Макуха - Дмитро Чобіт

26 травня. На 1-й сторінці публікація: «Сьогодні на Банковій почнуть валити коаліцію?»

27 травня. На 1-й сторінці стаття: «Сильного міністра хочуть зняти силою. Юрій Луценко попереджає про політичний переворот і повернення кучмізму». Із цієї праці І. Фаріона на 2-й сторінці аншлагом виведено ще й цитату із словами Ю. Луценка про те, що «хтось» через Конституційний Суд відміняє пільги і податки, аби погіршити в країні ситуацію та знищити добробут людей. Отакої!

29 травня у коментарі тижня Н. Балюк намагається перекласти вину за провальний програш БЮТ на виборах київського мера і заявляє, що це «насамперед оцінка дій Президента та його оточення за останні п'ять місяців». На 4-й сторінці — замітка Інни Пукіш-Юнко «На «Ю» починається, на «Б» закінчується, або У чому сила Баложиного «привороту» для Ющенка?»

Коментар за 31 травня має назву «Юшенкобачення-2008». Тут Президента шельмують аж за два конкурси Євробачення -2007-го і 2008 рр.

2 червня. На 1-й сторінці — стаття штатного критика Президента І. Фаріона «Жванія заперечує, що Ющенка труїли».

3 червня. На 1-й сторінці — опус усе того ж І. Фаріона «Президент не запізнюється, Президент — затримується».

4 червня. На 2-й сторінці — коментар номера від Н. Балюк під назвою «Кадрова всеїдність нашого Президента».

5 червня. На 1-й сторінці — заголовок «Нашого Президента хіба що бджоли не кусають». Тут же — ще й аншлаг: «Історію з отруєнням Ющенка діоксином придумали в його штабі». Це слова з інтерв'ю Д. Жванії, яке він дав невтомному І. Фаріону. Майже всю 4-ту сторінку займає закінчення інтерв'ю нового сателіта Ю. Тимошенко.

7-8 червня. На другій сторінці Н. Балюк подає свій черговий опус «Цинізм по-балогівськи», у якому абсолютно бездоказово, лише на одних припущеннях, справді цинічно і нахабно намагається звинуватити керівника Секретаріату Президента В. Балогу в тому, що бютівець Ігор Рибаков та самооборонець Юрій Бут вийшли із проурядової коаліції. Н. Балюк обурюється, що Президент не вживає з цього приводу жодних алярмових заходів! Абсурд чистісінької води. Невже Президент і керівник його секретаріату делегували І. Рибакова та Ю. Бута у списки БЮТ і «Народної самооборони»? Та краще б Н. Балюк взяла інтерв'ю про чергових «зрадників», у кого слід, — Юлії Тимошенко і Юрія Луценка — і серед іншого запитала їх, за що саме і за скільки ці темні особи і російські офіцери запасу (тобто діючі) опинилися у списках народних депутатів України?

10 червня на всю ширину 2-ї сторінки — аншлаг із словами бютівського депутата Олекси Гудими про те, що Президент «повинен цілувати руки Юлії Тимошенко, тому що він не працює так, як вона». Звісно, що так дико, бездарно й авантюрно, як вона, у Європі не працює жоден прем'єр! Поруч — стаття все того ж І. Фаріона «Навіщо Віктору Андрійовичу возити зі собою Івана Степановича?» Це про поїздку І. Плюща у складі української делегації у Канаду. Пане Фаріоне, та мабуть тому, що І.С. Плющ у 1991 р. очолював першу офіційну українську делегацію у цю країну.

11 червня. Через усю першу сторінку над назвою газети — великий аншлаг: «Професор Ольга Богомолець давала свідчення у справі отруєння Ющенка понад чотири години», а трохи нижче — у рубриці «Знову за старе…» замітка, — «На урядові запрошення для губернаторів Банкова відповіла дулею». На 3-й сторінці — інтерв'ю з О. Богомолець, а відразу ж під ним — замітка «Волею Президента новий посол України у Росії сидітиме у трьох кріслах».

12 червня. На 2-й сторінці — аншлаг із словами колишнього міністра оборони А. Гриценка про те, що йому В. Янукович роз повів про свої зустрічі та переговори із В. Ющенком у травні 2007 р.

14 червня. На 3-й сторінці — нова рубрика: «З високого зльоту — на низьку посадку», а під нею — стаття «Віктор Андрійович =Леонід Данилович». Докладний розбір зазначених вище публікацій у газеті «Високий Замок» є зайвий: із їхніх назв і так чітко видно лінію редакції на дискредитацію Президента України Віктора Ющенка. А коли взяти до уваги, що основна читацька аудиторія «Високого Замку» знаходиться у західних областях України, то задум стає зрозумілим: авторитет Президента підривають саме там, де той має найбільшу довіру виборців. Хто ж це робить?

Політичну кампанію з дискредитації Президента України на сторінках газети «Високий Замок» організовує і здійснює подружжя Курпілів. Колишній комсомольський функціонер Степан Курпіль є народним депутатом за списком БЮТ. На час першого обрання у 2006 р. він займав посаду головного редактора газети і голови правління ЗАТ «Видавничий Дім «Високий Замок». Після переходу С. Курпіля на постійну роботу до Верховної Ради України ці функції виконує його дружина Наталія Балюк.

Окрім невпинної критики Президента України, «Високий Замок» у кожному номері подає по кілька публікацій про звитяги та успіхи Юлії Тимошенко. Остання обставина дала підставу львівській журналістці Олесі Винницькій сказати, що «Хроніка з життя Юлії Тимошенко» була більш влучнішою назвою цієї газети.

Серед виконавців кампанії з дискредитації Президента України на сторінках «Високого Замку» виступають особи, які нічим путнім себе в житті не проявили. Я знаю, про що пишу. Із Степаном Курпілем знайомий із початку 80-х років. Тоді він, працюючи кореспондентом львівської газети «Ленінська молодь», приїхав у Броди шукати матеріали про людей, які загинули «від рук бандерівців». Хизувався знанням польської мови, бо він, бачте, має польське походження. Звісно, Степана привели до краєзнавчого музею, директором якого працював я. Потім комсомольські керівники возили його по району. У результаті С. Курпіль написав звичайний пасквіль. У радянські часи то була його спеціалізація — ганити націоналістів і хвалити комуністів. У часи національного відродження