Українська література » Публіцистика » Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994—2004 рр. - Поліна Вікторівна Жеребцова

Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994—2004 рр. - Поліна Вікторівна Жеребцова

Читаємо онлайн Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994—2004 рр. - Поліна Вікторівна Жеребцова
сім’ї. Кайла подарувала марнані свої найдорожчі речі, прикраси. Аліса живе у квартирі своєї невістки, в мікрорайоні. Аліса сказала, що її діти виросли в дитбудинку.

— Мій Алхазур вирізнявся особливою жорстокістю, — повідомила вона за чаєм з бубликами. — У дитинстві він убивав кошенят і цуценят! Душив, розривав на частини. Любив відірвати тварині голову! Ще у два-три рочки. Стількох курчат живцем загриз! І я прийняла рішення віддати його в дитбудинок. Коли він виріс, то повернувся в сім’ю. Став слухняним, гарним сином. У 2001 р. його помилково забрали на зачистці російські військові. Катували. Били. Думали, він бойовик. Відпустили за дві тисячі доларів. Спасибі, допомогли зібрати божевільну суму люди на ринку й далекі родичі. Спасибі, заступилася за мого сина французька журналістка Манон Луазо! Вона ночувала кілька днів біля російської частини й вимагала віддати мого сина живим! Адже тих, кого забрали — вбили, або вони збожеволіли.

Поки вона це говорила, складався пазл. Я немов отямилася від дикого й безглуздого сну, у якому весь час перебувала: Алхазур у дитинстві мучив тварин, а коли виріс, відчув на власній шкурі, як це. Люди, самі того не відаючи, показали йому істину. Зараз він любить тварин! Обіймає кошеня Кузю, яке гидить у його капці!

Мене ж також поранило під час обстрілу ракетою. Виходить, я теж щось робила не так.

Таня-інвалідка попрохала нас дізнатися про долю іншого хлопця, якого схопили на зачистці разом з Алхазуром. Алхазур сказав, що той хлопець після катувань військових збожеволів. Дальша його доля невідома.

Я довідалася, що вчора на ринку стріляли з білої машини без номерів. А сьогодні я бачила білу машину без номерів, і в ній сидів Мулла. До Кайли він не показується, тому що винен гроші. Побачивши мене через скло, Мулла моментально від’їхав.

Ще забула повідомити: я зустріла Чорного Принца. Він продавав якісь підробні документи в торговельному ряду.

P. S. Мамі купили спідницю, мені хустку. Алхазур і Кайла шепотілися при мамі чеченською мовою, що потрібно їй не сто рублів на день платити, а п’ятдесят. А мама зрозуміла і сказала:

— За п’ятдесят рублів я з дому не вийду!

Вони перелякались і вмовили її не гніватись.

18.10.

Сьогодні я пішла в редакцію «Молодості». Узялися мене супроводжувати на прогулянці мама й Азамат. Над газетою зібралися хмари. Міліціонер і слідчий саме брали пояснення в Цариці щодо погроз отруйною ртуттю.

Совґат і Квіточка колективно заявили, що я брешу. За новою версією виявилося, що Цариця знала мене з пелюшок, допомагала няньчити, а потім, коли я підросла, особисто влаштувала (сама там не працюючи) у газету «Молодість». Годувала й напувала все життя!

Проте, незважаючи на всі лицемірні запевнення цих осіб, міліціонери взяли з них пояснювальні. Бухгалтерка, яка дісталася нам іще з часів царювання Професора й Алана, підписала папір проти мене, але в цьому папері все неправда. Папір говорить, що я — недисциплінована працівниця і прогулюю роботу. А саме: прогуляла 20 і 22 вересня. Папір видано, щоб догодити Цариці.

Але в ті дні я була на роботі, це нашої бухгалтерки не було. У мене є диктофонний запис, зроблений цілком випадково. На ньому кореспондент нашої газети Ельза питає:

— Коли в нас буде зарплата за серпень? Сьогодні вже 22 вересня!

Як я могла зробити цей запис, якщо мене не було на роботі? Совґат і Фрида голосно кричали на мене:

— Ми звільнимо тебе за прогул! Іди геть! Ми підпишемо проти тебе акт!

Сама Фрида навчається на денному відділенні у вищому навчальному закладі і на роботу з осені з’являється не раніше, ніж о 14.00!

Міліціонери попрохали мене скласти пояснювальну, де я була 20 і 22 вересня. Я написала, що в редакції «Молодості».

Цариця, схопивши мене за плечі, прямо при всіх виштовхала з кабінету (наче я в неї вдома) і замкнула двері. Я полякала їх записами на диктофоні. Що мені ще лишалося робити? Бухгалтерка, бажаючи для всіх залишитися милою, швидко видала мені гонорар за вересень місяць. Однак зарплатню так і не віддала, пояснивши це плутаниною у своїх паперах.

Куплю їжі нам і кішкам. Віддам борг Лейлі, добрій душі, що живе на зупинці «Автобаза».

П.

19.10.

Сьогодні Кайла мало не померла. Добре, у мене були ліки від серця. Алхазур жартував, відволікав її від нападу. Потім ми разом дивилися старі фото. У їхній оселі тепло. У прямому й переносному значенні. У нашому житлі лютий холод, і я попросилася до них — скупатися. Вони дозволили. Сушила волосся, сидячи біля газової плити, і дивилася на вогники.

Наші квартирні господарі, розуміючи, що ми просто помремо взимку, обіцяли поставити у квартирі залізну буржуйку. Але нас весь час немає вдома, і вони не можуть потрапити у квартиру — у них немає ключів. Син хазяйки кілька разів приходив, але не зміг нас застати.

Кайла народилась у серпні. Вона — Левиця.

Телевізор, який діти кидали на підлогу, вона віддала в майстерню.

Оскільки мені видали вересневий гонорар і ми раптово, таким чином, забагатіли, то купили додому аж десять банок кільок у томаті! Їх можна їсти з хлібом. Умочати окраєць у томатний сік і давати кішкам.

Кайла, прийшовши до тями після нападу, почастувала всіх млинцями зі сметаною. Усі поїли, крім моєї мами. У неї — Ураза.

21.10.

Кайлі погано. Сказали — потрібна операція, але можна спробувати обійтись вискоблюванням. Річ у тому, що півтора місяця тому вона не втратила дитину, як сказала мені раніше, а на великому строкові зробила аборт. Невдало. Зараз внутрішнє запалення. Вона боялась і не йшла до лікарні.

Сьогодні ми всі зібрались, я взяла на руки Азамата, і поїхали з нею — на операцію. Трохи затримався Алхазур — у камері схову. Але потім відпросився і прибіг. Поки ми везли її до лікарні, Кайла встигла сказати, що моє чуття ніколи мене не підводило і я правильно не вірила Муллі (він завжди був неприємний мені, як величезна жаба).

— Він удає щирого мусульманина, але насправді він — працівник ФСБ! — сказала зненацька вона. Потім попрохала: — Будь ласка, знайди французьку журналістку Манон Луазо! Вона рятувала мого чоловіка від російських убивць. Манон Луазо добра й чесна. Передай їй моє прохання xxxxx.

Я пообіцяла.

У Кайли все вище піднімалася температура. Тримаючи її за руку, я згадувала про нещодавню розмову з Айзан у

Відгуки про книгу Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994—2004 рр. - Поліна Вікторівна Жеребцова (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: