Третя світова: Битва за Україну - Юрій Георгійович Фельштинський
Кучма: То по Києву треба трошки розшевелити.
Кравченко: Треба шевелити. От у нього стиль роботи отакий, от, бачте, воно так трошки, як в Криму. Трошки зовнішньо він вродє як показує роботу так, а в глибину не лізе. Я думаю, шо Смірнов — це такий бик, шо…
Кучма: Ти дивись, в Київ чи Смірнова, чи Москаля, чи кого толкового.
Кравченко: Знаєте з-за чого я Москаля боюсь? Я вам чесно скажу… Москаль зразу з’єднається з оцією правицею: Жулинський і оця гілка. Я би не хотів, шоб у них були ричаги впливу на…
Кучма: Я ще, думаю, його на Одесу можна. Ну ладно, дніпропетровський також хороший, я подивлюся, як він в Дніпропетровську.
Кравченко: От як він в Дніпрі виглядає.
Кучма: Там є, блядь, [слово нерозбірливо].
Кравченко: Значить, Леонід Данилович, там така ситуація, значить, от Крим начинався-то таким чином. Він коли приїхав, він просто там перелякався і… так би мовити. Коли послали ви туди Білоблоцького, приїхав я.
Кучма: Я пам’ятаю, шо він спочатку ж [декілька слів нерозбірливо].
Кравченко: Да. І я тоді там таку нараду провів, я йому сказав, шо до утра якшо не буде заарештовано, я підписую зараз накази і звоню президенту, щоб вас всіх порозганять. Я всіх заступників познімав. І воно, мабуть, чи під страхом оцього тиску, він взагалі то сам по собі боягуз, от в період виборів так, я приїхав і сказав: «Ну, шо ж таке, Москаль? Шо ти? Цей працює, значить, на Марчука, цей… В кінці кінців ти шось робиш, чи ти думаєш, шо це буде відповідати чи тільки міністр, чи тільки це президентові? Я тобі…» І він після того почав індивідуально викликати, шось почав робити. Тому в от такому плані я думаю, шо…
Кучма: Я не знаю, коли мені всі кажуть, шо Москаль там порядок навів в цьому самому, в Криму, я говорю, блядь, якшо б не міністерство [декілька слів нерозбірливо] не працювали там опергрупи центральні, апарату, то ні хера він там не зробив би.
Кравченко: А вже на фоні, безумовно, апарату, ну…
Кучма: Ну, давай, етому самому, він людина дійсно порядна, чи в апараті хай остається [декілька слів нерозбірливо].
Кравченко: Корнієнко, да? Ну, я просто поговорю…
Кучма: І дати, так сказать, додатково шоб, хай, хай уже…
Кравченко: Нє, послаба єсть, він же заступник. Єслі Чернишов, ну от, єслі Чернишов на Крим. Ну, я маю трошки сумніви, я вам скажу: причина шо сумніви — то, шо він сам кримський і ото ж там період…
Кучма: От мені не подобається, шо кримський.
Кравченко: Не подобається?
Кучма: Шо кримський.
Кравченко: Ну, тоді я Чернишова десь сюди візьму, десь передвину. Я думаю, шо, може, Чернишова кинуть на какую-то область. Ну, в основному…
Кучма: [перебиває] А на Донецьк там шо?
Кравченко: А на Донєцк, Леонід Данилович, я в Донєцк Корнієнка планував.
Кучма: Ну, я то Корнієнка…
Кравченко: Якшо Корнієнка ні, то можна запропонувати Чернишова або можна і іншу кандидатуру подивиться. Хоча там губернатор, я думаю, що він вам декілька разів співав: «То там перший заступник, перший заступник».
Кучма: Раз двадцять.
Кравченко: І таке інше. Значить, там такий варіант буде: в мене в школі, в інституті в Донєцкє Тітаренко, він уже 61 рік, хотя він спрацював там на вибори і таке інше. Сєлєзньов там ноє всьо врємя, шо в нього там, ну, він хоче в Київ так однозначно, якшо підтекст такий говорить. Йому можна запропонувати, Тітаренко ідьот на пенсію, Сєлєзньову можна запропонувати…
Кучма: Школу.
Кравченко: Інститут, хай врачує, а Донєцк тоді подивиться і кинуть туди Чернішова, єслі Корнієнко не…
Кучма: [перебиває] А той перший заступник дійсно непоганий хлопець?
Кравченко: Він непоганий, но він повністю його. Я йому ж кажу, шо, знаєш, виростив заступника, зараз час такий, шо піде десь на область.
Кучма: Ну, так його і візьми його на іншу область.
Кравченко: На область і все.
Кучма: Ми, скажеш так, у нас справи, ми не можемо…
Кравченко: Я ж це і говорю, шо єсть відповідне рішення президента, в жодній області не призначений свій.
Кучма: Да.
Кравченко: Всі ідуть тільки альтернативно.
Кучма: Да.
Кравченко: Ну, іще одна інформація, Леонід Данилович. В Кіровограді був футбол «Динамо» (Київ) — «Зірка». Прилетів Суркіс з Бродським, значить, к нєму сразу сєл на хвост цей мер міста Кіровограда Нікулін. Ну і начал, значіт, жаловаться, там єсть [декілька слів нерозбірливо], давят, значіт, генеральна прокуратура, МВД. Ну он за МВД нічєво, а вродє би в генеральній прокуратурі, ну, я не знаю, чи Пєтєбенько, чи хтось із заступників прокурора області дьорнули і там запевнили, шо його. Хотя там матеріали дуже такі хліпкіє, так єго всьо врємя надо етого Нікуліна поддавлівать, но вот такой альянс, так сказать, там создайотся. Шокін сказал, шо генєральний прокурор, ми сразу рєшим. І єщьо одна тєма, значить, на прошлій неділі на засіданні кабміну виникає питання про заміну паспортів громадянина України на ідентифікаційну картку. Фінансіруєт міністєрство фінансов 50 міліонов, усе в проекті рішення… все.
Кучма: Угу.
Кравченко: Я кажу Ющенку, нє, Жулинському, Ющенка не було, я кажу Жулинському: «Ми на власній [декілька слів нерозбірливо] на Україні, на нашій [слово нерозбірливо] 70 % громадян забезпечено паспортами».
Кучма: Паспортами, конєчно.
Кравченко: «Закона про ідентифікаційну картку немає, яка вона повинна бути». Я тоже згоден, шо повинна бути картка, може, воно й не правильно. Вона буде там пластикова хай, якшо паспорт у нас там 4 долари, то хай ця картка буде стоїть 2 долари, ну, вона дешевша буде. Ну шо в ету картку вкладивать? Наприклад, в Америці я бачив картки с етім, з пальцями.
Кучма: З пальцями.
Кравченко: У нас начать катать сєчас, це вой такой поднімєтся, шо… Значить, єсть ідентифікаціонний номер податковой, шо в нього записано все там, то єсть шо Кравченко такий номер має, можем одразу пробіть, шо в нього є. У нас все це не [слово нерозбірливо]. Вчора записано в мене, мене не було, звонив Кравчук. Я набираю 2-61: «Добрий день, Леонід Макарович!» «Добрий день! Та оце я хотів там по двох проблемах, оце ж треба картки робити, розумієте, це ж ми так відстаємо, значить, ви ж давайте оце… то шо я знаю