Вирок для магесси - Надія Залива

– Я знаю, хто такий маркграф, – так само спокійно відповіла дівчина. Вона не зводила свого погляду з Савітара.

– Справді, я й забув, що для тебе це не вперше, – обвинувачення злетіло з губ Савітара, але майже одразу ватажок пожалкував про сказане.

– Це інше, – виправдовувалася магесса.

Савітар був єдиним чоловіком в усій Імперії перед яким вона не хотіла виглядати вбивцею, але магесса не могла розповісти йому всю правду.

– Візенбург відчував, що тут не буде так просто, – почав міркувати Савітар. Він уже трохи заспокоївся. – Недарма він найняв мене для своєї охорони. Ось тільки він не зміг врахувати все.

Карміна мовчки слухала його міркування. Їй не було чого додати, адже чоловік робив правильні висновки.

– Тепер підписання договору скасовується? – питання повисло в повітрі.

– Ні, – тихо відповіла дівчина. – Але Вітерія його не підпише.

– Ну звичайно! Вітерію так просто відсторонили від Джерела магії. Кому потрібне в союзники герцогство яке нічого не має.

– Магія це влада, без неї ніяк.