Її ім’я було Татьяна - Віктор Суворов

До штрафних частин, як ми вже з’ясували, засилали не тільки тих, кого засудили на фронті, а й тих, хто сидів у таборах. Крім цього, до штрафників гнали не тільки і не стільки за рішенням трибуналів, скільки за рішеннями командирів полків, бригад і дивізій.

На війні потрібно постійно розкривати систему вогню противника. Кращого (якщо втратами не лічити) способу для викриття системи вогню, ніж розвідка боєм, ніхто поки не придумав.

Червона Армія наступала всю війну. Із самого першого дня. Коли треба було зустрічати супротивника незламною обороною, все одно наступала! Штрафні частини з літа 1942 року, тобто з моменту їх появи, стали тим знаряддям, яким командири всіх рангів — від Жукова і нижче — постійно на всіх фронтах промацували оборону противника багнетом, а його мінні поля — солдатськими чобітьми.

6

Наші генерали і маршали про штрафників багато не розповідали. Точніше, не розповідали нічого. Було знайдено шляхи уникнення слизької теми.

Штрафні батальйони і роти постійно використовували для ведення розвідки боєм. А коли так, наші багатозіркові мемуаристи у своїх правдивих творах іменували ці батальйони і роти розвідувальними. Приклад про Берлінську операцію:

«Наступу військ 1-го Білоруського фронту передувала розвідка боєм, яка... проводилася 14 і 15 квітня силами 32-х розвідувальних загонів до посиленого батальйону кожен.»

(Військово-історичний журнал. — 1980. — № 5)

Це діє Жуков. Лівіше точно так само проводить розвідку боєм Конєв. А правіше — Рокосовський.

Штрафні частини брали участь у всіх штурмах, причому в особливому ешелоні. Точніше, попереду першого ешелону. Якщо так, то в мемуарах вони йменувалися не тільки розвідувальними, а й штурмовими. Воно й за змістом, і за звучанням близько.

Найпростіше взяти й назвати в мемуарах, наприклад, 361-шу окрему штрафну роту 5-ї ударної армії 361-ю окремою штурмовою ротою. Нехай нащадки розбираються. Їм і так не просто буде розібратися, що в документах штрафні частини звичайно йменувалися скорочено — 39 ОШБ, 612 ОШР.

А можна, мемуари пишучи, і не називати номерів. Генерал армії Олександр Васильович Горбатов через 20 років після розгрому Німеччини видав правдиві спогади, у яких серед іншого із захватом розповів про зухвалі дії загону лижників. Ще через сорок років «Червона зірка» (2 квітня 2005 року) делікатно внесла ясність: загін лижників насправді був 8-м окремим штрафним батальйоном.

7

Беручи все зазаначене до уваги, ще раз оцінімо мемуари Жукова.

«Спогади і роздуми» Маршала Жукова, спогади інших видатних полководців Червоної Армії і є тією достовірною військовою історією Великої Вітчизняної війни, яку треба вивчати для освіти нового покоління громадян Росії.»

(Червона зірка. — 2009. — 15 грудня)

Ой, чи так!

Наказ про створення штрафних рот і батальйонів підписав особисто Сталін. А положення про штрафні батальйони і роти було оголошено в наказі НКО СРСР від 28 вересня 1942 року № 298. І підписав цей наказ особисто Жуков.

Тобто Народний комісар оборони товариш Сталін (військового звання в нього на той час ще не було) віддав наказ створити.

І все.

А перший заступник Народного комісара оборони генерал армії Жуков вказівку Сталіна доносив як повноцінну інструкцію командирам усіх рангів: кому і кого гнати у штрафні частини, за що та на які строки, які права та привілеї надати постійному складу штрафних частин, як використовувати штрафників тощо.

Жуков був не тільки автором наказу № 298, а й найголовнішим споживачем енергії штрафних частин. Ніхто за всю війну НЕ скалічив і НЕ поклав у землю стільки штрафників, як він.

Через багато років після війни вийшли мемуари Жукова. З кожним новим виданням вони стають дедалі правдивішими. Питання — у якому виданні Жуков розповів про заставні загони? У якому виданні згадано штрафні роти й батальйони? Хоч однією фразою?

А вони ж, починаючи з вересня 1942 року, розчищали шлях першим ешелонам військ у ВСІХ без єдиного винятку наступальних операціях. Жуков особисто планував використання особливих ешелонів, але забув про це розповісти.

І це є та «достовірна військова історія Великої Вітчизняної війни», яку треба вивчати для освіти нового покоління громадян Росії?

КЛЮЧОВИЙ МОМЕНТ

Про штрафні роти і батальйони я побіжно згадав тільки заради того, щоб пояснити зміст поняття «особливий ешелон». В одній із безлічі наступальних операцій, на одному тільки фронті, а діючих фронтів на завершальному етапі війни було десять, Жуков використовував 400000 снарядів для підтримки особливого ешелону. Жуков заявив, що 400000 снарядів вагою від 6 до 330 кілограмів кожен — це те, що можна вільно викинути, «нічого при цьому не втрачаючи».

400 тисяч снарядів — це тільки для забезпечення дій особливого ешелону. Чи може хтось уявити кількість боєприпасів, необхідну не тільки для відтяжних дій штрафників, а для повного злому оборони?

Після війни радянські стратеги отримали ядерну зброю. І проблема прориву ворожої оборони враз спростилася. Два-три ядерні удари по передньому краю противника — ось вам «чистий прорив». Головне — швидко цими проломами скористатися. Головне, не дозволити супротивнику ці проломи закрити.

Якщо маси танків, моторизованої піхоти й самохідної артилерії вирвуться на оперативний простір, їх навряд чи хто зможе зупинити. І тоді — вперед до перемоги!

У вересні 1954 року військові навчання «Сніжок» проводили для того, щоб теоретичні припущення перевірити на практиці.

Розділ 15

1

7-й стрілецький корпус Південно-Уральського військового округу звів на місцевості польову оборону. Корпус відвели на п’ять кілометрів від району оборони, залишивши на позиціях сотні танків, бронетранспортерів, гармат і мінометів, замінивши солдатів у траншеях і бліндажах коровами, кіньми, вівцями. За підготовленою обороною планували завдати послідовно три ядерні удари, прокладаючи коридор для атакувальників. Другий і третій удари імітувалися підривом сотень діжок з бензином, які були складені в спеціально викопаних котлованах. А перший ядерний удар — справжній.

Ядерні удари — це ті тарани, які проламують стіни фортеці. Проламують для того, щоб наші війська увірвалися крізь пригнічені опорні пункти противника у ворожий тил, увірвалися через пробитий пролом, через епіцентр ядерного вибуху.

Тоцький полігон. Ну, хіба не Європа?

Схема ядерних випробувань

Бомба ИДС-4 «Татьяна». 38 кілотонн

Навчання —