Дарую слово - Василь Твердохліб

Читаємо онлайн Дарую слово - Василь Твердохліб

Всміхаються квіти землі, До сонця, до сонця, до сонця Натягнуті струни душі. До сонця, до сонця, до сонця Завітна стежина ясна, До сонця, до сонця, до сонця І мрія любові моя.

м. Євпаторія 2007 р.

Пізнання

Дремуху Віталію Васильовичу —

голові громадської організації

«Інваліди Чорнобиля»,

жителю м. Жмеринки

Тебе ми пізнаєм, наш світе, Що час, щодень майстерність добува, Бо ясне сонце для нас світить І новим кроком йде вільна доба. Тебе ми пізнаєм, наш світе, У впевненості нашої ходи — Нас надихають на обнови Реформи жданні, свіжі і нові Тебе ми пізнаєм, наш світе, В давно минулій й нинішній порі У творчій дії і пізнанні Ми бачим світло кращої зорі.

м. Жмеринка 1998 р.

Неповторний Станіславчик
На Мурафських берегах, Між долинами у вербах

Нема тексту? Правовласникам

Відгуки про книгу Дарую слово - Василь Твердохліб (0)