Український патріот з династії Габсбургів - Юрій Іларіонович Терещенко

В Вашому листі-відповіді я читав багато звучних патріотичних фраз, що йдуть від Вашого благородного почуття, але одного бракує мені там, Ваше Височество, се обґрунтування того, чому Ваше Височество, рахують себе покликаним, без згоди на то Вашої Начальної Влади, шкодити тій сизифовій роботі, яку переводять зараз наш Голова Держави Петлюра та його Уряд, шкодити через се інтерв’ю, яке напевне найде собі популярний відгук в широких українських колах, але яке може пошкодити головному завданню відповідальних чинників нашого Правительства на чолі з Головним Отаманом Петлюрою, се — «відбудованню незалежної української держави».

Най Ваше Височество перегорнуть ласкаво декілька сторінок історії Сербії та Румунії. Куза та Карл Гогенцоллерни430 в Румунії, Карагеоргієвич431 та Обренович в Сербії432 заснували сі держави не в масштабі ідеального, максимального програму, а й я сумніваюся також, щоби в арміях цих засновників держав висші офіцери, на яких ці голови держав в їх тяжкій роботі покладалися повністю, шкодили їм тим, що скріплювали своїм авторитетом шабльонні, громкі фрази занадто запаленої в своїм патріотичнім настрою інтелігенції та політично несвідомих мас.

Ваше Височество! Занадто цінна для мене Ваша симпатія яку Ви мені ласкаво висловлюєте в своєму останньому листі від 13 6. м., щоби я в тій важній справі не сказав Вам зараз-же одвертої та нічим не прикрашеної правди: Ви, Ваше Височество, молода людина і покладаєтесь підлещуванню чи глупости людей, що близько стоять до Вас; якщо я мушу справдити Ваше довір’я до мене я не можу тоді полишити Вас без моєї обґрунтованої передостороги робити те, що здається Вам в Вашій добрій вірі найсправедливим та найліпшим; я зобов’язаний віддати до Вашого розпорядження мій життєвий досвід, а останній мені каже, що без дисципліни не можна збудувати держави.

Зостаю з глибоким поважанням Вашому Височеству відданий Василько в[ласно]р[учно]

За згідність копії з копією (підпис)

(Там само. — Ф. 3696. — Оп. 2. — Спр. 315.-Арк. 53–54. Машинописна копія укр. м.).

Ерцгерцог Вільгельм

18. V.1917 13 ULAN

Ваша Екселенціє!

Прошу Вас дозволити мені висловити Вам велику та щиру вдячність за той гарний лист, що Ви мені написали.

Звістка, що Ваша Екселенція приїжджає до нас, порадувала мене та моїх хоробрих українських солдатів нескінченно!

За той лист до графа Гуйна, що Ви скопіювали, доклали до свого та переслали мені дякую Вам від усієї душі та особливо дякую за ту довіру, що Ви таким чином до мене виявляєте, і яку я буду і надалі намагатися виправдовувати. Я сподіваюся, що граф Гуйн усвідомить ці причини, і впевнений, що він обов’язково познайомиться із багатьма українцями.

Сьогодні я отримав листа з Міністерства зовнішніх справ, який повідомив мені добрі новини для українців, але пекучий момент полягає у тому, що це все можна провести лише після укладення миру, тому що без цього воно гальмувалося б саме через поляків та їх надмірну чутливість.

Наразі у мене дуже багато роботи, і мушу особливо багато писати, але роблю цю роботу від щирого серця, тому що це потрібно для такого хороброго народу, як українці.

Пробачте мені, Ваша Екселенціє, що лист надто короткий. Німеччина починає із великим завзяттям займатися нашим питанням і мені було видано на пропаганду нашої справи біля 3,000.000, чим я дуже задоволений.

Я з радістю констатував різницю публікацій у «Ділі» та «Українському Слові», прочитав обидва варіанти і вважаю, що ця різниця має велике значення. Поведінка українських парламентаріїв була зразковою, і я дуже задоволений, що вони не приєдналися до опозиції з тієї причини, що українські газети вже давно не писали проти уряду, що має велике значення для російських українців. І, мабуть, з тієї причини, що наші українці не в опозиції, тому довіра центральної влади до російських українців стає дедалі міцнішою.

За добрі слова про те, що український народ в Австрії любить мене, я Вам дякую, Ваша Екселенціє, від щирого серця, і можу Вас завірити, що я також люблю цей народ і поставив за мету свого життя зробити їх майбутнє щасливим.

Я ще раз висловлюю Вам, Ваша Екселенціє, мою найщирішу вдячність за Ваш милий лист та залишаюсь завжди Ваш, Ваша Екселенціє, щирий, вдячний та вірний

Ерцгерцог Вільгельм Габсбург

(ЦДІАЛУ. — Ф. 358. — Оп. 3. — Спр. 166. — Арк. 1–2. Автограф нім. м.).

ТЕЛЕГРАМА

З.Х.1917

Прошу Вашу Екселенцію принята від мене моє найщиріше співчуття в так тяжкій родинній страті.

Вашій Ексцеленції вірний

Архикнязь Вільгельм просить послушно (підпис)

(Там само. — Арк. 3. Оригінал нім. м.).

П[ольова] п[ошта] 284

4. ХІІ.1917

Ваша Екселенція!

Щойно я дізнався від Василька, що Ваша Екселенція повернулися до Лембергу і відразу хочу Вас запитати, чи не має Ваша Екселенція щось надзвичайно термінове зі мною обговорити, у цьому випадку я завжди готовий прибути до Лембергу. Місце розташування мого полку зараз не дуже зручне і погода теж не найкраща, тому я прошу Вашу Екселенцію, якщо це можливо, відкласти відвідання