Гумор та сатира - Ян Ілліч Таксюр

— Наверное, непросто вам здесь работать? — спросил я.

— Да, голубчик, не легко. Самое трудное видеть, как прекрасный человеческий облик под влиянием всяких коалиций и фракций приобретает противоестественные черты. Ведь кем себя не воображают! И министром Головатым, и войсками НАТО, а один ходит с трубой и говорит, что он — Ивченко! Вы знаете…, доктор понизил голос, — эта нездоровая атмосфера действует и на меня. Поверите, я сам вчера вдруг почувствовал себя Натальей Витренко. И будто бы выхожу я замуж за Турчинова!

Вскоре мы попрощались. Я шел домой пешком, и статья сама складывалась у меня в голове. Я думал о том, какая хрупкая у человека душа, как легко проникают в нее химеры, и человек начинает жить не подлинной жизнью, а миражами в виде съездов и партийных блоков.

— Нет, но каков этот доктор! — вдруг подумал я и остановился, — Считать себя Натальей Витренко, когда всем известно, что Наталья Витренко — это я! Кстати, замуж за Турчинова не собираюсь. Пусть сначала сбреет бороду…

Мультяшний Вовк замість іноземного та незрозумілого «Ну, погоди!» кричить «Гей, пострівай!», а глибокі, складні роздуми Ксюши Собчак з «Дому-2» державною мовою стають набагато ближче народу України. Заговорили нашою солов’їною і бригадир Саша Бєлий, і монстрюгани-нінзя. Щоправда, було б непогано, якби ще змінилась якість «телепродуктів». Бо, здається, головне все ж таки, не як говорити, а ХТО говорить. Але про це можу тільки віршами…

ВДЯЧНИЙ ЛИСТ ДО НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ З ТЕЛЕБАЧЕННЯ

Тобі, Нацрадо, честь і слава!

За твій закон.

Бо стогнуть мовою держави

І Шерон Стоун,

І Кідман, ця білявка мила,

Вже зна статтю,

І каже чітко, зрозуміло:

«Шо-шо?», «Та, тю!»

Бувало, як страждали вуха,

Коли маньяк

Волав з екрану: «Стерва! Шлюха!»

Негарно як!

Тепер пішло у нас народне,

Своє до сліз:

«Повія», «хвойда» чи там, «шльондра»,

І чути скрізь

Не ті «кайфи» чи кляті «факи»,

Коли інтим,

У сексу рідні є ознаки,

Він став простим.

Не кажуть в зоні еротичній,

Мовляв, «тащусь».

«Голубонько!» — патріотично

Гарчить Том Круз.

Підуть з ефіру поступово

Оті «о’кей!».

Вампіри вивчать нашу мову

І кожний гей.

Свою культуру шоу-хлопці

Нам принесуть,

Нагієв прямо із «Віконця»

Укаже путь.

І як зустрінеться, Нацрадо,

Тобі глядач,

Слова впізнати будеш рада

Із передач.

Пошлють тебе як в другім «Домі»,

І не свари,

Як будуть літери знайомі,

І тільки три…

P.S. Мій шестирічний син просив дядь-телебосів не перекладати Вінні-Пуха, бо він його і так розуміє.

Довели нашого лідера держави. Долякали. Хто, питаєте? Звісно, коаліція. Розширювалися без усякого контролю. Називали себе «триста спартанців». Кого це не роздратує? Ну, і президент вдарив Указом. Йому кажуть: немає законних підстав. А він каже: ви перші порушили правила гри. І тут виникає просто таки гамлетівська колізія. Якщо депутати навіть дуже неприємні, чи можна повертати Основний Закон як дишло? В роздумах над цією проблемою і написався цей лист.

ЛИСТ ДО ГАРАНТА КОНСТИТУЦІЇ

Добридень, пане гаранте!

Розпустили, значить.

Пробили хлопцям куранти,

Нема сили бачить

Обличчя не милі,

І це зрозуміло:

Бо немає гарантій спокою

Від тих коаліцій,

«Триста» щоночі сниться,

За те — і по пиці!

Тільки дозвольте спитати:

Може ми й не демократи,

І освіта в нас бідна,

Але як же вона,

Конституція рідна?

Виходить, можна чхати

На дев’яносту статтю?

«Та тю!» -

Кричать мені орли Секретаріату, —

«Та в боротьбі з кучмізмом

Ми готові до всього,

Хоч до канібалізму!»

Доречі, про Кучму,

Наставника вашого і батька.

Той гайки закручував,

Але хочу сказать вам,

Гаранте-пане,

Данилович з екрану

Не присягав щомиті

На вірність цінностям

Демократичним,

Не казав, що в нього

Ручки помиті

Краще за всіх на світі.

Ну, і ще практичне

Одне запитання:

Чому переобрання

Гаранта чотири умови

Ви знаєте чітко,

А три умови

Ради розпускання

Вам і читати гидко?

Адже цифри — ваша стихія,

Ви — бухгалтер-відмінник.

Чи може, найбільша

Демократична цінність

Для вас просто влада?

Ваша і вашої патріотичної

Бригади?

Влада як сенс, як мета,

Як критерій?

А це вже, пане гаранте,

Подвійна бухгалтерія.

От і виходить —

Злетіла наша юна