Українська Повстанська Армія 1942-1952 - Петро Мірчук

До мешканців Лемківщини було видано таку відозву:

УКРАЇНЦІ ЛЕМКІВЩИНИ

На наших очах діється нечуване в культурному світі безправ'я. 45-мільйоновому Українському Народові відбирається право жити на власній, землі самостійним державним життям. Проти волі вікових власників західніх областей українських земель, кровожадна Москва торгує цією землею і життями соток тисяч українців.

Викидають Вас, дорогі Брати і Сестри, підступом і силою. Облесними обіцянками й кривавим терором.

Одним і другим керує справна рука НКВД. Ви ж самі переконані, що ті "приятелі" з переселенчих комісій, які зараз після нападу польської банди приїздять у Ваше село вихвалювати колгоспний рай, записати Вас на виїзд, самі ці банди організують і на Вас у села посилають. До цього часу ці "опікуни" - НКВДисти стріляли наших братів і сестер, грабували і палили наші оселі, ловили на облавах чоловіків у червону армію, гонили їх на фронт, а тепер, "по-приятельськи" намовляють Вас до переселення, щоб опісля, коли вже вирвуть Вас з рідного грунту, заморити голодом і важкою, надлюдською працею в колгоспах і фабриках.

За наказом Сталіна виганяють Вас з рідних хат, виривають власне поле і хліб та роблять з Вас бездомних бурлак і заставляють іти туди, де Сталін кине шматок хліба. Від Вас віднімуть усе найдорожче - Ваших дітей, віддадуть їх до захистів "Дєтяссел" і виховають з них яничар-енкаведистів, ворогів рідного народу.

Що така доля Вас чекає, про це найкраще говорять Вам сьогодні ті, що ще восени минулого року поїхали до того раю, а зараз полишали там жінок, дітей, рідних і все майно та втекли сюди назад, щоб тут, на рідній землі, загинути і того пекла більше на очі не бачити. Питайте їх! Вони розкажуть Вам всю правду. Ви мали також нагоду на власні очі бачити й говорити з тими, щасливцями захвалюваного колгоспного раю - червоноармійцями.

Погляньте, як опікуються інвалідами-червоноармійцями та їхніми родинами! Чи ж переселенці можуть сподіватися кращої опіки?

Там замість терору грабіжницьких польських банд, стрінете куди страшніший терор НКВД. Замість чепурної, скромної хижі - брудні бараки, голод, холод, стахановщину, норми й злидні. Чи ж варто міняти один терор на другий?

Прочитайте в польській пресі, як важко приходиться полякам зараз відбирати від німців і чехів готові загосподаровані, обсіяні, з живим і мертвим інвентарем прадавні свої землі, що й сьогодні не обсаджені та не замешкані ще поляками.

Чи сміли б Ви кидати на поталу рідну землю Прадідів Ваших, яку Ви віками обороняли і не зреклись та не покинули навіть перед страшними татарськими нападами і в часі довговікової неволі, але мужньо й по-геройськи зложили голови в її обороні?!

Тут кожний камінь, кожний предмет чи дерево, чи придорожній хрест, кожна могила шепче до Вас мовою століть - віків. Розказує про славу, бої та геройство - завзятих предків. І зараз Ви те все мали б кидати?... Мали б кидати всі святощі, розкішні, співучі потоки-ріки, оспівану в рідних піснях і переказах красу гір і лісів шумливих, красу - леліяну змалку в Ваших душах! Чи ж Вам не жаль? Чи остогидли Вам прадідні хижі - з кладовищем навколо святої церковці, що Вас хрестила, вінчала й прощала востаннє труни Ваших налближчих?

Ні, Ви ніколи не погодитесь і не покинете прадідної землі, щоб зажити життям бездомних собак, без віри, моралі, любови і без надії.

Бо Ви захочете колись зложити свої кості побіч Батьхів своїх і Дідів Ваших у рідну, Святу землю, а не безбатченками десь, у чужих землях, під чужим тином.

Українці Лемківщини! Ми віримо Вам, ми знаємо, що Ви не дасьте себе обдурити! Нікуди не виїжджайте! Не стягайте на себе прокляття сучасних і майбутніх поколінь! Бороніть рідну землю й рідні хати! Не шукайте щастя, спокою там, де його немає!

Умирайте там, де родились Ви і Ваші предки.

Творіть самооборону й захищайте рідні оселі від ворожих банд! Краще згинути, а не кидати рідної землі, бо тут і на шибениці буде Вас Бог благословити, а майбутні покоління збережуть на віки пам'ять про Вашу геройську боротьбу.

Ми віримо, що Ви не покинете Рідної Землі!

Вересень, 1945 р.

Українські повстанці

Одночасно, через окремих підпільних курієрів УПА всім закордонним представництвам у Варшаві було вручено такий меморіял, написаний в англійській, французькій та німецькій мовах:

Воля народам !                 Воля людині !                 Смерть тиранії !

ДО ЦІЛОГО КУЛЬТУРНОГО СВІТУ!

Відкритий лист українців, замешкалих за лінією Керзона

"Ми, - Народи Об'єднаних Націй сповнені рішучости знову утвердити віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особи, в рівноправність чоловіків і жінок і в рівність прав великих і малих націй, та створити умови, при яких може додержуватися справедливість і повага до зобов'язань, що виходять із договорів і інших джерел міжнароднього права та сприяти соціяльному прогресові й поліпшенню умов життя при більшій свободі, і з цією метою проявляти терпеливість і жити разом у мирі, один з одним, як добрі сусіди, вирішили об'єднати наші зусилля для здійснення цих цілей". (Витяг із статуту міжнародньої Організації Об'єднаних Націй ухваленого на конференції в Сан-Франціско).

Ми, українці, мешканці української етнографічної території, положеної в горах Карпатах на захід від ріки Сяну, далі на північ над рікою Сяном і Солокією та на захід від ріки Буг, - території, яка рішенням Кримської Конференції осталась у рамах відновленої Польської Держави, звертаємось цією дорогою до амбасад і урядів Великої Британії, Споучених Штатів Америки, Франції, Швеції, Швайцарії, Туреччини та всіх інших Европейських і Позаевропейських Держав, звертаємось також особисто до Пана Президента Трумена, до Пана Прем'єра Етлі і їх Міністрів Закордонних Справ, які опрацьовували, ухвалювали і підписували статут Об'єднаних Націй, - звертаємось далі до всіх Голів і Достойників Християнських Церков, до Міжнароднього Червоного Хреста, до всіх Політичних і Гуманітарних Поступових Організацій у всіх краях і до сумління Цілого Прогресивного Людства з оцим відкритим листом в справі страшного безправ'я і насильства, яке чинять над нами, під керівництвом большевиків, військо і органи теперішнього польського уряду.

На основі рішення Кримської Конференції, згадана територія на північ і захід