Таємна вечеря - Борис Ілліч Олійник

національний. Тут і хрестики, й свічки: Ми — народ побожний! Вишивані сорочки, Жупанці вельможні. Молитовнички старі І нові Укази. І лубкові кобзарі Піють для показу. Писанки мальовані, Кухлики з мізинчика. Коники майолові, Півники-гребінчики. І парсуни кошових В рамочках оздоблених. І портретики нових, Всенародно обраних. А з-під того камуфляжу, Вже напівлегальне, Визирає переважно Крам колоніальний: Сигарети, жуйки-гумки Зарубіжних марок. Тонізуючі пігулки Для гульвіс-підстарок. На світлинах виграє Барвами на сонці Все, що звабливого є, У дівок і хлопців. Перезрілий дідуган, Крадьки, під полою, Пестить, ніби талісман, Екземпляр «Плейбою». А онук його сплива Усміхом дебіла: Квапно смокче з рукава Пакистанське зілля. Слави тобі і чинів, Платний патріоте, Що пролазам з чужини У державі одчинив Душу і ворота! Заїжджай до нас, вали З негодящим крамом: Ви не все ще продали, Ми — не все докрали! Ви нам — «Коку» із часів «Бурі у пустелі». Ми вам в шальку терезів — Юнок до постелі. Ви нам