Джек Лондон. Твори у 12 томах. Том 06 - Джек Лондон
Доблмен тим часом розмовляє стиха телефоном.
Маргеріт. Але ж існує пристойність…
Старкветер (уриваючи). Не для злодійок. (Настійливо, але не підносячи голосу). Маргеріт, ще не пізно. Віддай їх, і ніхто нічого не знатиме.
Пауза. Маргеріт мовчить, вагаючись.
Доблмен. Містер Габард каже, що прибуде за три хвилини. На щастя, й сенатор Чалмерс із ним.
Старкветер киває і дивиться на Маргеріт. Дворі ліворуч, на другому плані, відчиняються, і до покою входять місіс Старкветер та Конні. З одягу видко, що вони збираються вийти з дому.
Місіс Старкветер (одним духом). Ми йдемо, Ентоні. Ти зовсім не мав рації, Ентоні, підганяючи нас на цей поїзд о другій десять. Ми нізащо не встигнемо, нізащо. Було б розумніше… (Раптом помічав гостру напруженість поміж Старкветером та Маргеріт). Що сталося?
Старкветер (прикро вражений появою жінки й меншої дочки, каже Доблменові). Замкніть двері! (Доблмен виконує наказа).
Місіс Старкветер. Боже мій! Ентоні! Що трапилось? (Пауза). Медж! Що трапилось?
Старкветер. Тобі доведеться перебути тут кілька хвилин, та й усе.
Місіс Старкветер. Але яг я мушу закінчити свої справи. Я не маю жадної вільної хвилини. (Дивлячись на Доблмена, що замикав двері). Нічого не розумію.
Старкветер (похмуро). Зрозумієш незабаром. Я більше нікому не довіряю. Якщо моя дочка спроможна красти…
Місіс Старкветер. Красти?!.. Маргеріт, що ти тут накоїла?
Маргеріт. Де Томмі?
Місіс Старкветер надто ошелешена, щоб відповісти, тільки переводить погляд з обличчя на обличчя. Маргеріт дивиться стривожено на Конні.
Конні. Він у машині й чекає на нас. Ти ж їдеш з нами, правда?
Старкветер. Хай він чекає в машині. Маргеріт прийде, коли ми порозуміємося з нею.
Хтось стукає в двері з правого боку на другому плані. Старкветер подає Доблменові знак, щоб той відімкнув двері.
Доблмен відмикає їх, заходять Габард та Чалмерс. Кинувши погляд на присутніх і завваживши напружений стан у кімнаті, вони вітаються, тільки мовчки кивнувши головами. Доблмен замикає двері.
Старкветер (рішуче). Слухай-но, Томе. Ти знаєш, які документи викрав у мене Герст. Містер Габард забрав їх у Нокса і повернув мені сьогодні вранці. П’ять хвилин тому Маргеріт украла їх у мене — отут, саме в цій кімнаті. Вона не виходила звідси. Воші в неї. Я мушу їх добути.
Чалмерс (не зважується звернутися до своєї жінки і, тяжко дихаючи, притискає руку до серця). Медж, це правда?
Маргеріт. В мене їх нема. Кажу тобі — в мене їх нема.
Старкветер. Де ж вони тоді? (Вона не відповідає). Якщо вони в цій кімнаті, ми можемо їх знайти. Обшукайте кімнату, Томе, містере Габарде, Доблмене. їх треба знайти за всяку ціну.
Під час обшуку місіс Старкветер починає почуватися кепсько. Конні садовить її в крісло з лівого боку. Маргеріт також сідає в крісло, коло бюрка, де й перше сиділа.
Чалмерс (він один припиняє шукати). Більше ніде їх шукати. Документів у кімнаті нема. Ви певні, що не сховали їх десь самі, а тепер не можете пригадати?
Старкветер. Казна-що. Маргеріт узяла їх. Це досить груба пака паперів, і її не так легко сховати. Якщо їх немає в кімнаті, тоді вони при ній.
Чалмерс. Медж, віддай їх.
Маргеріт. Їх у мене нема. (Чалмерс раптом підходить до неї і, шукаючи за паперами, обмацує її одяг).
Маргеріт (схопившись на рівні ноги, дає йому ляпаса в обличчя). Як ви смієте!
Чалмерс відступає; місіс Старкветер б’ється в істериці, налякана. Конні її заспокоює, а Старкветер стежить за цим усім похмуро.
Габард (припиняючи шукати). Може, мені краще піти звідси, містере Старкветере?
Старкветер. Ні; ці папери тут, у кімнаті. Якщо ніхто не вийде з неї, то й папери звідси не зникнуть. Що ви порадили б мені зробити, Габарде?
Габард (вагаючись). Беручи до уваги певні обставини, мені важко щось радити вам…
Старкветер. Кажіть вільно…
Габард. Ну, то перш за все, я пересвідчився б, чи вона… е-е… місіс Чалмерс узяла ті папери.
Старкветер. Що взяла — це безперечно.
Чалмерс. Але які ж саме мотиви має вона для такого вчинку?
Габард волезначно посміхається.
Старкветер (до Габарда). Ви, здається, знаєте в цій справі дещо більше… Що саме?
Габард. Я волів би промовчати. Це річ надто… (Дивиться значливо на місіс Старкветер та Конні) е… е… делікатна.
Старкветер. Та яка вже тут делікатність! Що саме? Кажіть!
Маргеріт. Ні! Ні!
Чалмерс та Старкветер дивляться на неї з раптовою підозрою.
Старкветер. Кажіть, містере Габарде.
Габард. Я волів би… я волів би промовчати.
Старкветер (люто). Я вам наказую!
Габард (вдаючи нехіть). Вчора ввечері… я бачив… я був у Ноксовому номері…
Маргеріт (перебиваючи). Одну хвилинку, — будь ласка! Хай говорить, але спершу вишліть звідси Конні!
Старкветер. Ніхто не вийде з цієї кімнати, поки документів не буде знайдено. Маргеріт, віддай мені папери, і тоді Конні спокійно собі піде; і навіть Габард мовчатиме. Він і пари з уст не пустить, що б не довелося йому там бачити. Я обіцяю тобі. (Пауза, протягом якої він даремно чекає від Маргеріт вирішального слова). Кажіть далі, Габарде.
Маргеріт (оповита перестрахом). Ні! Не треба! Я скажу. Я віддам вам документи. (Всі чекають. Вона знову вагається; нарешті запанувавши над собою, каже рішуче). Ні; в мене їх нема. Кажіть усе, що вам заманеться.
Старкветер. Бачите, вони в неї. Вона сама сказала, що ладна їх віддати. (Габардові). Кажіть далі.
Габард. Вчора ввечері…
Конні (схоплюючись). Я не хочу лишатися тут! (Вона кидається в глиб кону ліворуч, але ті двері замкнено). Випустіть мене! Випустіть!
Місіс Старкветер (стогне й сіпається у кріслі — в неї знову починається істерика). Я зараз помру! Я зараз помру! Я знаю, що зараз помру!
Старкветер (суворо, до Конні). Повернись негайно до матері!
Конні (неохоче повертається до місіс Старкветер, сідає поруч і затуляє пальцями вуха). Я не хочу нічого чути! Я не хочу нічого чути!
Старкветер (гостро). Спусти руки!
Габард. Хай йому всячина, Чалмерсе, але я волів би не встрявати в це діло. Не маю ніякого бажання свідкувати…
Старкветер. Спусти руки, чуєш! (Конні неохоче спускає руки). Отже, Габарде?
Габард. Даруйте… Але мене приневолюють…
Чалмерс. Раз почали, то вже кажіть. Ви кинули брудну тінь на мою дружину…
Габард. Гаразд. Вона… Місіс Чалмерс була вчора ввечері в Нокса, у його номері в готелі.
Місіс Старкветер (аж заходиться). Ох! Ох! Моя Медж! Це брехня! Брехня! (Несамовито колотить ногами по підлозі. Конні заспокоює її).
Чалмерс. Вам доведеться довести свої слова, Габарде. Якщо ви звели наклеп, це