Українська література » » Гумор та сатира - Ян Ілліч Таксюр

Гумор та сатира - Ян Ілліч Таксюр

Читаємо онлайн Гумор та сатира - Ян Ілліч Таксюр
class="book">Докладають речі слушні

(Бо джерела СБУшні),

Що один та другий пан

Знову кличуть на Майдан.

Перший труситься від злоби:

— Королю дать тортом в лоба!

Другий, пастор, без ля-ля

Все оте благословля.

Налякався наш Петренко

І хапа своє люстерко.

А воно: — Не парся, сер!

Хай живе твій бренд «Еклер»!

Для турбот нема причини.

Перший друг в тебе Другчинов.

Ворогів розірве в пух

Кращий корєш Яцедруг!


3.


День проходить, два. Петренко

Їсть схвильовано цукерки,

А найкращий шоколад

Вже не їсть, бо йде назад.

На зорі приходять знову

(І несуть таємне слово)

Сім отих богатирів:

— Наш народ немов здурів!

Не радіє і не скаче,

Тільки голосно так плаче

Від біди та від війни.

А в народі два пани.

— Треба, — кажуть, — нам негайно

Знайти цапа-відбувайла.

І запхали в інтернет

Кандидатом — твій портрет!

Знову дзеркальце чарівне

Той король хапає гнівно:

— Що це значить? Що то є?

А воно, знай, за своє:

— Психувать нема причини,

Коли друг в тебе Другчинов.

Всіх порве, розірве в пух

Кращий корєш Яцедруг!


4.


Та нема уже спокою,

Кличе наш король в покої

На ніч (бо немає сну)

Чарівницю Видатну.

В давній час вони сварились,

Та проблеми всі закрились,

Визнав він її красу,

Хоч та зрізала косу.

Прилітає Чарівниця:

— Чом, король, тобі не спиться?

— Правди хочу! Що чека?!

Он, уже тремтить рука!

— Правда — то моя родзинка!

Окрім правди, віриш, синку,

Я нічого не кажу,

І з брехнею не дружу!

Тут вона пішла шептати,

Ворожити, чаклувати,

Облетіла вкруг стола

Й віщувати почала:

— Сало, піт, чума, холєра!

Бачу: ліс, труна, печера!

А навкруг вогні, вогні…

Твоя правда в тій труні!


5.


Що робить? Зібравсь у мандри.

Лижі взяв, рюкзак, скафандра.

Бідний, бідний наш король!

Мандрувать бажання — ноль.

Та ляка таємність долі.

Йшов він, йшов. Спинивсь у полі.

Поруч ліс. Кричить сова

І до лісу зазива.

Що ж! Пішов. І в лісі наче

Він печеру чорну бачить,

Без дверей і без вікна.

Входить. Чорная труна!

А в труні лежить, ой, мамо!

Весь чорнявий, мов Обама,

Із Заморського Села

Той Посол. Такі діла.

— Я давав тобі люстерко, –

Посміхається чорненький,

Та виходить із труни,

Та підтягує штани.

— Правди, — каже чорноокий, –

Ти шукав не з того боку.

Подивись сюди, май френд!

Взяв люстерко і в момент

Щось натискує маленьке,

І побачив наш Петренко

(Ох, і спритний чорний, гад!)

В дзеркальці немов парад.

Ніби він його приймає,

Булаву в руці тримає,

А повз нього мертвих в ряд

Молодих несуть солдат.

Та дітей, що їх снарядом

Повбивало. Чи-то «Градом»,

Чи-то бомбою. Старі

Стали з горя матері.

Вони йдуть, і кожна хоче,

Зазирнуть Петренку в очі…


6.


Раптом зникло все умить,

Ліс, печера. І стоїть

Наш король, той бідолаха,

Десь на площі. Поруч плаха.

В караулі він уздрів

Вірних сім богатирів.

За столом (щось підказало)

Двоє Суддів Трибуналу.

Піт за комір кап-кап-кап!

Бо спітнів король, мов цап.

Хто вони? Нема причини

Сумніватись. Друг Другчинов

І отой, що рве всіх в пух,

Кращий корєш Яцедруг.

І читають йому хором

Оті двоє приговора:

— За відсутність гуманізму,

Альтруїзму, пацифізму

На Петренка всю вину

Покладаєм! Взвод! А ну!..


7.


Тут прокинувсь той король,

Мов помножений на ноль.

Весь у розпачі, у милі.

Кличе лікаря (на «швілі»

Було прізвище в того,

Він міністром був його).

Каже лікар: — Це від втоми,

Треба більше пить «Боржомі»,

Буде спокій та у сні

Не побачите дурні.

З отих пір король невпинно

П’є «Боржомі» щогодинно,

Та

Відгуки про книгу Гумор та сатира - Ян Ілліч Таксюр (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: