Українська література » Наука, Освіта » Таємне життя розуму : як ми мислимо, відчуваємо й вирішуємо, Маріано Сігман

Таємне життя розуму : як ми мислимо, відчуваємо й вирішуємо, Маріано Сігман

Читаємо онлайн Таємне життя розуму : як ми мислимо, відчуваємо й вирішуємо, Маріано Сігман
Робінсон висунули думку, що освіта повинна менше зосереджуватися на знаннях (математика, мови, історія, географія), а більше — на практичній діяльності, яка сприяє розвитку таких чеснот, як мотивація, контроль і креативність.

19

Назва традиційної іграшки з пап’є-маше, наповненої солодощами, і самої гри, під час якої цю іграшку розбивають і вміст висипається. (Прим. пер.)

20

Термін походить із притчі англійського економіста Вільяма Форстера Ллойда, поданої в його книзі 1833 р. Two Lectures on the Checks to Population. У 1968 році термін популяризував американський еколог і філософ Ґаррет Гардін у статті для журналу «Сайнс», так і названій — Tragedy of the Commons. (Прим. ред.)

21

«Я, мені, моє» — автобіографічна книжка учасника групи «Бітлз» Джорджа Гаррісона. (Прим. пер.)

22

Це вигук дитини до 18 місяців, у якої забрали іграшку. Вона висловлює єдиний аргумент, на якому ґрунтується її право власності, — бажання предмета.

23

Економіст Пол Веблі зазначає: «Дитинство — це інша країна, і там свої порядки. Для того щоб інтерпретувати її культуру, потрібні місцеві інформатори. Це означає, що життєво необхідно співпрацювати з дітьми, бо без них ми можемо опинитися в ролі безсилого спостерігача по той бік огорожі».

24

Звісно, в експерименті ми не вживали цих слів, щоб мова не підказувала, кого вибирати. Кожен персонаж мав ім’я, і його стать змінювалася для різних дітей, щоб убезпечити дослідження від упереджень.

25

Цитата з роману «Гаррі Поттер і таємна кімната» Дж. К. Роулінґ. (Прим. ред.)

26

І все-таки вона крутиться (іт.). (Прим. пер.)

27

У книжці, у якій Черчилль описує Другу світову війну з власного погляду і яка принесла йому Нобелівську премію з літератури, він не згадує про цю неоднозначну історію. Насправді Черчилль не пише про жодну розвідувальну операцію через гіркий досвід: у власній праці про Першу світову він розкрив інформацію, якою нацисти скористалися під час Другої.

28

Безкінечно (латин.). (Прим. пер.)

29

Мартингал у теорії ймовірностей — це випадковий процес, математичне сподівання якого в майбутньому дорівнює значенню процесу в теперішньому. (Прим. ред.)

30

Феромони — це медіатори системи хімічної комунікації, наприклад нюху, які різняться в кожного виду й впливають на автоматичні функції мозку. У гризунів існує спеціальна структура, яка їх вловлює, — вомероназальний орган. Науковці досі дискутують, як саме й чи взагалі працюють феромони в людському організмі. Часом їх розглядають як підсвідомі аромати, але це туманне й помилкове визначення, тому що в малих дозах молекули поширених запахів також спричиняють несвідомі реакції. Можливо, феромонні вечірки — це просто гарна назва, а порядкує там звичайний нюх.

31

Оскар Уайльд казав: «Я можу протистояти будь-чому, окрім спокуси».

32

У цьому контексті кожен із нас сам собі генерал.

33

Котушки, які генерують магнітне поле, можна використати, щоб на деякий час заглушити чи стимулювати область кори головного мозку. Наприклад, стимуляція в такий спосіб зони Брока, що керує артикуляцією, спричиняє безперервну балакучість.

34

Сюди пасує відомий вислів Ґраучо Маркса: «Це мої принципи, і якщо вони вам не подобаються, то… що ж, я маю інші».

35

Деонтологія — учення, згідно з яким моральна специфіка вчинку визначається не тим, заради чого він здійснюється, а спонукальним імпульсом, почуттям обов’язку. (Прим. ред.)

36

Книга 2014 року під редакцією Дж. Голла, у якій використано персонажів мультиплікаційного серіалу «Сімпсони», щоб продемонструвати різні економічні закони й інструменти в щоденному житті суспільства. (Прим. ред.)

37

Переклад з англійської Ф. Сидорука. (Прим. пер.)

38

Ашкеназі — один із двох найчисленніших субетносів євреїв, нащадки вихідців із середньовічної Німеччини й східноєвропейських країн. (Прим. пер.)

39

Схоже трапляється й у нашому суспільстві, коли людині легше заплатити, ніж погодитися на неписане зобов’язання, яке накладає прийнятий подарунок. Максимально розкрита ця ідея в працях італійського філософа Роберто Еспозіто, який висловив ідею життя як дарунка, за який ми назавжди в боргу.

40

Con- як префікс означає «разом». Отже, корупція — це кілька людей, які щось розривають. Ви не можете бути корумповані самі по собі.

41

Тут я посилаюся на мапу, розроблену організацією «Трансперенсі Інтернешнл». Вона вимірює не безпосередньо корупцію, а ставлення до неї в кожній країні.

42

Це скромна данина відомій книжці Дуґласа Гофстедера «Гедель, Ешер, Бах», що вийшла друком 1979 року у видавництві Penguin Books і надихнула ціле покоління науковців (зокрема й мене) відійти від аналітичних та обчислювальних дисциплін і рушити в незвідані води функціонування мозку й людської думки.

43

Сенс існування (фр.). (Прим. пер.)

44

Переклад з іспанської С. Борщевського. (Прим. пер.)

45

Головний герой шведського детективного серіалу «Валландер» (2005–2013), заснованого на циклі романів Х. Манкеля. (Прим. пер.)

46

Існують інші види дивовижних маніпуляцій із часом. У 1995 році Білл Вайола у відео-інсталяції «Вітання» відтворив картину Якопо Понтормо. На перший погляд здається, що це просто зображення трьох жінок. Якщо придивитися уважніше, то ви помітите, що вони поступово наближаються одна до одної. Але все відбувається настільки повільно, що картинку неможливо назвати рухомою. Через десять хвилин жінки обіймаються. Білл Вайола сказав, що він розташував не зображення в часі, а радше час — у зображенні.

47

Ось уривок із другого розділу «Семи вечорів» Борхеса: «Я зустрівся з другом, якого не знаю в реальності. Глянув і зрозумів, що він дуже змінився. Я ніколи не бачив його обличчя, але знав, що воно не таке. Він дуже змінився, посмутнів. На обличчі відображалися недуга, смуток і, може, провина. Він ховав праву руку за бортом пальта (це важливо для сну), на серці, і мені не було її видно. Я обійняв його, зрозумів, що йому потрібна допомога. «Мій бідний друже, що з тобою сталося? Ти так змінився!» Він відповів: «Так, я дуже змінився». І повільно витягнув руку. Я побачив пташину лапу. Дивним було те, що чоловік від самого початку ховав руку. Несвідомо я підготував цю вигадку: у нього була пташина лапа, і я побачив його трагічну метаморфозу, його стражденну долю: він перетворювався на птаха».

48

Називання — це мистецтво, і часом жахливе. Термін вегетативний сам по собі досить промовистий. Він вказує на організм, який продовжує

Відгуки про книгу Таємне життя розуму : як ми мислимо, відчуваємо й вирішуємо, Маріано Сігман (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: