Розпали вогонь! Поради для тих, хто шукає свій шлях - Даніелла Лапорт

Звісно, ви мусите робити більше. Ви повинні розвиватися, щоб досягти нових висот. Але цю здібність необхідно зосередити безпосередньо на вашому проекті, а не розпорошувати між попередніми обов’язками та звичками. Ви не зможете швидко здійснити щось видатне, приділяючи увагу всьому, вам треба з лазерною точністю зосередитися на окремому завданні.

Запитайте себе: від чого вам доведеться відмовитись, аби таки втілити свій задум? Це по-справжньому гнітюче питання, і супергерої ненавидять цю частину стратегії. Інновації властиво руйнувати встановлений порядок, а не пристосовуватися до нього. Чимось доведеться поступитись, аби звільнене місце могла зайняти велика мета. Відмовтеся від несуттєвих справ, аби вони не відбили у вас усі бажання. Розчистіть поле для бою. Скажіть друзям, що протягом кількох наступних місяців вони не отримуватимуть від вас жодної звістки. Заздалегідь пробачте собі те, що пропускатимете дні наро­дження, прийоми та вечірки. Встановіть на телефоні швидкий набір номера доставки улюблених суші. Відмовтеся від кабельного телебачення. Сповістіть усіх і кожного, хто залучений до вашого божевільного проекту, що всю увагу треба зосередити лише на ньому.

Твайла Тарп називає це «творчою булькою» та переконана, що саме в ній вона створює свої найкращі роботи. «Я усунула все, що мене відволікало, пожертвувала майже всім, що давало мені задоволення, помістила себе до звукоізольованої камери, де можна думати лише про щось одне. Я організувала своє життя так, що все не лише допомагало моїй роботі, але й підкорялося їй». Твайла — відчайдух. Та вам, я гадаю, варто залишати в будь-якому процесі вдосталь можливостей для насолоди. Інакше вам доведеться створювати власну версію «креативної бульки», щоб упоратися зі своєю роботою.

Така радикальна зосередженість — це практична відповідь на шалені цілі. А що є справжнім божевіллям — адже це нереальне, безпідставне та позбавлене здорового глузду — то це думати, що ви можете швидко впоратися з масштабним, дивовижним професійним проектом і не порушити такої привабливої рівноваги в решті сфер свого життя. Такого не буває. Шаленість спадає. Здорового глузду прибуває. Практичність — це усвідомлення того, що необхідне для створення дивовижних речей. А необхідна фантастична, важка праця.

Забезпечте собі «багатовимірну» підтримку. Коли доводиться працювати не покладаючи рук, ми часто кличемо на допомогу людей, які здатні працювати без відпочинку, виконуючи конкретні завдання: постачальників, дизайнерів, редакторів, маркетологів. Та саме в цей час вам необхідна підтримка й на духовному рівні: натуропат, тренер, зелений смузі, молитовна група. Ця завзята підтримка симпатиків, знання та досвід стануть вам у неабиякій пригоді та допоможуть вправно виконувати повсякденні важкі обов’язки.

Оголосіть про свої наміри якомога більшій кількості людей. Повідомте їм, що «зникаєте» на деякий час. Попереджаючи всіх про те, що ви збираєтеся протягом нетривалого періоду їх ігнорувати й будете явно недосяжні для них, ви розв’язуєте деякі проблеми ще до того, як вони виникнуть.

Якщо ви знаєте, що вам потрібне для досягнення мети, вважайте, що половину шляху ви вже подолали. Божевільна мета вимагає радикальної практичності. Інакше вона просто дурна.

Міф про рівновагу

Якщо переоцінюється одностайність, тоді, на мою думку, рівновага теж переоцінюється. Мені нецікаво жити врівноваженим життям. Я хочу життя, повного пригод.

Кріс Ґільбо, «The Art of Non-Conformity» («Мистецтво нонконформізму»)

Зрештою, пошуки рівноваги — це фікція. Любіть свій тягар. Любіть усією душею. А коли ваша любов посилає вас у нокдаун або ви спотикаєтеся, бо ваші ноги дрижать від тієї ноші, припиніть турбуватися про рівновагу — ви її не знайдете — і підстрибуйте.

Келлі Дільс[124]

Пошуки рівноваги пригнічують та виснажують нас. Необхідність розподіляти свою увагу між собою, іншими, кар’єрою страшенно дратує. Ми знаходимо час і сили для всього: для спорту, для оздоблення домівки, для коханого, для кар’єрних цілей, для піклування про родину — а потім дивуємося, чому хворіємо, коли нарешті беремо відпустку.

Якщо ви досягаєте балансу, то лише тимчасово. Успіх виводить усе з ладу. Якраз тоді, коли вам вдається домогтися рівноваги, обставини чи блискуча ідея перевертають усе догори дриґом. Постійно щось іде не так. Боротьба за рівновагу — то неминуча поразка.

Скільки разів у мене пригоряли омлети! Це стається постійно. Бо я малюю роботів з дитиною, я занотовую чергову ідею, аби не забути її, я розмовляю по телефону. А потім вмикається пожежна сигналізація. Я «працюю» у вихідні, а в понеділок можу цілий день провести в ліжку з книжкою. Я відправляю подарунки до дня народження на три місяці раніше чи на три місяці пізніше, але завжди вибираю їх вдало. Я можу щодня протягом тижня їсти гранолу, носити той самий одяг і не виходити з дому, бо хочу завершити проект. Останнього разу, коли я була в монастирі, я написала про це пост у Twitter. У такому житті годі шукати рівноваги. Та воно мені підходить.

Прагнення балансу зруйнує ваші мрії про велич. Ви гадаєте, що Леонардо да Вінчі, Амелія Ергарт[125] або Річард Бренсон розпочинали свій шлях із думки «Я хочу жити врівноваженим життям»? Ні. Їхньою метою були відвага, повне самовираження і всі ті кордони, які їм довелося порушувати.

Мелодійність вашого життя

Засобом проти виснаження є не відпочинок.

Це цілковита захопленість.

Девід Вайт, поет

Уявіть своє життя в усіх його сферах як симфонію. Чудова музика має глибину та шари, які утворюють загальну гармонію. Ви повинні дбати не про те, щоб усі інструменти грали одночасно з однаковою гучністю — у такому випадку ви почуєте какофонію. Певний час провідними є струнні інструменти, у якийсь момент вступають барабани і скеровують мелодію в новому напрямку, а труби додають їй виразності. Так само трапляються періоди, коли ваші особисті стосунки важливіші за кар’єру. Будуть місяці, коли темп усьому вашому життю задаватиме робота. А колись ви будете зосереджені на своєму внутрішньому світові та звертатимете менше уваги на зовнішній бік свого життя, аби подбати про тіло і душу.

Рівноваги не існує, існують правильне співвідношення та гармонія.

Ваша робота. Ваші особисті стосунки. Ваше внутрішнє життя. Цим трьом аспектам присвячена книжка Девіда Вайта, що отримала назву «Три шлюби».

«Жодним із трьох шлюбів не можна поступитися на користь іншого. Не можна їх “збалансувати”, взявши трошки від одного і додавши до іншого — за винятком несуттєвих моментів. Шукати “баланс” між роботою, стосунками і внутрішнім світом означає лише мати більше мороки в кожному шлюбі та фактично по­слаблювати кожен із них, відділяючи їх один від одного». Ці фундаментальні складники нашого існування повинні підтримувати один одного, а не змагатися за нашу цілковиту увагу.

Прикро, та ми часто несвідомо будуємо своє життя таким чином, що наша робота, наш духовний світ, важливі для нас стосунки взаємосуперечать, змагаючись у важливості. Щось приречене програти. Коли ми відмовляємо в увазі одному з основних аспектів нашого життя, це не може не вплинути на все життя в цілому. Ми ігноруємо свій творчий поклик, аби зберегти лад у родині, а потім нас роздирає обурення, що не може не позначитися на нашому ставленні до тих самих людей, яким ми намагаємося догодити. Ми знову працюємо допізна, коли наш партнер надзвичайно потребує нашої підтримки, а потім почуття провини за нехтування