Наркономіка. Як працює економіка картелів - Том Вейнрайт

насправді приймають ПМА, близький, але небезпечніший дериватив. Заборонивши МДМА, уряди прогнали маленького й відносно нешкідливого тарганця, а натомість прийшли десятки смертоносних тарганищ. Дозвіл обмеженої кількості малоризикових та офіційно тестованих хімічних емпатогенів і психостимуляторів, який могла б видати Нова Зеландія, був би безпечнішим, ніж нинішні спроби заборонити все, фактично не забороняючи нічого.

Коли йдеться навіть про найбільш небезпечні наркотики, легалізація виявляється ефективнішою. Справа легального контролю наркотиків і перекриття шляху до них гангстерам мотивується саме тим, що вони шкідливі, а не тим, буцім вони безпечні. Розгляньмо героїн. Хоча вони й не полюбляють про це говорити, кілька країн Європи, у тому числі Швейцарія, Нідерланди та Велика Британія, вже з обмеженнями його легалізували. Як і в Колорадо, за їхніми програмами наркотик будь-кому не продають. Натомість спеціалізованим лікарям дозволено виписувати безкоштовний героїн наркозалежним. Ідея полягає в тому, що завдяки керованому і раціональному вживанню вони поступово зіскочать із нього. Швейцарська програма в цьому плані найкраща: у лікарів на обліку 3 000 завзятих наркоманів, що становлять 10—15 % споживачів, на яких припадає до 60 % продукту в країні. Даючи їм безкоштовний героїн під належним наглядом, уряд скоротив кількість скоєних ними крадіжок на 90 %.

Але це не край. Усунувши ключових споживачів з ринку, програма відібрала в наркоіндустрії найцінніших клієнтів, а ринок героїну втратив чималий обсяг попиту. Водночас завдано потужного удару ланцюгові постачання. Призвичаєність пацієнтів з героїновою залежністю сягала таких масштабів, що їм доводилося самим продавати наркотик, щоб платити за свою дозу. Разом із ними виведено з гри й більшість дилерів у країні, через що пересічним наркоманам стало важче знайти дозу. Основні споживачі перетворились на пацієнтів, і ринок обвалився. У1990 році в Цюриху зареєстровано 850 нових наркозалежних. У 2005-му – 150125. Легалізація героїну і впровадження обмеженої програми під контролем лікарів зробили наркотик більш важкодоступним, ніж це зробила б заборона.

• • •

Через кілька місяців після оголошення війни наркотикам Річард Ніксон в Овальному кабінеті обговорював з начальником штабу Гаррі Р. Голдеманом новий урядовий антинаркотичний буклет. Ніксон лютував.

– Вони на обкладинку винесли мою цитату і фотографію, чудову фотографію, аби показати, що проблема з наркотиками – наш пріоритет, і ми братимемось за неї «різними способами»! – обурювався Ніксон. – Від отого «різними способами» мене мало не знудило. І я подумав, заради всього святого, нам же потрібна «повномасштабна війна», або «на всіх фронтах», або, гм, хоча б «огидна проблема».

Голдеман погодився:

– «Різними способами» означає, що насправді ми не знаємо, як із цим упоратися, – сказав він президенту. – Може, це й правда. Але на біса це казати?126

Отак до цього ставиться і більшість урядів: не знаючи, з якого боку братися за проблему зростання наркозалежності в світі, вони затято тримаються за неефективну силову політику. Рік у рік результати очевидніші: «повномасштабна війна» не змогла скоротити кількість споживачів, а лише підвищила ціни на кілька дешевих сільськогосподарських товарів і витворила огидну й жорстоку глобальну наркоіндустрію з обігом понад 300 млрд доларів.

Настав час спробувати інші «різні способи» боротьби з наркоіндустрією. Якщо радикально не змінити стратегію, мафія й далі матиме зручні бізнесові умови. Через півстоліття після оголошення Ніксоном війни, хоч як це сумно, діяльність наркокартелів лише розквітла.

Подяки

«Наркономіка» почалася зі статті в часописі Economist 28 липня 2012 року. Тогочасний редактор бізнес-відділу Роберт Ґест запропонував мені написати колонку про Мексику, і я написав те, що стало пілотним розділом цієї книжки (якщо вам ця тема ще не обридла, то ви можете прочитати матеріал за посиланням www.economist.com/node/21559598). Роберт був одним з багатьох співробітників «Економіста», які надзвичайно мені допомогли. Редактор відділу Америк під час мого перебування в Мексиці Майкл Райд – ходяча енциклопедія Латинської Америки. Джон Міклтвейт, який нині працює в Bloomberg News, був достатньо сміливим редактором, узяв мене на роботу й відрядив до Мексики, про яку я нічого не знав. Селіна Данлоп ласкаво допомогла мені дібрати фотографії, розміщені в цій книжці, а Адам Міра фахово злагодив графіки й мапи. Ендрю Палмер сконтактував мене зі своїм агентом Ендрю Стюартом, без якого книжка ніколи б не зрушила з місця. Джон Магані та його колеги з PublicAffairs виявилися достатньо креативними й ризикнули зв’язатися з початківцем із дивним задумом. Я також вдячний сотням людей, які допомагали мені, навіть із ризиком для себе, коли я збирав матеріал для цієї книжки: в Британії, США, Мексиці, Ґватемалі, Сальвадорі, Гондурасі, Болівії, Домініканській Республіці, Португалії, Новій Зеландії та інших країнах. І нарешті, найбільше я вдячний своїй чудовій сім’ї.

1

Executive Secretariat of the National Public Security System, “Reports of Incidence of Crime by Year”, 2010 (in Spanish), at http://secretariadoejecutivo.gob.mx/incidencia-delictiva/incidencia-delictiva-fuero-comun.php. (Тут і далі прим. авт., якщо не зазначено інше.) Повернутися

2

Ці вельми приблизні оцінки – дані Управління ООН з наркотиків і злочинності (далі – УНЗ ООН). Див., напр.: “Time for Policy Change Against Crime, Not in Favor of Drugs”, 2009, at https://www.unodc.org/unodc/en/about-unodc/speeches/2009-03-11.html.

Повернутися

3

Beau Kilmer et al., “Reducing Drug Trafficking Revenues and Violence in Mexico”, RAND Corporation occasional paper, 2010, див. c. 19 у: http://www.rand.org/content/dam/rand/pubs/occasional_papers/2010/RAND_OP325.appendixes.pdf.

Повернутися

4

Moisés Naím, Illicit: How Smugglers, Traffickers, and Copycats Are Hijacking the Global Economy (New York: Doubleday, 2005), p. 68.

Повернутися

5

“Plurinational State of Bolivia, Monitoring of Coca Cultivation 2014”, UNODC, August 2015 (in Spanish), at https://www.unodc.org/documents/bolivia/Informe_Monitoreo_Coca_2014/Bolivia_Informe_Monitoreo_Coca_2014.pdf.

Повернутися

6

“World Drug Report 2006”, UNODC, 2007, at https://www.unodc.org/unodc/en/data-and-analysis/WDR-2006.html.

Повернутися

7

Див. с. 75 у: http://www.whitehouse.gov/sites/default/files/ondcp/policy-and-research/2013_data_supplement_final2.pdf.

Повернутися

8

Tom van Riper, “The WalMart Squeeze”, Forbes, April 24, 2007, at http://www.forbes.com/2007/04/23/walmart-suppliers-margins-lead-cx_tvr_0423 walmart.html.

Повернутися

9

Charles Fishman, “The WalMart You Don’t Know”, Fast Company, December 2003, at http://www.fastcompany.com/47593/walmart-you-dont-know.

Повернутися

10

Jorge Gallego and Daniel Rico, “Manual Eradication, Aerial Spray and Coca Prices in Colombia”, неопублікована стаття, 2012, доступна онлайн: http://www.mamacoca.org/docs_de_base/Fumigas/Daniel_Rico_GallegoJorge_Manual_Eradication_Aerial_Spraying_and_Coca_Prices__2012.pdf.

Повернутися

11

Oeindrila Dube, Omar Garcia-Ponce, and Kevin Thom, “From Maize to Haze: Agricultural Shocks and the Growth of the Mexican Drug Sector”, Center for Global Development, 2014, at http://www.cgdev.org/sites/default/files/maize-haze-agricultural-shocks-growth-mexican-drug-sector0.pdf.

Повернутися

12

“Colombia Coca Cultivation Survey 2005”, UNODC, June 2006, див. с. 7 у: http://www.unodc.org/pdf/andean/Colombia_coca_survey_2005_eng.pdf.

Повернутися

13

“Recommended Methods for the Identification and Analysis of Cocaine in Seized Materials”, UNODC, 2012, at http://www.unodc.org/documents/scientific/Cocaine_Manual_Rev_1.pdf.

Повернутися

14

Beau Kilmer and Peter Reuter, цит. за Foreign Policy, October 2009, at http://foreignpolicy.com/2009/10/16/prime-numbers-doped.

Повернутися