Том 12 - Леся Українка

Початок М. П. Драгоманов виїздить за кордон (Спогади,

лютого с. 81).

Літо Леся написала першого листа до Драгоманових.

( початок)

Літо О. П. Косач разом з Лесею та Михайлом відпочи

вають в селі Жабориці. Тут Леся вперше почула розповіді матері щю Мавку. «... Видко було, що перебування в Жабориці зробило на Лесю дуже велике враження і дуже їй сподобалося: вона, бувало, раз у раз із втіхою згадує, що те або те чула чи бачила в Жабориці ... Жаборицькі пісні, казки, різні повір’я, звичаї, купальські, жнив’яні і т. д. Леся добре пам’ятала і часто згадувала ...» (Спогади, с. 36). Сердечна дружба єднає Ларису з її старшим братом Михайлом. За нерозлучність в сім’ї їх називали спільним ім’ям «Мишолосіє», пізніше Ларису перезвали в сім’ї на Лесю (Спогади, с. 42).

1877

Травня 26 Народилася Ольга, сестра Лесі (Документи, с. 131).

Новоград-

Волинський

В цьому Леся почала вчитися вишивати. «Леся зосереджена

році і дуже вражлива. Багато часу присвячує вишиванню*

могла навіть вишити батькові сорочку (Косач-Кривинюк О. Хронологія життя і творчості Лесі Українки. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, відділ рукописів, ф. 107) К

1878

Серпня 20 — Лесині батьки їздили на всесвітню виставку в Па-

жовтня 20 риж, де зустрічалися з М. П. Драгомаеовим.

«... 1878 р. 8 чоловіком ми поїхали за кордон ... Був придатний час до того, щоб побачитися з Михайлом, бо на той час була якраз Паризька всесвітня виставка, і думалось, що наша подорож під час неї не так-то кинеться в очі урядові. Брат тоді жив у Женеві, де друкував свої видання. Ми з ним з’їха-лись у Парижі ...» (Спогади, с. 81).

Серпень —• Під час відсутності батьків доглядати дітей приїз-

жовтень дить Олена Антонівна Косач, сестра Лосиного бать

ка. Дружба з «тіткою Єлею» залишила помітний слід в житті і творчості поетеси (Спогади, с. 48).

Листопада 7 Наказом по міністерству внутрішніх справ П. А. Ко

сача переведено на роботу до Луцька; вірогідно, що приводом переміщення по службі стала зустріч 8 М. Драгомановим у Парижі. «... Батька нашого переведено з обжитого місця, щоб покарати за його «українофільство» та за побачення, під час подорожі до Парижа на виставку 1878 року, з емігрантом, батьковим другом, а материним братом Михайлом Петровичем Драгомановим» (Спогади, с. 44).

1879

Весна Сім’я Косачів переїздить з Новограда-Волинського

до Луцька (Спогади, с. 44—45).

Березня Заарештовано Олепу Антонівну Косач, тітку Лесі,

(після 13) за участь у замаху на шефа жандармів Дрентельна;

Петербург пізніше її вислано в Олонецьку губернію, а 1881 р.

заслано до Сибіру на 5 років (м. Ялуторовськ Тюменської обл., а потім у м. Тюмень) (Деятели революционного движения в России. Биобиблиографи-ческий словарь. Т. 2. Вып. 2. М., 1930, с. 659)

У цьому Батько Лесі Українки купив ділянку землі з будів-

році лями в селі Колодяжному поблизу Ковеля, розпо

чали будівництво нового помешкання для родини (Леся Украинка в воспоминаниях современников. М., «Худ. литература», 1971, с. 55).

1879 (кінець Леся довідалася про арешт тітки Олени. Під вра-

року)—1880 женням цієї звістки написала першу поезію «Надія»

(початок) (Спогади, с. 48).

1880

Літо Олександра Антонівна Косач-Шимановська, тітка

Лесі, з двома синами переїздить до Луцька, мешкав в родині Косачів. Причиною переїзду став арешт і заслання до Сибіру її чоловіка Бориса Шиманов-ського. «Тітка Саша» — перша Лесина вчителька музики. До неї Леся зберігала все життя почуття великої вдячності (Спогади, с. 47—48).

1881

Січня 6 Леся дуже застудилася, початок тяжкої хвороби

(Спогади, с. 48).

Весна О. П.Косач возпла Михайла, Лесю, Ольгу в село

Чекпи 145, щоб воии побачили і послухали веснянки (Спогади, с. 46).

Вересня (не О. П. Косач повезла Михайла, Лесю, Ольгу до Киз-

пізніше 25) ва для павчання під керівництвом приватних вчи

телів. Михайло й Леся почали вчитись за програмою чоловічої гімназії (Спогади, с. 86).

Осінь — Леся бере уроки гри на фортепіано у дружици

зима М. Лисенка — Ольги Олександрівни Деконор (Спо

гади, с. 95).

Квітня ЗО Матір Лесі піддано «негласному надзору» за листу

вання «преступного характерам (Деятели революційного движения в России, т. З, вьш. 2, М., 1934, с. 1239).

Травня Косачі переїздять в село Колодяжне, що віднині

(початок) стало їхнім постійним місцем проживання. «Наша

сім’я жила в дуже близьких стосунках з селянами, всі ми, в тому числі й Леся, може, ще більше, ніж хто, мали між колодяжненцями не лише знайомих, а й приятелів, і товаришок, і товаришів, тому весь їх побут дуже скоро став нам відомим, а далі й рідним» (Спогади, с. 37).

Травня 29 Народилася Оксана — сестра Лесі Українки (До

кументи, с. 131).

Вересень — Леся з братом Михайлом живуть у Києві, вчаться

грудень у приватних вчителів, зокрема вивчають грецьку

і латинську мови (Косач-Кривинюк О. Хронологія, с. 46).

1883

Січень — Леся з матір’ю, братом Михайлом та сестрами Оль-

травень гою та Оксаною живуть у Києві. Леся й Михайло

продовжують розпочате минулого року навчання під керівництвом домашніх учителів (Косач-Кривинюк О. Хронологія).

Лютого 25 Діячі літератури і культури Києва організували

дитяче шевченківське свято. Слово про Т. Г. Шевченка виголосила Олена Пчілка, музичний супровід — М. В. Лисенка. Леся і її брат Михайло декламували поезії («Зоря», 1889, № 6-7, с. 119).

Червня — Ольга Петрівна Косач з дітьми відпочиває у матері,

серпня Є. І. Драгоманової в Гадячі. Місцевий лікар діаг-

початок ностує хворобу Лесі як туберкульоз кісток (Доку

менти, с. 23).

Серпня Леся з батьками перебуває у Києві