Дарую слово - Василь Твердохліб

Поезія

Читаємо онлайн Дарую слово - Василь Твердохліб

Не бачиш світу в його звабі, Не йдеш у гості до людей, Закабалилася у праці, Й немаєш дяки від дітей, і голови ти не підняло, Не випросталась в повний зріст, Отак жило, бо і не знало, Що є ще інший кращий світ.

м. Жмеринка

2008 р.

Лютневі вікна
Лютневі вікна серед стужі, Це ясний день в легкім теплі,— Бурулька краплями збігає В прозорій росяній воді. Під вечір трохи підморозить, Крижинки стануть на землі, Й хрустять до ранку під ногами, А вдень вже знов — біжать струмки

м. Жмеринка

2008 р.

Січень

Новорічна пора

На порозі в січневій господі Як засвітить студенна зоря, Рік від року в службовім поклоні Бере посох нового кермо. Рік старий відпливає у вічність,

Нема тексту? Правовласникам

Відгуки про книгу Дарую слово - Василь Твердохліб (0)