Улісс - Джеймс Джойс
Гурря! Залупи залупу, хлопни, хлопе. Кружай сивуху. Гей, горянин пивноп’яний, ось твоє ячне пійло. Хай вік смердить твоя піч, а куліш вариться всю ніч! Я ставлю. Мерсі. Пригощаймося. Ти куди? Поза грою. Ни заплямуй мині шикарні шкарбуни. А поперчи-но, людино. Хапай. Кмин та кориця — пиво годиться. Дотумкав? Заніміла думка. Всяк голубок до горлиці горнеться. Венус Пандемос{736}, Афродіта Для-Всіх-Роздіта. Les petites femmes[303]. Хоробре дівчисько з Малінгара. Шепни їй: я на неї важу. Заграй, Capo, як гітара. Дорогою в Малагайд. Я? Мене спокусила — ім’я не лишила. А ти чо хтів за дев’ять пенісів? Мачрі, макруйскін[304]. Станцюй, Моллі, джиґу, за солодку фіґу. Напилися до холєри, а теперки дружно в двері!
Де плата, босе? Облізатєльно! Наші закладанці на твої сап’янці. Ач, баньки вилупив, бо чирвінці му ни сиплються. Викличеш на нас кумстебля? Он у того грошей гребля. Бачив у ‘го чи ни три хунти чирвоних і казав фсі його. Хто сюди нас запросив? Ти, щоб гаман потрусив. Давай викладай. Два драних із кругляком. Шо, у пранцузів пирийняв моду пити й не платити? Нам тут на таке ни милься. Хльопсик нас скис на квас. Бачу нам чорнота світить. Сфята прафда, Чорлі. Ми ни пняні. Ни такі пняні. О рознервуар, мусьйо. Спісьібі.
Атож, тошно так. Шо каеш? Та в пивницю-потайницю. Де пиво дешиво. Додув, шере. Он Бентам два дні не там. Клявся пити ни бурду а бурдо. А хай йому псячина. Дай глінтвейну Шінн-Фейну. Боже, сіпаюсь, як риба на гачку. А він од цирулика. Ото налився — німий зробився. З якимсь типом із залізниці. Як ти до цього докотився? А оперу він любе? Труянда Костилії. Актьори риспиртуар. Поліція! Давай Н20, побризкай, панок зомлів. Гля, а в Бентама квіточки. Браточки, зараз горлатиме. О коллін бон, мій коллін бон. Гей, ти, завмри! Заткни йому ту голландську халяву твердою рукою. Ставив на переможця поки я не підказав йому хто сто відсотків. Чорт одірвав би довбешку Стівенові, це він напутив постав на ту паршиву шкапу. Той зловив хлопчика, рознощика телеграм а в того депеша у відділок від боса Бассової стайні. Тиць тому мідяка і по серу Грехему{737}. Кобилка мовляв у найкращій формі. Гінею шмаркачу. За обман! Хрессятий побий. Злочинна диверсія? Таки так! Сто процентів. Буцегарня йому світить, якщо слідчі копнуть. Медден ставив на Меддена а не виграв і міддяного гроша. О хіть, наш прихисток і сила наша. Одчалюю. Мусиш іти? До мамусі. Постривай. Прикрийте мої маки сорому. Якщо він мекне вистежить, я пропав. Бентоме, додому. Адьйо, мовйо[305]. Не забудь свого жовтецю. Ану признайся. Хто навів тебе на того лошака? Між нами хлопаками. Тільки чесно! А Джона-Тома супружниця. Ну ж, розколись, старий Лео. Поможи, свята Діво. Хай я провалюсь, якщо кому. Ти ж у нас виликий святий чирнець. То чом ни скажиш? А то зробим тобі тут мішну, мішану з мацою. І в ім’я прутня Господа нашого, амінь.
Вносиш пропозицію? Ну, Стіве, хлопче, ти в нас скарб. Чи ж є ще тут дідькове зілля? Чи дозволить наш незмірно чудовинний цілувальник одному цнотливцю, сущому в цілковитій схудлості й епохальній ультрафеноменальній охочості до браги, вивершити одне розкішливе кльове узливання? Аж дух перехопило. Хазяїне, хазяїне, маєш ти ще вино, стабу-стабелла? Чуєш, нам хоч по наперсточку, грамульку! Подегустувати. І повторити. Ну ж бо, Боніфацію! Абсенту всій кумпанії. Nos omnes biberimus viridum toxicum, diabolus capiat posteriora nostra[306]. Джентльмени, ми зачиняємось. Як? Амброзії панові Блуму. Цибуля чи циблмуля? Блу? Котрий рекламки випрошує? Татуля фотодівчинки, от так номер. Тихо, дуже прошу, друже. Вшиваємось. Bonsoir la compagnie[307]. І від підступів ворога лихого, пранців. А де ж Красень із слиньком? Злиняли? Скоїли втечу. Гаразд, кожному свій шлях широкий. Шах і мат. Король проти тури. Добрий Християне помозі юнакові у якого друг забрав ключ од хижі знайти куток де б йому прихилити свою увінчану голову хоч на другу ніч. Тю, шось я ококосів. А щоб мені порвав штани пес шолудивий, якщо це була не найкраща наша пия тика. Ану, хазяїне, дай-но пару бісквітів на ці діти. Як, нема, туди тебе розтуди?! І ні крихти сиру? А щоб його сифіліса туди в пекло а вкупі з ним і всі дозволені до продажу напої! Час, панове! Страждальці-блукальці по світу. За всіх присутніх. A la vôtre[308]!
Братці! Сміха! Це ще що за вишкребок у макінтоші? Порохнявий Родос{738}! Гляньте на його лахи. Святий Боже! А на що він там розжився? Ювілейна баранина. Клянусь, це Бовріл. До чого дійшов, сердешний. Знайомі вам оті подерті шкарпетки? Чи не гриб-голодранець із Ричмонда{739}? Б’юсь об заклад, він! Думав, у нього прутень свинцевий. Чи симулював? Ми його прозивали Бартл-Хлібоїд. А колись, сери, був він солідний громадянин. Голодранець бідний жив, він сирітку полюбив. Та вона втекла од нього. Перед вами нещасливець покинутий. Макінтош, що блукає по диких каньйонах. Залив — і рухай. Їм пора зачинятися. Рогатим нічого. Препрош? Бачив ‘го сьгодні на похерені? Шо, дружок який дуба врізав? Ааа, згадав! А дітей купочка, ой горе-горе! Та ни розтроюджуй мині душі, Польде! Чи ж ни вихлюпали ми всі сльози як побачили поперли дружка Падні в чорнім мішку? З усіх чорнюків масса Пат була найкраща! Зроду ни стрічав таких як він. Tiens, tiens[309], але все це сумно, друзяко, сумно. Та не плещи, газонув на підйомі один до дев’яти. Авто на рухомих осях то каша. Два проти одного, Єнаці{740} втре йому носа. Япончики? Навісний вогонь, inyah[310]! Та потопили, у спецвипусках було. Тим гірш, мовляв, для нього, а ни для русіян. Час, час! Одинадцятеро їх було. Та вшивайтеся вже. Впиред, пняні, ноги нислухняні! Дбраніч. Браніч. Хай Всевишній Аллах офігенно збереже твою душу сеї ночі.
Стривай-но! Славно
