Таємна вечеря - Борис Ілліч Олійник

— прілий аспірин Та інтим для злуки. Ми вам щедро на замін — Докторів науки. Ви нам — сірий сурогат, Допотопну каву. Ми вам — рідних немовлят Здаємо, немов телят. Заодне — й державу. Ви нам на екрани — Кілерів прокатом. Ми як учні справні Не в кіно, — насправді Косимо із автоматів Наших темних депутатів, Щоб не лізли, всенародні, У сімейства благородні: Там без вас авторитети Розберуться за фуршетом. Ви ж молітесь на ікону, Щоб живі зостались. Та пишіть свої закони Гетьманським уставом. (Най лежать собі у схроні Спогадом на старість). Ви нам — файні сексо-бомби З відеокасети. Ми вам (ну їх до хвороби!) — Ядерні ракети Звозимо, немов колоди, Впрягшись у підводи. А тепер із шахти Молимо, сердешні: — Захистіть у ... НАТО, Нашу незалежність! — ... Гоготить — реве базар, Мов казан, потужно. Здаємо живий товар За одмерлі душі... І на всю цю гидь і слизь Вже нема загати. Одне слово, брате: Хай живе капіталізм В українській хаті! Тільки хто нам доповість: Чом у власній хаті Я тулюсь, як бідний гість, За порогом, брате? Щось воно догори дном У Соборній вийшло: Ніби ми вже й за кермом, Але правлять... інші.