Відгуки
Дарую слово - Василь Твердохліб
Читаємо онлайн Дарую слово - Василь Твердохліб
Та раптом вгледіла вона, Що лише східна сторона Ледь-ледь світлішою була. Істота винайшла тепла Створилась щілочка мала — Яскравим променем сія, Як життєдайная іскра І поступилася імла. Пропала темінь та густа, А далі Світла і тепла, Немов розхлюпалась весна — Істота в спеці потопа, Кругом пече вже від тепла, Тут би знайти десь холодка Та не знайшлося й деревця,— Одна пустеля світлова, Яко вже дихає, жарить, Істота хоче дуже пить, А тут води й краплі нема, Щезла вода, в пісок пішла, А спрага душу роздира, Істота брела навмання, Йдучи шукала джерельця — Питво й росинки не знайшла, Тут в ліс густий воно зайшла В нім твань холодна і сиро І вітер гучно завива, Аж ломить з силою гілля, Кругом знобить, кістки пройма — Істота з лісу вже тіка. Та раптом вибігла в поля,
Відгуки про книгу Дарую слово - Василь Твердохліб (0)
