Основи загальної психології. Том I - Оксана Василівна Полозенко

Ілюзія — неадекватне відображення об’єктів, які сприймаються зі спотворенням окремих їхніх властивостей.

Літота — зменшення образу реального об’єкта або кількісна зміна його частин.

Мрія — внутрішня діяльність, що полягає у створенні образу бажаного майбутнього.

Пасивна уява — мимовільне або довільне створення образів, не призначених для втілення в дійсність.

Сновидіння — суб’єктивно пережиті уявлення переважно зорової модальності, що мимовільно виникають під час сну.

Схематизація — згладжування відмінностей між порівнюваними об’єктами.

Творча (продуктивна) уява — створення нових наочних образів, які несуть в собі індивідуальність їхнього суб’єкта та можуть бути втілені в оригінальних і суспільно-цінних продуктах.

Типізація — уявне виокремлення істотного в однорідних явищах і втілення його в новому образі, завдяки чому цей образ поєднує в собі риси, притаманні різним об’єктам.

Уява — психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду.

Фантазування — довільне оперування образами уяви, що має задовольнити потребу, на шляху реального задоволення якої є перешкоди.

Завдання 1

Доповніть схему:

Завдання 2

Створіть продовження розповіді: «Сутеніло. Йшов дрібний нудотний дощ. На трамвайній зупинці під однією парасолькою стояли дві дівчини. Вони про щось тихо розмовляли. Раптом…».

Охарактеризуйте особливості творчої уяви за такими показниками: закінченість розповіді, яскравість та оригінальність образів, незвичність повороту сюжету, несподіваність кінцівки.

Завдання 3

Підберіть по три приклади на кожен із прийомів уяви.

Завдання 4

Укажіть, які прийоми створення образів були використані в наступних випадках:

1. Русалка.

2. Змій-Горинич.

3. Людина-амфібія.

4. Гул лівер.

5. Колобок.

6. Килим-літак.

7. Дон Жуан.

8. Буратіно.

9. Чарівна лампа Аладіна.

10. Шапка-невидимка.

11. Баба Яга.

12. Російська береза.

13. Дружній шарж.

14. Плюш кін.

15. Скатерка-самобранка.

16. Повітряна куля.

17. Дядя Стьопа.

18. Чарівна паличка.

19. Соловей — розбійник.

20. Скульптура «Робітник і колгоспниця».

21. Карикатура на буржуя.

22. Епіграма на графа Воронова.

23. Портрет О.С. Пушкіна.

24. Підводний човен.

25. Печорін.

26. Радар, локатор.

Завдання 5

Напишіть розповідь про Вашу групу. Кількість слів у розповіді може бути будь-яким, але слова повинні починатися з букв НГОКНГОКНГОК.

Завдання 6

Проаналізуйте наведені визначення уяви. Яке з них, на ваш погляд, найбільше повно відображає його сутність? Узагальніть ці визначення й сформулюйте комплексне поняття уяви.

1. Ільєнков Е.В. характеризував уяву як «постійне індивідуальне відхилення від уже знайденої й узаконеної форми».

2. Сутність уяви зв’язується з переробкою у внутрішньому плані свідомості реальних зв’язків, відносин, властивостей об’єктів і явищ дійсності, з відшуковуванням у них нової структури або змісту, схованих зв’язків і сторін.

3. Виготський Л.С., даючи характеристику уяві, писав, що «уява не повторює в тих самих сполученнях й у тих самих формах окремі враження, накопичені колись, а будує якісь нові ряди з раніше накопичених вражень. Інакше кажучи, привнесення нового в плин наших вражень і зміна цих вражень так, що в результаті виникає деякий новий, раніше не існуючий образ, становить, як відомо, саму основу тієї діяльності, що ми називаємо уявою».

4. Рубінштейн С.Л. пов’язував уяву з нашою здатністю й необхідністю творити нове: уяву він описував як «перетворення даного, здійснюване в образній формі»: «Визначення уяви можна уточнити як створення нового образу з матеріалів, що збереглися у вигляді уявлень від минулих сприймань, як створення нового у формі ідеального».

5. Уява описується як активна діяльність продуктивно- творчого, конструктивного характеру.

6. На думку К.С. Станіславського: «Уяву створює те, що є, що буває, що ми знаємо, а фантазія — те, чого в дійсності ми не знаємо, чого ніколи не було й не буде».

Завдання 7

Брушлинський А.В. заперечує специфіку уяви як особливої форми відбиття й пропонує зводити її до мислення. Йому належить формулювання парадоксу співвідношення мислення й уяви: «Якщо уява полягає в «створенні нових думок», то чим тоді повинне займатися мислення?…Якщо ж уява створює «нові чуттєві образи», то неминучий висновок, що у відчуттях, сприйняттях і уявленнях, як і у мисленні, людині не відкривається нічого нового, що, мабуть, абсурдно». Запропонуйте свій варіант розв’язання парадоксу А.В. Брушлинського.