Український патріот з династії Габсбургів - Юрій Іларіонович Терещенко

Я щасливий, Ваша Екселенціє, що можу передати Вам це повідомлення кур’єром.

Мабуть незабаром настане момент, коли Вам, Ваша Екселенціє, треба буде віч-на-віч переговорити з графом Черніним з приводу відомої справи, про яку ми з Вами говорили в автомобілі. Я Вас прошу ще раз, Ваша Екселенціє, ніколи не згадувати, що Ви почули це повідомлення від мене, і прошу Вас поставитися до цього дуже серйозно. Я думаю поїхати 10 березня до Відня, і також сподіваюсь по змозі заїхати на 1–2 дні до Лембергу, щоб обговорити з Вами дещо усно, якщо це звичайно мені вдасться.

Я нескінченно щасливий, що, нарешті, після стількох тяжких років українці досягають своєї великої мети, і що вони вже крокують назустріч своєму розквіту.

Із почуттям великої поваги та довіри до Вас, Ваша Екселенціє, залишаюся завжди Ваш вірний та вдячний

Вільгельм Габсбург

(Там само. — Арк. 11–13. Автограф нім. м.).

19.11.1918

Ваша Екселенціє!

Найщиріше дякую Вам за Ваш лист!

Я доручив Гірняку від мого імені усно переговорити із Вами. Часу для написання листів просто не вистачає. Я вважаю, що справа легіону є дуже важливою, тому я прошу Вас, Ваша Екселенціє, особисто переговорити із Черніним та Й[ого] В[еличністю]. І якомога скоріше, бо я щойно отримав депешу, що Й[ого] В[еличність] може прийняти мене після 24 числа цього місяця. Отже, найраніше я поїду до Відня 25 числа, тому дуже важливо, щоб Ви, Ваша Екселенціє, саме перед моїм приїздом до Відня повідомили Черніна та Й[ого] В[еличність] про бажання нації щодо легіону, у цьому випадку ми уникнемо будь-яких підозрінь, ніби ми це щойно вже у Відні обговорили під час прогулянки містом. Гірняк повинен усно Вам усе пояснити. Я дуже очікую від Вас, Ваша Екселенціє, великих та вирішальних планів, проти яких, я впевнений, у Відні ніхто нічого не матиме.

Із глибокою повагою до Вас, Ваша Екселенціє, залишаюся завжди Ваш вірний та вдячний

Архикнязь Вільгельм

(Там само. — Арк. 15–16. Автограф нім. м.).

18. III.1918

Ваша Екселенціє!

Я дуже жалкую, що не зустрів Вас минулого разу, але повинен письмово повідомити дещо приємне, але прошу Вас зберігати це в таємниці.

Поділ краю є неминучий, час, звичайно, ще не визначений. Його Величність був дуже радий відносно моєї подорожі, а також відносно мого повідомлення, найкращим доказом чого є те, що Його Величність віддав перевагу моїм прихильникам, так, наприклад, генерал Фішер433 вже призначений комендантом жандармів; далі я повідомляю, Вашу Екселенцію, що сьогодні після обіду відбудеться поїздка до Одеси, з цієї нагоди Його Величність люб’язно надав мені команду, що складається з українського (австрійського) піхотного батальйону і Українського легіону, з приводу чого я звичайно дуже щасливий. Його Величність дав мені командування за власною ініціативою, без мого на це прохання. Його Величність був зі мною надзвичайно люб’язний і дав мені доручення — діяти в Україні не по-військовому, а політично, і в цьому відношенні він мені залишає повну свободу, як новий доказ його довіри.

Я вірю, що поступово мені вдасться досягти всього, що бажають хоробрі українці — я маю великі надії на майбутнє. Я щасливий, Ваша Екселенціє, з Вами цим поділитися, однак мені дуже шкода, що не можу з Вами особисто переговорити.

Прошу, Ваша Екселенціє, і надалі давати мені Ваше благословення і залишаюсь з твердою вірою в Бога та у здійснення всіх бажань нації. Завжди Ваш вірний та вдячний, Ваша Екселенціє.

Вільгельм Габсбург

(Там само. — Арк. 17–18. Автограф нім. м.).

Олександрівськ 26/IV. 1918

Ваша Екселенціє!

Найщиріше дякую Вам за пересланий мені лист про акцію рятування українського населення із східної Галичини, звичайно, я зроблю все для того, щоб ця акція пройшла успішно, тому що про благополуччя нашого хороброго народу я хвилююся усією душею.

Приблизно 2 тижні тому мене викликали до Відня до Його Величності, і зараз я знову із хоробрими легіонерами на «Запоріжжі», тут так чудово! Тут люди дійсно впевнені в собі, справжні українці, і вони все ще досить ретельно дотримуються усіх запорізьких традицій; я щасливий тут знаходитися, тому що маю багато роботи. Я дуже подружився як із народом, так і з отаманом, тому робота просувається дуже добре! Зараз я безпосередньо зайнявся утворенням груп вільних козаків. Вибачте мені, будь ласка, Ваша Екселенціє, що я так стисло пишу, оскільки дуже багато роботи.

Тут, в Олександрівську, є дуже гарний український театр, де щоденно грають українські національні вистави.

Я ще раз запевняю Вас, Ваша Екселенціє, що обов’язково виступлю на захист статті про акцію у Східній Галичині і залишаюся завжди Ваш вірний та вдячний

Вільгельм Габсбург

(Там само. — Арк. 19–20. Автограф нім. м.).

Олександрівськ

24. V.1918

Ваша Екселенціє!

Щиро дякую за гарний лист, що приніс мені велику радість. Тут, в Україні, становище наразі досить серйозне, але я впевнено дивлюсь у майбутнє, оскільки маю тверде переконання, що український народ має велику силу, щоб змінити життя на краще. Скоропадський не має ніякої популярності, не має партії, на яку