Палестина. Найважливіша проблема ісламського світу - Сейєд Алі Хосейні Хаменеї

Американський уряд та сіоністи: глухий кут у Палестині

Стосовно сіоністських окупаційних сил та їх войовничого союзника Америки, якщо хтось добре подумає над питанням Палестини, то зрозуміє, що американський уряд та сіоністи впевнено зайшли в глухий кут у Палестині. Для них немає ані шляху вперед, ані можливості відступу. Вони приречені на поразку. Молоде покоління палестинців уже пробудилося й усвідомило, що боротьба є їхнім єдиним шансом вийти із лещат ворога. Вони усвідомили, що участь у міжнародних зустрічах і догоджання окупантам та їхнім союзникам не є шляхом звільнення Палестини. Вони усвідомили, що повинні піднятися, зібратися з думками і докладати рішучі зусилля і жертви задля досягнення своєї цілі. Палестинці добре усвідомили цей висновок. Отож, вони опираються. Якщо це відчуття йде від релігії та має віру в монотеїзм – як це, на щастя, має місце в Палестині – тоді це відчуття ніколи не згасне. Я сподіваюсь Аллах Великий наблизить перемогу палестинців.

Опозиція до Ізраїлю та Америки: заснована на ісламі

Найважливіше, що провокує ворожість супроти Ісламського Ірану із часів великодушного імама Хомейні, це те, що уся політика нашої країни визначається ісламськими стандартами. Кожна установка приймається або відхиляється на основі ісламського критерію. Усі політичні позиції базуються на принципах ісламу.

Мусульманським урядам заборонено вести переговори із сіоністами, оскільки це буде означати виселення палестинців із Палестини і дозволить ворогу окупувати Палестину навіки.

Іран підтримує палестинців та інші поневолені мусульманські народи, тому що Святий Коран ясно говорить нам про важливість підтримки пригноблених: «І чому б вам не боротися на шляху Аллаха заради слабких чоловіків, жінок і дітей, які говорять: Господь наш! Виведи нас із цього міста, жителі якого є несправедливими. Даруй нам від Себе покровителя, даруй нам від Себе помічника!» [Коран 4:75].

Іран виступає проти гегемонії Америки та її втручання у справи ісламських країн та у справи всіх поневолених країн, бо Святий Коран говорить: «О ви, які увірували! Не беріть собі друзями Моїх ворогів і ворогів ваших! Ви зустрічаєте їх з любов’ю, тоді як вони не вірують у істину, що прийшла до вас.» [Коран 60:1]. В Ірані вирішили, що настанови богослова повинні бути джерелом закону та критерієм законодавства. Саме тому в Ірані вірять, що гідність, незалежність, добробут, матеріальне та духовне вдосконалення нації полягають в імплементації настанов богослова.

Результат – підбадьорені інтервенцією сіоністських змовників – лідери табору пихатості вважають Ісламський Іран своїм архіворогом і виступають проти Ірану як тільки можуть.

Мовчання ісламських спільнот та правозахисних організацій щодо ізраїльського поневолення

Чому світ не чинить опору? Чому ісламські нації зберігають мовчання щодо усіх цих трагедій та злочинів? Від чого залежать Ізраїль та сіоністські вороги? Чи справді Америка настільки сильна, що викликає страх у серцях службовців та політиків ісламських держав? Нації повинні пробудитись і встати. Вони бачать, що сьогодні так звані правозахисні, благодійні та гуманітарні організації – як би вони не називалися – нічого не роблять і всі їхні твердження виявляються фальшивими. Хіба вони цього не бачать?

Окупаційний, пригноблюючий та хуліганський уряд вбиває немало беззахисних людей, як дорослих, так і дітей, підлітків, молодь у їхніх домах та вулицях, а світ ніяк на це не реагує. Однак, якщо палестинська молодь у відповідь вбиває двох чи трьох сіоністів, люди із різних частин світу повністю змінюються й висловлюють жаль. Який жаль? Він (палестинець) здійснив правильний вчинок і заслуговує подяки. Нація, що не може захистити своїх прав, має бути готовою до приниження. З першого дня, палестинці не були пильними, тому вороги здобули над ними перевагу. Сьогодні палестинці пробудились. Мусульмани пробудилися в Палестині.

Розділ 4. Захід, Америка і сіонізм

Намір пихатих сил, які створили Ізраїль

З першого дня і до сьогодні, нахабні та колоніальні держави світу створили і зберегли окупаційний ізраїльський режим як інструмент утиску арабських держав, а також ісламських держав близькосхідного регіону. Вони планують тримати цей отруйний кинджал у серці ісламського світу завжди. І сьогодні Великий Сатана (США – прим. перекладача) тримають цього тренованого пса на прив’язі. Тож не дивно, що систематичні порушення міжнародних правил та прав людини в найгірший спосіб, повторювані атаки на сусідів, відкриті терористичні операції, викрадення, а також щоденні нагромадження атомної та подібної зброї – що вважалося б надзвичайною подією, якби це зробила якась інша держава, що не перебуває у тісних зв’язках з Америкою та іншими силами – прийнятні для сіоністів. Не дивно, що такі дії не є підставою для протесту з боку нахабних сил світу, особливо Великого Сатани.

Протиріччя Заходу: зусилля на захист тварин у той час, коли замовчуються постійні вбивства людей

Сьогодні злі та сатанинські сили – а саме, нахабні сили, представлені Америкою – піднялися проти людства та людський цінностей. Життя мільйонів людей нічого не вартує для них. Ви бачите як Ізраїль вбиває, калічить, виселяє і порушує спокій десятків тисяч людей, розлучає дітей з батьками на 15, 16 днів, але нахабні сили в світі ніяк на це не реагують. Ці люди створюють свої організації, що лицемірно тринькають гроші на порятунок кота, який провалився в яму. Або інколи вони прикидаються такими філантропами, що навіть ми, які їх добре знаємо, не відрізняємо, чи вони щось говорять із симпатій, чи з лицемірства.

Подвійні стандарти західної преси стосовно злочинів Ізраїлю

Авжеж, свідомість ісламської умми була збуджена. Західна преса показала повну відсутність інтересу і заслуговує найбільшого осуду. Не варто очікувати що радіостанції та преса сіоністського режиму поводитимуться інакше. Вони вбивці, а вбивці навряд чи стануть засуджувати свої власні злочини. Але чому ж преса так званого вільного світу так захищає несправедливість? Чому вони зберігають тишу та вважають трагедії незначними?

Нещодавно араб напав з пістолетом на кількох людей в Америці, але очевидно він не завдав великої шкоди. Подивіться скільки ця подія викликала шуму в американській пресі за останні дні. Усі газети, усі ЗМІ Заходу реагують на мусульманські та арабські атаки по всьому світу. Але вони зберігають повну тишу стосовно цих гірких подій (у Палестині – прим. перекладача), а навіть якщо вони розмірковують про них, то спотворюють факти. Вони просто перекладають провину за трагедію на конкретних персон. Це приклад несправедливості. Люди, що працюють в пресі та управляють нею в Америці й на Заході – які ж вони упереджені, жахливі й невільні, щоб бути байдужими до цих подій.