Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота - Роман Дашкевич

2-гий гарматний полк СС під команою сот. Володимира Зарицького, у складі двох легких батерій, 4-тої під командою сот. Мозаревського і 5-тої під командою сот. Грузінського та напівтяжкої 48 лін. батерії під командою пор. Білинського. Упорядкований полк вислано під Львів. Разом з 2-гим гарматним полком виїхала частина тяжкої стрілецької артилерії під командою сот. Бутрима. Була це батерія, складена з двох гавбиць 6-дюймових і двох гармат далекострільних,42-лінійних. У цих батеріях було 8 легких 3-дюймових гармат, чотири 48-лінійних гавбиць, дві 6-дюймові гавбиці, 2 далекострільні 42-лінійні гармати. Під Львів виїхало 17 різних гармат або гавбиць. Ці чотири батерії обслуговувало 24 старшини, 660 стрільців гармашів і 380 коней. Разом із цими чотирьома батеріями вислано потяг гарматної амуніції. Крім цих батерій Корпус СС вислав під Львів і панцерні авта.

Упорядковано третій гарматний полк СС під командою підполк. Олександра Голубаева, у складі трьох легких батерій і 4 гарматний полк СС під командою сот. Інкова у складі двох легких і одної гавбичної 48-лін. батерії.

При упорядкуванні полків майже кожна батерія дістала по одному або по двох артилерійських старшин, які приїхали з батеріею з Чернігова.

У Голендрах пережила Гарматна Бриґада СС дуже прикру пригоду. Перед відступом з Києва приділено до гарматної Бриґади СС батерію Чорноморців під командою сот. Граціяновського. Батерія дістала порядкове число 11. Бона була небоєздатна, бо мала замало гармашів. Гармаші Чорноморці, а теж і коні були перевтомлені, бо батерія була більше як місяць у боях та відступах. У Києві доповнено батерію новобранцями з Галичини. Батерію залізницею відіслано на квартири у село коло станції Голендри, щоб відпочила і підучила новобранців. Здавалося, що з батерією буде все в порядку. Та воно вийшло інакше. Командир батерії сот. Граціянський, студент катеринославського політехнікума, син священика біля міста Сквири, перекинувся в комуністи. У батерії заклав з булавним комуністичний ревком і в половині лютого хотів з батерією утікати на схід до Совєтів. Здається, сот. Граціянський хотів запровадити батерію Советам у дарунку, щоб забули, що він походить зі священичої родини. Змовники, на большевицький лад, побили господаря батерії, бо він не хотів з ними їхати. Галицьких хлопців стероризували і сказали їм, що є наказ із бриґади їхати на Сквиру. Господар батерії добився до штабу бриґади і повідомив що з батерією сталося. Зорганізовано погоню за батерією в силі около 250 вершників з батерій і двох гармат, які запряжено чотирма парами сильних коней. Погоня вирушила зі станції в Голендрах. Граціянський, утікаючи з батерією, не обчислив, що були ростопи і страшні болота. Утікаючи, лишив по дорозі дві гармати в болотах. Другого дня в ночі погоня дігнала батерію у селі на квартирах. Без опору забрано дві останні гармати, Граціянського не зловили, утік серед нічної пітьми через вікно з кімнати де був на квартирі. Бувші Чорноморці-гармаші у більшості вночі розбіглися. Погоня привезла усі чотири гармати і набійні скрині. Галичани, які були у батерії виправдувалися тим, що не знали, куди командир провадив батерію. Привезли біля 10 бувших Чорноморців арештованих, але й вони виправдувалися, що нічого не знали, що Граціянський з бунчужним намірились робити. Лишити арештованих при батерії було небезпечно, а перед судом не можна було доказати їм вини, тож прогнано їх з батерії. Батерію переорганізовано, доповнено гармашами. Команду обняв сот. Віктор Яримович, який до цього часу був адьютантом отамана Коновальця, але як поручник перейшов до Гарматної Бриґади СС Ця ІІ-та батерія СС лишилася надалі у 5-тому гарматному полку і була потім гарною, бойовою батерією, але у ній Чорномордів уже не було.

По триденних тяжких боях із червоними москалями під Києвом, совєтські війська посувалися у напрямі Хвастова, Козятина, Житомира і Бердичева.

Гарматна Бриґада СС у Чорному Острові

Штаб Дієвої Армії дав наказ — по можливості витягнути стрілецькі частини з фронту, бо Січові Стрільці мали величезні втрати у боях за останні два місяці та були дуже перевтомлені. Стрілецькі частини були властиво у боях від 18 листопада 1918 р. до кінця лютого 1919 р. з малою перервою після здобуття Києва. Вони мали бути переорганізовані і мали відпочити. Корпусові СС призначено на відпочинок місто Проскурів та околицю. Гарматній Бриґаді СС визначено на квартири містечко Чорний Острів та околицю. Північну групу СС, що була під командою полк. Сушка, розв’язано і стягнено також із Проскурова. Приїхала 2-га батерія СС під командою підполк. М. Кураха, який був призначений командиром 1-шого гарматного полку СС. Підполковник М. Курах обняв команду 1 полку з 2-гої, 7-мої і кінно-гірської батерії. Упорядковано 5-тий гарматний полк, яким командував полк. Михайлів. Полк складався з двох легких і одної далекострільної батерії. Упорядковано 6-тий тяжко-гарматний полк і то на фронті під Львовом. Організацію цього полку переведено таким способом, що зорганізовано 3 далекострільну батерію СС під командою пор. Віктора Соловія, яка увійшла до 6 полку. Зорганізовано крім цього одну 6-дюймову гавбицю, яка мала увійти до 6-дюймової батерії, як третя гавбиця, і одну далекострільну гармату, яка мала разом з двома такими гарматами, які були вже під Львовом, утворити першу далекострільну батерію. Дотеперішнього командира важкої батерії сот. Бутрима призначено командиром 6 тяжко-гарматного полку СС. 6-тий полк складався із 6-дюймової гавбичної батерії, яка мала три гавбиці, з 1 далекострільної батерії, яка мала три гармати, і 3-тьої далекострільної батерії, якаа мала дві гармати. Пор. Соловій приїхав під Львів зі своєю батерією, з гавбицею і далекострільною гарматою. Рівночасно вислано для батерій СС під Львів три потяги набоїв, це було більше, як 100 вагонів. Разом з батерією пор. Соловія вислано під Львів спеціяльну гармату до обстрілювання літаків. Гармата була прикріплена до великого вантажного авта. Уладження гармати було за тодішньою найновішою технікою з першої світової війни. Командиром гармати був хор. Колесник, який під час першої світової війни служив у російському війську при таких гарматах. Гармату вислано з повною обслугою. Гармата ця була у розпорядженні Начальної Команди У.Г.А. Вона їздила близько фронту і обстрілювала ворожі літаки. Під час прориву коло Винник, вислано цю гармату, нездібну до фронтової боротьби, щоб стримувати наступ польської піхоти. Гармата не мала ніяких панцерів, а крім цього при пострілі треба було спускати підпори. У бою проти польської піхоти авто попсувалося. Потім гармату прикріплено до залізничої плятформи, а пізніше на наказ цю гармату залишено.