Українська література » Пригодницькі книги » "Сатурна" майже не видно - Василь Іванович Ардамацький

"Сатурна" майже не видно - Василь Іванович Ардамацький

Читаємо онлайн "Сатурна" майже не видно - Василь Іванович Ардамацький
вони не допомагають. Охоплює відчай. Зілле».

«Сатурн» — «Зілле».

«Менше відчаю, більше мужності. Будемо сподіватися, що Зілов скоро одужає. Щодо Бусарова рішення буде прийняте найближчим часом. Привіт. Доктор».

«Сатурн» — «Зілле».

«Уже чотири дні вас немає в ефірі. В чім річ? Доктор».

«Сатурн» — «Зілле».

«П'ять днів вас немає в ефірі. В чому річ? Доктор».

«Зілле» — «Сатурну».

«Зілов помер в ніч на 26 червня.[4] До 28 червня він лежав на дачі, я не знав, що робити. Мені допоміг Бусаров. Минулої ночі ми віднесли тіло Зілова на шосе і поклали на узбіччі без будь-яких документів, Сьогодні я на таксі їздив на те місце — тіла немає. Що робити далі? Відповідайте негайно. Зілле».

«Сатурн» — «Зілле».

«Висловлюємо щире співчуття. Зілов помер як солдат, перебуваючи на посту, будьте ж і ви солдатом і не втрачайте мужності, хоча ми розуміємо, що ви пережили. Завтра дістанете детальний інструктаж. Все буде добре, мужайтеся. Доктор».

«Зілле» — «Сатурну».

«У мене нічого немає. Переходжу на прийом. Зілле».

«Сатурн» — «Зілле».

«Доводжу до вашого відома, що наказом командування фронту вас нагороджено золотою медаллю за хоробрість. Зілова нагороджено посмертно. Це визнання великих досягнень і доброї вашої роботи. Поздоровляємо! Передайте нашу подяку Бусарову за допомогу, яку він вам подав. Новий напарник прибуде до вас найближчими днями. У нього будуть гроші для вас і все необхідне для Бусарова. Повідомте зручне для вас місце зустрічі. Привіт. Доктор».

«Зілле» — «Сатурну».

Дякую за високу нагороду. Такого напарника, як Зілов, мені не знайти. Місце зустрічі: пропоную дачну платформу станції Удєльна; мені тепер важко далеко виходити; бажаний час з двадцять першої до двадцять другої години, коли темно. Зілле».

«Сатурн» — «Зілле».

«Місце і час зустрічі приймаємо. Дні уточнимо завтра-післязавтра. Відпочивайте. Підтримуйте зв'язок тільки з Бусаровим. Привіт. Доктор».

Через п'ять днів до Леонова прибув новий напарник, Гусєв, похмура літня людина. Його заарештували того ж дня.





Частина третя
КОЖНУ ХВИЛИНУ — В БОЮ




Розділ 30

Начальник гестапо Клейнер наказав у робочий час зібрати всіх працівників гестапо. В коридорі другого поверху на столі, покритому зеленим сукном, були розкладені коштовності, які приніс Кравцов. Самого Кравцова попросили сісти збоку біля стола. Він не уявляв, що мало відбутися, але з того, як з ним поводились, відчував: небезпека йому не загрожує, і з цікавістю чекав, що буде. З'явились фото- і кінорепортери. Коридор заповнили співробітники. До стола підійшли оберштурмбанфюрер Клейнер і майор в армійській формі. Всі притихли. Клейнер дістав з кишені маленький аркушик паперу, зазирнув у нього і почав промову:

— Ми відірвали вас од роботи на кілька хвилин, щоб усі ви взяли участь у нашому маленькому торжестві. Під час однієї з наших операцій ми вилучили у місцевого жителя, який не відзначався чесністю, оці коштовності. Вартість їх визначається досить солідною цифрою. Зараз ми передаємо їх у фонд священної війни нашого рейху. — Клейнер викинув уперед руку й крикнув: — Хайль Гітлер!

— Хайль! Хайль! Хайль! — проревів зал.

На місце Клейнера став армійський майор. Закинувши масивну бриту голову назад, він сказав:

— Мені випала честь прийняти ваш дар і встановленим порядком відправити його в Берлін, у рейхсбанк. — Майор дивився на всіх і ні на кого зокрема, маленькими злими очима. — Вартість цих речей значно вища за ту, що її визначили компетентні особи. В цьому вашому дарі виражено єдність армії і всіх діючих разом з нею інститутів, ту єдність, яку ми називаємо великим ім'ям нашого великого вождя. Хайль Гітлер!

І знову тричі проревіли гестапівці. Мигали бліц-лампи. Скрекотіли кінознімальні апарати. Кравцов спостерігав усю цю церемонію, ледве стримуючи посмішку.

Гестапівці розійшлися по своїх службових кімнатах. Двоє солдатів, що прибули з майором, склали коштовності в чемодан, який тут і опечатали.

— А вас, пане Конопльов, я прошу зайти до мене, — сказав Клейнер Кравцову.

Коли Кравцов увійшов до кабінету Клейнера, там уже були ще три гестапівці — найближчі його помічники.

— Пане Конопльов, — урочисто сказав Клейнер, — я хочу привітати вас із зарахуванням вас до мого апарату.

— Дякую, — зворушено промовив Кравцов.

— Сідайте, будь ласка. Ваш диплом і деякі документи із Смоленська одержані, ось вони. Прошу вас не ображатися за цю перевірку. Війна!

Чудово розумію, — відповів Кравцов.

Не ображайтеся, будь ласка, і за те, що сьогодні ми не назвали вашого прізвища.

— Я анітрохи не ображений.

— Але вважаю своїм обов'язком поясняти: Німеччина зацікавлена у всілякому зближенні гестапо, всіх сил СД і армії. На жаль, ще живі різні упереджені думки і існують непорозуміння. Наше маленьке торжество спрямоване на те, щоб їх усунути. Воно буде широко розпропаговане як початок кампанії «Гестапо допомагає армії». Погодьтеся, що почати цю кампанію з операції, проведеної росіянином, було б дещо неправильно і, мабуть, нетактовно.

— Цілком з вами згоден! — вигукнув Кравцов.

Відгуки про книгу "Сатурна" майже не видно - Василь Іванович Ардамацький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: