Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР - Вахтанг Теймуразович Кіпіані

Так, щодо Великої Жовтневої соціалістичної революції автор з ворожих нашому суспільству позицій наклепницьки твердить, що нібито «Ком-ст. революція в России совершилась во имя тотолитарного марксизма, ле-зма как религии пр-та, но в противоположность всему, что Маркс говорил о развитии человеч. об-ства». За твердженням автора, «коммунистическая» революція в одній країні начебто «неизбежно ведет к национализму и националистической политике», а «коммунистический строй переходного периода есть строй крепостнический».

В той же час у документі паплюжиться засновник ленінізму, вождь Великої Жовтневої соціалістичної революції, якого автор цинічно називає «империалистом», «антигуманистом» и «антидемократом».

Поряд з цим автор намагається довести, що в Радянському Союзі начебто «понятие свободы относится исключительно к коллективному, а не личному сознанию. Личность не имеет свободы по отношению к социальному коллективу, она не имеет личной совести и личного сознания», і при цьому наклепницьки твердить, що нібито «СРСР — единств. сейчас в мире тип тоталитарного гос-ва, основаного на диктатуре миросозерцания».

12. Рукописний текст вірша «Колеса глухо стукотять…» виконаний кульковою ручкою з синім барвником на одному аркуші білого нелінованого паперу стандартного формату, перегорнутому вдвоє. Текст починається зі слів: «З … циклу Колеса глухо стукотять…» і закінчується словами: «…споруджує нову добу на крові і кістках».

В зазначеному вірші автор зводить наклепницькі вигадки, що порочать радянський державний і суспільний лад, нашу країну зображає, як «Рад-соц-концтаборів союз» і при цьому, зокрема, пише:

…Рад-соц-концтаборів союз,

котрий Господь забув.

Диявол теж забув. Тепер

тут править інший бог:

марксист, расист і людожер —

один за трьох.

Москва — Чиб’ю. Москва — Чиб’ю

Печорський концентрак

споруджує нову добу

на крові і кістках.

13. Рукописний текст, виконаний кульковою ручкою з фіолетовим барвником на одному аркуші білого нелінованого паперу стандартного формату, перегорнутому вдвоє. Текст являє собою витяги із листів В. Стуса до Є. Сверстюка і починається зі слів: «В. Стус — Євгенові С. Гріх мені…» та закінчується словами: «…З привітом Василь. Дописував листа 17.8.77».

Автор, зокрема, пише: «Нам замало нашого правдивого життя і нашої правдивої істоти — нам треба творити в уявленні інших людей (свій) уявний образ» і висловлює своє кредо: «Можна існувати — лише на полюсах…», треба йти своїм шляхом «наперекір усім перекорам».

За змістом текст ідейно-шкідливий.

14. Блокнот-щотижневик «Арт. 1600 Цена 91 коп.» у чорній поліетиленовій обкладинці розміром 12,5 × 20; 5 см на 72 аркушах з записами, що починаються зі слів: «По 1/3 шклянці…» і закінчуються словами: «…Здав: 17.4 — тепле (1,2), сор., труси, рушник».

У блокноті помічено, коли і до кого їх автором були направлені листи, телеграми, пакунки, а також записані адреси осіб, засуджених за антирадянську діяльність: Світличного, Чорновола, Сверстюка, Антонюка та інших. На аркуші, позначеному літерою «О» відмічені «засланці» та їх адреси.

В цілому записи носять тенденційний характер.

15. Записник з абеткою «Арт. 1536 р. I с. ц. 65 к.» в поліетиленовій обкладинці синього кольору розміром 9 × 12,5 см на 64 аркушах у клітинку з рукописними записами адрес окремих осіб, та різними помітками. Записи починаються зі слів: «Середа 2–7 веч…» і закінчуються словами: «…Підручник з фізики Жданова, Лансберта для 10 класу». На форзаці приклеєно календар за 1978 рік.

В записнику тенденційно підібрані адреси та помітки відносно цілого ряда осіб, засуджених за антирадянську діяльність, зокрема Антонюка, Лук’яненка, Сверстюка, Світличного та інших.

16. Відкритий поштовий авіаконверт з адресами відправника: Christine Bremer, Fultonstrasse, 122800 Bremen Bundesrepublik Deutschland та отримувача UdSSR 252179 Kyjiv-179 Chornobylska 13a, ap. 94 Stus Wassyl Semenowitsch.

У конверті знаходиться фотокарта Стуса В. С. розміром 6 × 9 см і поштова листівка з рукописним текстом, виконаним іноземною мовою, що починається зі слів: «24.1.80 р. Kyjiv Mein liebe Schwester».

17. Запрошення-виклик родини Стуса Василя Семеновича на поїздку в гості в Сполучені Штати Америки до мешканки міста Нью-Йорка Ніни Самокіш, терміном на шість місяців. Виклик оформлено 21 грудня 1979 року на офіційних бланках російською та іноземною мовами, всього на 8 аркушах.

18. Аркуш білого нелінованого паперу стандартного формату, на якому під копіювальний папір надруковано вірші під назвами: «Так явно світ тобі належать став…», «В мені уже народжується бог…», «Колеса глухо стукотять…», «Я знав майже напевно…» і «Ось вам сонце, сказав чоловік з кокардою на кашкеті…».

Вірш «Колеса глухо стукотять…», аналогічний за змістом віршу, описаному в п. 12 цього протоколу, в ньому містяться наклепницькі вигадки, що порочать радянський державний і суспільний лад.

У вірші під назвою «Ось вам сонце, сказав чоловік з кокардою на кашкеті…», який входить до антирадянської збірки поезій «Веселий цвинтар», зводиться наклеп на радянський державний і суспільний лад, паплюжиться життя радянських людей, яке уявляється автору як регламентоване «чоловіком з кокардою». В нашому суспільстві, за словами автора, щоб «не хотілось їсти і пити», нібито слухають лекції, дивляться кінофільми, як житимуть щасливо в майбутньому. Тут співають пісень, тексти яких проштемпельовані цензурою, а замість відпочинку — грають у війну (стріляють, кидаються на амбразури танків).

19. 36 аркушів копіювального паперу чорного кольору стандартного формату та чотири половинчастих аркуші розміром 14,5 × 20 см, що знаходяться в картонній обкладинці синьовато-зеленого кольору з відтиском «Альбом для черчения». На 26 аркушах, в тому числі і половинчастих, є відбитки машинописного тексту (окремих слів), що починається зі слів: «9. Хутірець. Слова О. Кольцова. Український текст В. Стуса…» і закінчується словами: «…Так любіть жайвір». На інших 14 аркушах є тільки сліди відбитків окремих цифр.

20. Загальний зошит «Арт. 1158 Ціна 44 коп.» в дерматиновій обкладинці синьовато-зеленого кольору на 94 аркушах білого паперу в клітинку з записами віршів, виконаних від руки, різнокольоровими барвниками. Текст починається зі слів: «О дождь нам днесь — не обіцяй на завтра» і