Українська література » Публіцистика » Макуха - Дмитро Чобіт

Макуха - Дмитро Чобіт

Читаємо онлайн Макуха - Дмитро Чобіт
в Міжнародний арбітраж у Страсбурзі. Ще зовсім не ясно, чим закінчиться справа, а уряд уже пропонує «Венко» відкликати позов і сісти за стіл переговорів. Навіщо ж «Високий замок» вчинив такий скандал та ще й звинуватив Президента у тому, до чого він не був причетний? Та наступні антипрезидентські публікації цього ж номера свідчать: газета будь-що оправдовувала дії бютівців у Верховній Раді та безцеремонно обливала Президента всіляким брудом.

На 2-й сторінці опубліковано замітку Н. Балюк «Права рука» Віктора Ющенка підлягає ампутації» — це про вимогу Ю. Луценка відправити у відставку керівника Секретаріату Президента В. Балогу. Однак чи не найцікавіший матеріал цього номера знаходиться на 4-й сторінці. У статті «День політичних рандеву» повідомляється, що у вівторок, 13 травня, тобто у день виходу газети, у Верховній Раді має виступити Президент із Щорічним Посланням. «Дату виступу Віктора Ющенка, — пише газета, — проанонсували ще минулого тижня. На офіційному сайті Президента навіть годину вивісили — (10.00) та список каналів, які транслюватимуть президентське звернення до парламенту в прямому ефірі. Але питання, чи не доведеться Віктору Ющенку, вкотре переносити свій виступ, у понеділок залишалося відкритим (виділено автором. — Д. Ч.). Цей вислів є досить показовим — «Високий Замок» став чи не єдиним виданням, яке передбачило зрив виступу Президента. Звідки така прозірливість? Депутати фракції БЮТ дізналися про те, що вони мають блокувати трибуни і президію, щойно о 9 годині 20 хвилин 13 травня 2008 року, а газету «Високий замок» друкувати почали о 14 годині 12 травня! Догадатися неважко — серед невеличкого кола бютівців, обізнаних у підготовці антипрезидентської акції, був народний депутат України Степан Курпіль, дружина якого Наталія Балюк за відсутності чоловіка керує «Високим замком». Ось і все.

14 травня на першій сторінці величезний заголовок «Президент — у блокаді БЮТу», на третій — продовження статті І. Фаріона. На другій сторінці головний редактор Наталія Балюк у коментарі номера виправдовує бютівське блокування і дорікає Президенту, що він сам довів до цього, оскільки мав намір привести до присяги трьох новопризначених суддів Конституційного Суду: Ю. Бауліна, Ю. Нікітіна та О. Йосипчука. «Чому саме їх Ющенко призначив суддями Конституційного Суду? — запитує Балюк і сама ж відповідає: «Очевидно, вони «свої люди», лояльні до Президента». Читаєш ці перли і дивуєшся. Та це ж обов'язок Президента — призначити 6 із 18 суддів Конституційного Суду. Невже Н. Балюк вважає, що глава держави з цього питання має радитися з нею або з її чоловіком?

15 травня на 1-й сторінці «Високий замок» друкує нову працю Н. Балюк «У цій канцелярії — сантехнік головний». Це про керівника Секретаріату Президента Віктора Балогу. Поруч — стаття І. Фаріона «Карибська криза в українській політиці»: про блокування бютівцями трибуни парламенту. Звичайно, винен Президент. Продовження статті займає ще й половину четвертої сторінки.

А на другій сторінці — ще одна стаття Н. Балюк «Тільки нова Конституція покладе край холодній війні». Тут знову примітивна критика Президента та плачі за новою Конституцією, проекту якого, до речі, народ ні тоді, ні тепер ще не бачив. Проект Ю. Тимошенко підготувала у дуже вузькому колі, але регіонали чомусь його не підтримали. Та краще б С. Курпіль разом із своєю дружиною Н. Балюк опублікували бютівський варіант Конституції. Її ж планували голосувати у Верховній Раді вже у середині травня 2008 р. Хай би народ почитав та оцінив цей капітальний труд, якого і В. Луценко не зміг подужати. Чому БЮТ досі не опублікував свого проекту? Та тому, що там суцільна дурня, і регіонали її категорично відхилили.

Поруч із згаданим примітивом Н. Балюк — ще одна підступна антипрезидентська замітка «Ющенко бореться з Тимошенко, а не з цінами».

У номерах за 17–18 травня та 19 травня (№ 89,90) дивним чином відсутні антипрезидентські випади, проте тонус підтримується завдяки наведеній великим шрифтом «цитаті номера», у якій регіонал М. Чечетов порівнював протистояння НУНС і БЮТ із воєнною перестрілкою, та аншлагом із висловом Ю. Луценка, який, посилаючись на Президента, заявляв про те, що Київ має стати для БЮТ Сталінградом. Інших антипрезидентських матеріалів, на превелике диво, не було. У ці дні тривали інтенсивні переговори між блоками «Наша Україна» і БЮТ, тому, мабуть, і дали відмашку про тимчасове припинення атаки на Президента — вичікували, чим закінчиться.

20 травня на 1-й сторінці — заголовок: «Юлія Тимошенко звинуватила Президента у політичних репресіях», у наступному номері відразу ж під назвою газети — черговий аншлаг: «Москаль захистив грузина, а в Ющенка його «взяли під ніготь». Це стаття на захист депутата Давида Жванії, звичайно, в усіх бідах і негараздах вульгарного і вкрай нахабного грузина винен український Президент.

22 травня в Україні — Шевченківський день. Та цю подію «Високий Замок» не удостоює увагою, як, між іншим, і багато подібних речей, проте усю першу сторінку знову відведено проблемі шельфу Чорного моря і фірмі «Венко». Тепер за справу взявся Омар Узарашвілі — «Чотирьом панянкам віддали шмат Чорного моря». Омар закидає, що коли 10 жовтня 2007 р. уряд В. Януковича підписував угоду з американською фірмою «Венко» (до слова: а розробляв угоду її ще перший уряд Ю. Тимошенко), то Президент України В. Ющенко назвав її «стратегічним для України проектом». Оце й уся вина Президента. А я, наприклад, теж вважаю, що видобування газу і нафти з шельфу Чорного моря є стратегічною для України справою. І Румунія так вважає — інакше б вона завзято не боролася за острів Зміїний та шельф біля нього. А щодо якихось панянок, сперечатися не буду — почекаємо результату Міжнародного арбітражу в Стокгольмі.

На другій сторінці цього ж номера — колонка під заголовком: «Чим закінчиться протистояння Ющенка і Тимошенко?», а поруч — стаття Н. Балюк «Мости спалено» — убогі і примітивні до неможливості нападки на Секретаріат Президента і самого Президента. Чому примітивні і вбогі? Бо побудовані на суцільних припущеннях.

Майже на цілу четверту сторінку — величезне інтерв'ю із соратником Ю. Луценка Генадієм Москалем: «Президента відірвали від реальності, Балога і К° співають йому одну і ту ж закарпатську пісню». Такі довжелезні назви публікацій «Високий замок» друкує, бо знає: читач його писанини вже давно не сприймає, тому хоч

Відгуки про книгу Макуха - Дмитро Чобіт (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: