У Сухумі очікується дощ - Гурам Одішарія

* * *

Батько мого друга сказав мені на Чуберському перевалі: «Я був хлопчиком, коли нас із Лечхумі переселили до Абхазії. І тоді на мені були гумові чоботи. Залишаючи Абхазію, я знову в гумових чоботах. Нічого не несу з собою». Через два роки він помер у Лечхумі.

* * *

У конфліктних зонах і місцях бойових дій, де мені в останні роки довелось побувати, я бачив недоторканні мусульманські мечеті та християнські церкви. Навіть найагресивніші воїни усвідомлюють, що ці місця поклоніння належать Богові і байдуже, якою мовою і як молиться там паства.

* * *

В одному з борделів Індії повії частину своїх заробітків перераховували інвалідам війни.

* * *

Хамство час від часу перетворюється в стиль людських відносин.

* * *

Хай живе людина як істота, яка вміє перетворити трагедію в жарт.

* * *

Є справа, яку можна робити. Є справа, яку можна не робити. І є справа, яку не можна не робити.

* * *

Буває і так, коли Всесвіт уявляється малим і близьким, а Батьківщина — великою, далекою і чужою.

* * *

Ніяк не дочитаю до кінця книжку одного історика — бранця романтики.

* * *

Здається, я був у четвертому класі. Біля пам’ятника Леніну один мій однокласник запитав в іншого: «Що б ти хотів, бути живим і тим, ким ти є, чи Леніним, але мертвим?» Хлопець глибоко замислився.

* * *

Скільки разів я чув голодні оплески, ситі оплески, скромні оплески, патріотичні оплески, улесливі оплески, аплодисменти надії, аплодисменти раба, чемні оплески, хамські оплески тощо.

* * *

Коли визволитель стає завойовником, а колонізований — колонізатором, я не тільки згадую, а виразно бачу рядки Еклезіаста.

* * *

«Ми перепишемо історію!» — цій божевільній фразі офіровано мільйони життів.

* * *

Наша совість винувата, вірніше —винувате її мовчання.

* * *

Для піднесення потрібна сила совісті.

* * *

Хата — це перше, що малюють діти. «Хата» — це одне з перших слів, з якого діти починають вивчати іноземну мову. «Безхатченко» — це синонім безпорадної, нікчемної людини.

* * *

Познайомився з одним цікавим іспанцем — він знає все про Дон Кіхота, але нічого не знає ні про те, хто був королем за часів Сервантеса, ані про те, яку цей король проводив політику.

* * *

В Африці росте дивовижне дерево: коли кількість листочків на ньому досягає критичної межі, вони стають отруйними і тварини не їдять їх. Коли ж відновлюється баланс, листя знову стає їстівним.

* * *

Коли завершується збройний конфлікт, починається фейєрверк паспортів. У одного мого знайомого три паспорти різних країн.

* * *

Є і таке явище — «вибіркова» дипломатія.

* * *

Між почуттям і співчуттям пролягли цілі епохи.

* * *

Прийшла війна і принесла з собою самотність.

* * *

І лихі слова, і кулі з однаковою легкістю знаходять нас і через багато літ.

* * *

Заплющую очі і бачу випалені пустелі «перехідного періоду».

* * *

Чого нам ще бракує? Героїзму для збереження людяності в епоху катастроф.

* * *

У шаховій грі відома ситуація: «Загроза сильніша за напад». Так само буває і в житті.

* * *

Війна змусила мене більше любити і… ненавидіти людину.

* * *

Чому так часто виринають з пам’яті слова одного школяра: «Я стомився від героїзму і трагізму моєї країни»?

* * *

Коли дуже очікуєш одного, то обов’язково з’явиться інше.

* * *

Розповідає учасник Карабахської війни: «Під час чергового бою ми засіли в якомусь домі. Серед розкиданих на підлозі зошитів і книжок мою увагу привернув один зошит, і я погортав його. Учень восьмого класу писав твір: «Дружба народів СРСР». Він отримав за це п’ятірку, а я читав твір і плакав».

* * *

Література про війну нагадує військову хірургію: ні ту, ні іншу неможливо спланувати.

* * *

І добро може посіяти зло.

* * *

Війна одночасно вбиває невинних і народжує месників.

* * *

Золоте сміття також золото.

Примітки

1

Назва парку в Гагрі.

2

Тут і далі згадуються назви пам’ятних для автора місць у Сухумі та Абхазії, які будуть пояснюватися лише у виняткових випадках (перекладач).

3

«Мерані» — видавництво Спілки письменників Грузії.

4

Палаци принца і Смецького — історичні будівлі в Гагрі.

5

Пацха — спільний для грузинів і абхазів тип літнього будиночка, плетеного з лози.

6

«Тещин язик» — народна назва спіралеподібного перевалу біля Нового Афону.

7

Бічо (груз.) — хлопче!

8

Квеврі — конусоподібна закопана в землю глиняна посудина для зберігання вина.

9

Мгеладзе Акакій (1910 – 1980) – відомий партійний функціонер, згодом перший секретар ЦК КП Грузії. Цхнеті – урядове дачне селище біля Тбілісі; було віддане біженцям з Абхазії.

10

За стародавнім абхазьким звичаєм гостеві, який лишається в домі на ночівлю, господиня миє ноги.

11

грузинська національна страва з кукурудзяного борошна.