Відгуки
Дарую слово - Василь Твердохліб
Читаємо онлайн Дарую слово - Василь Твердохліб
Дзюркотить вода в струмках, У живих сільських джерелах. Тут красується село, Наче перловий дукатчик, Називається воно Неповторно — Станіславчик. Скрізь дороги гомінкі І садиби тут затишні, Люди славні трударі І за помислами чисті. Станіславчик, Станіславчик Заповідна сторона, Станіславчик, Станіславчик Моя батьківська земля.
Міцніють дужі ясени, Посаджені в дитинстві мною, Біля затильної стіни Хатини серцю дорогої Зросли вони там в самоті, В рядку під хатою сільською І берегли в негожі дні Пониклий дах від градобою... Не раз скидали восени Вони листки, в прожиті роки, Від збіглих літ на них лягли
с. Станіславчик 2007 р.
РозлукаМіцніють дужі ясени, Посаджені в дитинстві мною, Біля затильної стіни Хатини серцю дорогої Зросли вони там в самоті, В рядку під хатою сільською І берегли в негожі дні Пониклий дах від градобою... Не раз скидали восени Вони листки, в прожиті роки, Від збіглих літ на них лягли
Відгуки про книгу Дарую слово - Василь Твердохліб (0)
