Брехня. Як блеф, авантюри та самообман роблять нас справжніми людьми, Бор Стенвік

словничок понять для позначення таких речей, а оскільки це середо­вище, де домінують чоловіки, то всі стратегії описуються з погляду чоловіка. Стервозний захист (bitch shield) – термін, який позначає явне неприйняття, з яким жінка обламує спроби чоловіків познайомитися з нею, що є простою звичкою відшивати надто нав’язливих залицяльників – і такі дії не завжди означають, що жінка зовсім не зацікавлена. Просто чоловікові не варто бути надто надокучливим. Один з найвідоміших прийомів для такого називається нег (neg – сленгове слово, що походить від «негатив») і означає «робити комплімент», який можна трактувати двояко, наприклад, «мені подобається твоє волосся, воно справжнє?» Ті, хто грає в такі ігри, також добре знають, що в товаристві розумно ігнорувати найкрасивішу дівчину – це єдиний спосіб її зацікавити.

Література та історія знає багатьох досвідчених спокусників: від Овідія та П’єра Абеляра до Казанови та віконта де Вальмона. Єдиним вкладом у ремесло майстрів з пікапу було те, що вони систематизували вже усталені практики та соціальні моделі і розробили для них детальну термінологію. Так вважає журналістка і феміністка Кларіс Торн, яка у своїй книзі «Сповіді переслідувачки пікап-майстра» (Confessions of a Pickup Artist Chaser) розповідає про власне занурення в середовище цього мистецтва. Їх методи є справжньою знахідкою для феміністок та дослідників, вважає вона, бо вони відображають поширену в соціумі поведінку. Вона наводить у приклад прийом нег: за таким же принципом люди говорять образливі речі один одному, аби отримати владу у стосунках, і роблять таке як свідомо, так і несвідомо. Це жалюгідне явище, але якщо ми знаємо про подібні прийоми, то їх стає легше розпізнати. Але цілі негів не завжди негативні: люди часто жартують та іронізують, коли фліртують. Сама Торн згадує ситуацію, коли пікапер нахилився до неї, і коли вона подумала, що він збирається зробити комплімент її очам, він несподівано сказав: «Твої окуляри скріплені епоксидною смолою? А тобі подобається стиль голодної художниці, так?» Таким чином він показав, що досить впевнений, аби дозволити собі пожартувати над нею, і продемонстрував розуміння її вибору професії та всіх її фінансових наслідків. Саме цим часто жарти і глузування нас приваблюють – вони дають змогу відчути, що інша людина нас розуміє і здатна поставити себе на наше місце.

Стратегічна багатозначність – цим терміном Торн називає невизначеність, яку ми можемо відчувати при зустрічі з іншими людьми. Багатьох людей, природно, тягне до такої багатозначності, і це може виявлятися по-різному, наприклад, коли прагнуть вийти на новий рівень стосунків, бо на попередньому етапі стосунки загрожують стати рутиною, люди жартують і скандалять, або ж, як сама авторка, практикують садомазохізм. Дослідники також дійшли висновку, що нам цікавіші сценарії з невизначеними результатами. У дослідженні, опублікованому в журналі «Psychological Science» у 2011 році, було опубліковано дослідження про те, як жінки переглядали чоловічі профілі у Facebook, коли їм сказали, що ці чоловіки вже встигли продивитися їхні сторінки. Чоловіків описували трьома категоріями: деяким дуже сподобався профіль жінки у Facebook, іншим не надто, а у третій групі чоловіки ще не визначилися, їм або дуже сподобався, або так собі. Коли згодом жінок запитали, профілі яких чоловіків їм сподобалися найбільше і з якими вони хотіли б зустрітися, то більшість обрала чоловіків з третьої категорії, які ще не визначилися. Непевність підігрівала цікавість.

У своїй книзі «Як французи винайшли кохання» (How the French Invented Love) Мерилін Ялом стверджує, що важливою відмінністю між французькими та американськими поглядами на кохання є різне ставлення до невизначеності. Коли терапія американських пар полягає в тому, щоб висловити все один одному і «поговорити відверто», їхні французькі колеги таку ідею вважають жахливою. Ялом цитує паризького сімейного психотерапевта: «Загадковість є невід’ємним елементом для того, щоб тривалий час утримувати інтерес партнера. Щоб зберегти мій шлюб, я повинен відчувати, що в моїй дружині завжди є щось більше, ніж мені відомо». Якщо хтось уявляє двох партнерів як два кола, які частково перетинаються, то бажано, аби вони не перетиналися більше, як на третину площі. «Кожен з партнерів повинен мати власне життя, щоб обидвоє були цікавими та привабливими один для одного».

Структурована гра, яку Еспен Кушвік описує як ранні етапи зародження мистецтва флірту, також прагне до невизначеності, але лише для однієї сторони. Майстер пікапу сам хоче мати контроль над результатом і вивчає різні хитрощі та методи для цього. Серед найменш приємних можна назвати так звані техніки спротиву в останній момент (Last Minute Resistance), які беруть на озброєння, щоб переконати дівчину, що переспати, а не просто обійматися – справді гарна ідея. Наприклад, демонструючи своє розчарування і нав’язуючи дівчині відчуття провини за це. Кларіс Торн критично ставиться до таких прийомів, але підкреслює, що іноді пікапери таки намагаються зрозуміти, чому дівчина не хоче сексу. Іноді розуміння вирішує ситуацію. Наприклад, якщо у неї менструація, він може сказати щось на кшталт: «не страшно, можемо підкласти рушник». Різниця в тому, що в першому випадку гра однобічна, де у чоловіка мета лише одна, а у другому є бажання знайти спільну мову, порозумітися. У середовищі пікаперів цю проблему добре знають. Гуру часто навчають початківців пропрацьованих кроків і послідовностей, але радять їм поступово з набуттям досвіду від них відмовлятися. Коли я запитав Кушвіка про нег, він похитав головою.

– Так, метод не надто красивий, але він і не є необхідністю. Це лише один з маніпулятивних прийомів, які не про справжність, а тому нам вони не дуже подобаються.

Він задумався, покрутивши перстень на великому пальці.

– З тих прийомів, які ми застосовуємо частіше, найближчий до маніпуляції той, коли ми розпитуємо і намагаємося дізнатися від дівчини якнайбільше інформації про неї. Я сиджу, слухаю, і мені цікаво, але водночас головою розумію, що чим більше вона мені розповідає, тим сильніше прив’язується. Я знаю, де прокласти межу, тож якщо це ситуація, де є флірт, то ми не повинні розмовляти про роботу, краще перейти до чогось більш приємного, сповненого почуттів. Секс, подорожі, захоплюючі пригоди, щось нелогічне. Якщо розмова виходить на шлях логіки, то спробуй тільки потім з нього зійти, далі секс і не світить.

Під час розмови з Кушвіком мене вразило, наскільки його принципи перегукувалися з тим, на чому базуються майстер-класи з літературної творчості та театри імпровізації. Дивуйте, робіть несподівані повороти, слухайте, реагуйте, не мовчіть, розслабтесь, будьте в ситуації. Все це різні способи звільнитися від контролю та навчитися жити з невизначеністю, прийняти її. У кращому випадку мистецтво пікапу можна вважати за вправу зі створення цікавих ситуацій з невизначеними результатами. У гіршому