Українська Повстанська Армія 1942-1952 - Петро Мірчук
Приміщення ППР знищено, забрано документи, зліквідовано кілька працівників, які там були.
Знищено пошту. З нашої огорони був ранений інструктор - "Вовки ІІ", - Б., 2 з "ВіН"-у, один з б. СБ О. вбитий під час перестрілки з переселенчою комісією.
На знак ракети почато відступ. На холмському мості вбила група "Вовки І" - майора НКВД (пізнано по пагонах) та 3-ох вояків з ВП. Вони ранили роєвого П. Тут же танкетка заатакувала відступаючу групу пор. М. Був з нашої сторони вбитий В., підреф. СБ. зі сторони "ВіН"-у - чотири вбиті, три ранені. Задня частина "ВіН"-у розбіглася і одинцем пізніше пробилася додому.
Втрати ворога: УБП і ВП - понад 30 осіб.
Розброєно 5 МО. Вбито кілька працівників ППР.
НКВД: здемольовано торпедами майже цілі приміщення НКВД - жертв не устійнено. Розвалено будинки в двох місцях і частину бараку. Вбитих забрано ніччю, а не знати, що було в тих частинах будинку, які знищено.
Бій в Теребінському лісі
Найперше відступив відділ "Вовки І", опісля відступили інші відділи і б. СБ. На збірному пункті лишився ще д. Пр., д. Дун. і Г., бо не вернула ще б. СБ. Я. Коли Я., перейшов шосу в метеленському ліску, над'їхало кілька авт НКВД і ВП з Грубешова (Ворог уже вспів спам'ятатися і зорганізуватися) і обстріляли відділи. В тім місці не було доцільно приймати бою, і дано наказ до відступу в напрямі теребінського лісу, 2 км. від ліску ворог вже був на віддалі цільного стрілу і почав обстрілювати відсгупаючу розсгрільну. Відстрілюючись відступлено аж до території лісу. В часі відступу двох наших ранено - одного легко, другого тяжче. На краю лісу швидко привернено боєвий порядок і прийнято оборону. Наспіла ворожа танкетка. Наступ відбито, скоростріли на танкетці знищено. Тут також був відділ "Вовки І". В бою було три вбитих і 3 ранених, в тім к-дир Пр. Ворог заліг, обстрілював наші становища і не наступав. Відділи почали відв'язуватися. На кінець лишився ще відділ "Вовки" ІІ і ІІІ". Вони відступили коло 200 м. в ліс і залягли. За якийсь час зі сторони лісу, в напрямі нашої розстрільної, почав зближатися ворог, який хотів нас окружити. Ворога підпущено на близьку віддаль і прийнято гураганним вогнем. Ворог почав панічно втікати. Наші відділи відв'язалися в іншому напрямі. Бій тривав від 4,20 до 6,30.
Втрати ворога: 32 НКВД і 6 ВП вбиті (подали з "ВіН"-у). Наші втрати: 3 вбиті, 5 ранених.
29. 5. коло 8 год. ворог дістав підкріплення з Люблина, Холма та Замостя, і почав погоню за відділами, але не попав на сліди. Група Я., під командуванням Дум. і І., відступила в метеленський ліс. Під лісом почав хтось стріляти. д. І. вислав 4-ох боєвиків в розвідку на колонію, щоб розпитати, що діється довкола. Ворог був уже на краю ліса, і, коли стрільці вийшли на поле, почав по них вогонь. Тут згинуло 2-ох, в тім д. Горинь. Група відступила до лісу коло діброви, де получилася з частиною відділу Д. По обіді подано, що зближається ворог КБВ (з Люблина). Розложено розстрільну. Підпущено ворога на близьку віддаль. На наказ к-дира Д. ворога прийнято гураганним вогнем. Ворог почав панічно втікати. Відділ відв'язався. Як почало смеркати, відділ почав відступати в південний терен. Коло колонії Вишнів завважено, що в нашу сторону зближається ворог. Частина відділу залягла, частина ще стояла. Д-ий почав перекликатись з ВП, питаючи хто є з ВП. Відповіли, що КБВ "з Люблина" - "А то хто?". - "Войско Варевжа, пор. Дунайскі". Ворог не сподівався підступу, машерував дальше. Коли ворог підійшов на близьку віддаль, прийнято його гураганним вогнем. Ворог панічно втік, лишаючи 10 вбитих. Наші відділи відв'язалися.
Втрати ворога: (Перший бій не провірено). Другий бій - 10 вбитих.
На окрему згадку заслуговують три наступи на Бірчу, особливо ж третій наступ, переведений з'єднаннями УПА під командуванням полк. Коника 6-7. січня 1946 р., та бої відділів к-рів Хрена й Мирона з гарнізонами погранвійськ в березні 1946 р. Місто Бірчу перемінила була польська МО в свою випадову базу проти українського населення, оточивши місто з усіх сторін укріпленими бункрами, випосаженими тяжкою зброєю. В місті перебувало тоді 1.500 бійців ВП, МО та НКВД. Повстанці знищили сім ворожих бункрів, ввійшли в місто і нищать різні ворожі приміщення. Ворог втратив 70 вбитими і понад 150 раненими, по стороні повстанців впало 23 бійців, між ними й командир полк. Коник і сотенний Орський, а 22 було ранених.
Б боях з погран-військами ВП відділи Хрена й Мирона розбили в днях 28-31. березня 1946 р. всі гарнізони ВП на польсько-словацькому кордоні, понад 150 ворожих вояків взяли в полон; велика кількість польських вояків втекла на Словаччину, де їх роззброєно й інтерновано.
20. березня 1946 р. курінь Хрена та курінь Мирона спільно перевели наступ на Яселко, де зібрались були відділи погранвійськ та МО з Радошиць, Лупкова та Команчі. Ворога окружено й цілковито розгромлено. В бою вбито 24-ох вояків ВП, трьох ранено, а 79-ох, в тому 12 старшин і 32 підстаршин взято живими в полон. В архіві знайдено докладну характеристику кожного члена ВП; на підставі цих даних 20-ох полонених звільнено, решту, які вславились паленням і мордуванням українського населення, розстріляно. Здобуто 2 міномети і 120 стрілен до міномета, 8 кулеметів, 15 крісів-снайперів, 64 кріси, 40 автоматів, 10.000 штук амуніції, 20 пістоль, 37 пар коней, пограблених в селян та велику кількість білля, взуття й уніформів.
22. березня 1946 р. відділ Дідика перевів акцію на Команчу, але залога ВП силою 80 люда при появі УПА втекла до Лупкова. Повстанці зищили приміщення МО та ВП та залізничу стацію з 40 вагонами, призначеними для вивозу виселенців.
23. березня 1943 р. втекла теж при появі УПА залога Радошиць.
26. і 27. березня 1946 р. повстанці заатакували Лупків. Згрупованим у Лупкові погранзаставам ВП,
