Українська література » Сучасна проза » Лицедії - Сомерсет Вільям Моем

Лицедії - Сомерсет Вільям Моем

Читаємо онлайн Лицедії - Сомерсет Вільям Моем
Та чого тільки не може статися за два роки!

— Це ти про які два роки?

— Якщо він сподобається американцям, вони залишать його ще на рік.

— О, щодо цього можеш бути цілком спокійна. Він повернеться, як тільки закінчиться сезон, і повернеться назавжди. Цей імпресаріо бачив його тільки в «Кандіді». А це єдина п’єса, в якій він грає більш-менш пристойно. Можеш мені повірити, американці дуже скоро переконаються, що купили цуцика не тієї породи. Актора з нього не вийде.

— Та що ти знаєш про акторів?

— Геть усе.

— Ух, я б тобі зараз очі видряпала.

— Попереджаю тебе: якщо ти спробуєш ще хоч пальцем торкнутися мене, я не обмежуся легким ляпасом, а так затоплю тобі в щелепу, що ти потім тиждень не зможеш жувати.

— Їй-богу, я таки вірю, що ти здатний на це. І ти ще називаєш себе джентльменом?

— Ні, ніколи, навіть коли п’яний.

Джулія захихотіла, і Джіммі відчув, що найгірше в цій сцені — вже позаду.

— Послухай, ти ж знаєш це й сама: як актор він у порівнянні з тобою — ніщо. А про тебе незабаром говоритиме вся Англія, можеш мені повірити. Навіщо ж тобі зв’язуватися з людиною, яка стане каменем на твоїй шиї? Ви хочете заснувати свою трупу? Гаразд. Та як тільки ви це зробите, він схоче виступати разом з тобою на перших ролях. А з нього нічого путящого не вийде.

— У нього чудова зовнішність. На сцені я завжди зможу витягти його.

— Ти, я бачу, дуже високої думки про себе. Але тут ти помиляєшся. Ти не зможеш домогтися успіху, граючи в парі з бездарним актором.

— А мені однаково. Краще бути його дружиною й не мати успіху, аніж мати успіх і жити з кимсь іншим.

— Ти ще дівчина?

Джулія знову захихотіла.

— Це, звичайно, не твоє діло, але я відповім. Так, дівчина.

— Я так і гадав. Тоді, якщо ти, звичайно, не надаєш цьому якогось особливого значення, чому б тобі не прогулятися з ним до Парижа, на тиждень-два, коли ми закриємо сезон? До Америки він раніше серпня все одно не поїде. А за цей час ти, можливо, прозрієш.

— О ні, він не погодиться. Він не такий. Розумієш, він джентльмен.

— Навіть представники вищих класів продовжують свій рід.

— Ти цього не розумієш, — сказала Джулія гордо.

— Ладен закластися — ти також.

Джулія навіть не відповіла. Вона справді почувала себе дуже нещасною.

— Я не можу жити без нього, чуєш? Що я робитиму, коли його не буде?

— Залишайся у мене. Я відновлю з тобою контракт ще на рік. У мене є спеціально для тебе кілька нових ролей,, і, крім того, я знайшов тобі чудового партнера. Ти навіть уявити собі не можеш, наскільки легше тобі буде грати з актором, який справді на щось здатний. І я тобі покладу дванадцять фунтів на тиждень.

Джулія підійшла до нього й допитливо зазирнула йому в очі.

— Скажи правду, — ти влаштував усе це, щоб іще на рік затримати мене у себе? Ти розбив моє серце й зруйнував усе моє життя тільки для того, щоб удержати мене в своєму паскудному театрі?

— Ні, присягаюсь тобі! Я люблю й ціную тебе. І протягом останніх двох років наші справи були кращі, ніж будь-коли. Але, чорт забирай, я б не міг повестися з тобою так підло.

— Ти брехун, мерзенний брехун.

— Присягаюсь, я кажу тобі правду.

— Тоді доведи це! — люто вигукнула вона.

— Ну як же я можу це довести? Хіба ж не знаєш, що я порядна людина?

— Поклади мені п’ятнадцять фунтів на тиждень, і я тобі повірю.

— П’ятнадцять фунтів на тиждень? Схаменися, згадай, які у нас фінанси! Хіба ж я можу? А-а, хай йому чорт, згода. Але мені доведеться доплачувати тобі по три фунти з власної кишені.

— Мене це не обходить!

VI

Два тижні Майкл ходив на репетиції, потім йому вказали на двері, а роль його віддали іншому. Протягом наступного місяця, поки йому підшукували якусь іншу роль, він змушений був байдикувати. Врешті він таки виступив в одній виставі, але вона протрималася на нью-йоркській сцені менше місяця, після чого трупі довелося виїхати з нею в турне по провінції; там спектакль також не мав успіху, і незабаром від нього відмовилися. Ще через якийсь час Майклу дали роль у історичній драмі. Там його врода нарешті прислужилася йому, і глядачі майже не помічали його поганої гри. В цій ролі він і завершив сезон. Про відновлення контракту не могло бути й мови, а імпресаріо, який наймав Майкла на роботу, якось не витримав:

— Ех, чого б я тільки не дав, щоб поквитатися з отим сучим сином Ленгтрном. Він знав, що робив, коли підклав мені цю свиню.

Джулія писала Майклові мало не щодня, заповнюючи сторінки любовними клятвами й плітками, тоді як він відповідав раз на тиждень і кожен лист його складався точно з чотирьох сторінок, списаних чітким, акуратним почерком. Свої послання Майкл щоразу закінчував стереотипними запевненнями в коханні і підписувався «твій назавжди», але загалом ті листи мали характер скоріше інформативний, аніж емоційний. І все ж Джулія чекала їх з болісним нетерпінням, а одержавши, перечитувала знову й знову. Хоч тон його листів був досить бадьорий, а про свою роботу він писав мало, зазначаючи лише, що ролі йому випадають паскудні, а п’єси, в яких доводиться грати, — бездарна писанина, новини в театральному світі поширюються швидко, і Джулія знала, що його спіткала невдача.

«Може, це й підло з мого боку казати таке, — думала вона, — але слава богу, слава богу!»

Коли Майкл повідомив про дату свого від’їзду додому, Джулія не тямилася від щастя. Вона примусила Джіммі змінити програму так, щоб їй можна було поїхати до Ліверпуля зустрічати Майкла.

— Якщо пароплав запізниться, я, мабуть, залишуся там на ніч, — сказала вона Джіммі.

Той іронічно посміхнувся.

— Я бачу, ти покладаєш великі надії на радість повернення. Сподіваєшся, либонь, домогтися свого!

— Який же ти підлий!

— Ну-ну, облиш цей тон, люба. Знаєш, що тобі треба зробити? Трохи напоїти його, потім замкнутися разом з ним у кімнаті й заявити, що ти не випустиш його звідти, поки він не збезчестить тебе.

Втім, Джіммі прийшов проводити її

Відгуки про книгу Лицедії - Сомерсет Вільям Моем (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: