Вступ до психоаналізу - Зигмунд Фрейд

Батько помер, але його відкопали і він мав дуже кепський вигляд. Після цього батько жив далі, і сновидець робив усе, щоб він не помітив. (Далі сновиддя переходить на інші, нібито дуже далекі від цього речі.)

Що батько помер, ми знаємо. Те, що його відкопали, не відповідає дійсності, все, що відбувалося далі, теж не пов’язане з реальністю. Але сновидець розповідає: коли він повернувся додому після похорону, йому заболів зуб. Він хотів лікувати той зуб згідно з юдейськими приписами: «Якщо твій зуб непокоїть тебе, вирви його», — й подався до зубного лікаря. Той, проте, сказав: «Зуба так просто не виривають, тут треба виявити терпець і вилікувати його. Я покладу щось у нього, щоб убити нерв; через три дні прийдіть знову, і я той нерв витягну».

«Оце “витягання”, — зненацька сказав сновидець, — і є ексгумація».

Чи мав сновидець слушність? Узгодженість тут не повна, а приблизна, бо ж витягли не зуб, а лише його мертву частину. Але, спираючись на набутий досвід, можна, незважаючи на такі неточності, цілком покладатися на роботу сновиддя. Можна припустити, що в сновидця сталося згущення, злиття померлого батька з убитим, проте збереженим зубом. Тож немає нічого дивного в тому, що в явному сновидді постало щось безглузде, бо ж очевидно, що не все, сказане про зуб, можна припасувати до батька. А де взагалі шукати оте tertium comparationis між зубом і батьком, яке уможливило таке згущення?

Воно, безперечно, має існувати, бо далі сновидець сказав, що знає: коли сниться, ніби випадає зуб, це означає, що невдовзі помре хтось із рідних.

Ми знаємо, що таке народне тлумачення хибне або ж у крайньому випадку слушне тільки в дуже химерному розумінні.[25]

Без усяких заохочень сновидець далі почав розповідати про батькову хворобу і смерть, а також про свої стосунки з ним. Батько довго слабував, догляд за ним і лікування коштували синові чималих грошей. Проте це йому не набридало, він не виявляв нетерпіння, ніколи не прагнув, щоб чимшвидше настав кінець. Він пишався своїм справді юдейським шаноб­ливим ставленням до батька і суворим дотриманням юдейських законів. Хіба нас не вражає, що це суперечить думкам, належним до сновиддя? Сновидець ототожнив зуб із батьком. Із зубом він намірявся вчинити так, як вимагає юдейський закон, тобто вирвати, тільки-но він почав завдавати болю і клопоту. І до батька він прагнув ставитися згідно з приписами закону, який тут, проте, вимагав не зважати ні на витрати, ні на клопіт, брати весь тягар на себе і не дозволяти, щоб зародилось бодай яке-небудь неприязне почуття до об’єкта, що завдає таких прикрощів. Чи не стала б узгодженість між двома ситуаціями ще переконливіша, якби в сновидді і справді з’явились до хворого батька ті самі почуття, які син виявив до хворого зуба, тобто бажав би, щоб смерть чимшвидше поклала край непотрібному батьковому животінню, сповненому мук і пов’язаному з великими витратами?

Я не сумніваюсь, що таким і справді було ставлення сина до батька під час його тривалої хвороби, а хвалькуваті запевнення в синівській шанобливості якраз і мали мету відвернути мозок від усяких спогадів про період хвороби. Бо за таких обставин і справді з’являється бажання, щоб батько помер, і воно ховається під маскою нібито спочутливих роздумів: «Це б тільки полегшило його муки». Зверніть лише увагу, що тут ми переступили бар’єр у самих латентних думках сновиддя. Перша частина цих думок була неусвідомленою лише тимчасово, тобто протягом утворення сновиддя, натомість неприязні почуття до батька, напевне, були неусвідомлені довгий час, можливо, зародилися ще в дитинстві і тільки під час батькової хвороби, боязливі й замасковані, прослизали в свідомість. З іще більшою певністю таке можна стверджувати про інші латентні думки сновиддя, які безперечно становлять частину змісту сновиддя. Щоправда, в сновидді немає вказівок на неприязні почуття до батька, та, взявшись досліджувати коріння тієї неприязні до батька в житті дитини, ми пригадаємо: страх перед батьком виникає тому, що саме батько в найраніші дитячі роки стримує вияви сексуальної активності в дитини, і здебільшого він, з огляду на соціальну доцільність, змушений робити це вдруге й після статевого дозрівання дитини. Таке ставлення до батька проступає і в нашого сновидця: до його синівської любові домішано чимало поваги і страху, джерелом яких є раннє сексуальне залякування.

Дальші фрази явного сновиддя можна пояснити, зіпершись на онаністичний комплекс. Речення «Він мав дуже кепський вигляд», щоправда, натякає на дальші слова зубного лікаря, мовляв, у сновидця буде кепський вигляд, коли йому на цьому місці бракуватиме зуба; та водночас воно стосується й того кепського вигляду, який свідчить про надмірну сексуальну активність молодого хлопця в періоді статевого дозрівання; або принаймні він боїться, що цей вигляд викаже його. Вочевидь із полегкістю сновидець у явному змісті переніс той кепський вигляд із себе на батька — це вже знайома вам інверсія, до якої вдається робота сновиддя. Речення «Після цього батько жив далі» відповідає і бажанню, щоб батько повернувся до життя, і обіцянці зубного лікаря врятувати зуб. Натомість речення «Сновидець робив усе, щоб він (батько) не помітив» немов спонукає доповнити його: «Що він помер». Але єдине доповнення, що матиме якийсь сенс, знову слід виснувати з онаністичного комплексу, де цілком зрозуміло, що підліток робить усе, щоб приховати своє сексуальне життя від батька. І наостанок пригадайте, що сновиддя, в яких трапляється зубний біль, завжди слід тлумачити як пов’язані з онанізмом і карою за нього.

Тепер ви вже розумієте, що це незбагненне сновиддя постало через велике й оманливе згущення, через усування всіх думок, належних до серцевини латентної течії думок, через виникнення багатозначних утворень-замінників для найпотаємніших і найдальших за часом латентних думок.

4. Ми не раз уже намагалися до кінця з’ясувати ті тверезі й банальні сновиддя, які не містять у собі нічого безглуз­дого або дивного, зате спонукають запитати: «Навіщо взагалі сняться людині такі нікчемні сни?» Я подам вам ще один приклад сновидь такого типу: три взаємопов’язані сновиддя, що наснились однієї ночі дівчині.

а) Вона йде залою свого будинку і до крові розбиває голову об низько почеплену люстру. Немає ніяких спогадів, чогось такого ніколи не траплялося. Натомість її повідомлення спрямовані в зовсім інший бік: «Знаєте, в мене страшенно вилізають коси. “Дитино, — сказала мені вчора мати, — коли так і далі піде, голова в тебе скоро стане як попа”». Отже, голова тут стоїть замість іншої частини тіла. Не потрібно ніякої допомоги, щоб збагнути символічне значення люстри: всі предмети, здатні видовжуватися, — символи чоловічого статевого члена. Отже, йдеться про кровотечу з нижньої частини тіла, яка виникає внаслідок зіткнення з пенісом. Але може бути ще й інше значення: дальші асоціації дівчини показують, що її сновиддя пов’язане з вірою, ніби менструальні кровотечі виникають унаслідок статевих стосунків із чоловіком, такої думки дотримується чимало недозрілих дівчат.

б) Сновидиця бачить у винограднику глибоку яму і знає, що вона виникла тоді, коли з корінням вирвали дерево. При цьому вона зауважує, що дерева бракувало. Під цим дівчина мала на увазі, що