Сатирикон-XXI (збірка) - Олександр Ірванець

Лист до Т. Г. Шевченка, українського письменника, революціонера й демократа
(З циклу «Листи з Олександрії»)
Якась вона, Тарасе Григоровичу, Ця наша жизнь невкусна — Суцільні тобі Рєпніни та Полусмакови. Липень 1991 р. Листівка з італійським краєвидом для Іздрика
Італія, прекрасна Італія… Дольче і Ґаббана смалять там кабана, А Джанфранко Ферре своє шмаття пере. Джіованні Версаче там на конику скаче. Ніна Річчі ридає і його виглядає. Жовтень 2000 р. Українсько-німецький розмовник
Німець каже: Ви слов’яне? — Слов’яне! Слов’яне! Наше слово полум’яне Повік не зов’яне! Німець каже: Ви моголи? — Моголи! Моголи! Брюса Лі і Айрошянке Продовження кволе. Німець каже: Ви — поляки? — Поляки-поляки! Ми від дуба Пілсудського Всохлої гілляки. Німець каже: Ви — Європа? — Європа! Європа! Не схотіли Робесп’єра, Мали Ріббентропа. Німець каже: Ви хрещені? — Хрещені! Хрещені! Хрест на шиї, хрест на спині, Два хрести в кишені. Німець каже: Ви до НАТО? — До НАТО, до НАТО. Як не спонсора шукати, То хоч мецената. Наша слава кучерява Не вмре, не поляже. Або, може, і поляже. Як вже німець скаже. 1999 р. Польський віршик

Переклад присвячую Янушеві

Не викрикуй, не підскакуй, Сядь на задницю й підтакуй. І сумління хай не мучить: Так чи сяк, а доля здрючить. Тож нічим не переймайся, Заспокойся, обламайся. Відпрацюй свої години Й май начальство нижче спини. Перед шефом не дрижи, А пильнуй і бережи Серце, нерви і потенцію, Щоб з цим всім піти на пенсію. На перехресті осені й зими
На перехресті осені й зими Навряд чи варто зачинать love story. Ліси порожні і поля просторі — Чи ж в просторі не згубимося ми?.. На роздоріжжі осені й зими Нізащо зарікатися не буду Я ані від тюрми, ні від суми, Тим паче від сурми Страшного суду. У осені на дні, на самім дні, В холодні дні, нудні й немилосердні, Сказати «так» (або сказати «ні») Не легко, як, скажімо, десь у серпні. І в кожнім дні, немов у вигнанні — Ми, й невтямки нікому з нас, нікому, Що зовсім не на білому коні, І навіть не на іншому якому, —