Дивовижні пригоди всередині тіла. Велика подорож від голови до п'ят - Гевін Френсіс

– Вони зібрали яйцеклітини в п’ятницю, – сказала Гелен, – а наступного вівторка я мала знову до них прийти. У них було шість запліднених ембріонів, двоє з них «хорошої якості» і один з них – найкращий, саме його, як вони сказали, ввели мені.

– Що було далі?

– Не спрацювало, – вона відвернулась, і Роб взяв її за руку.

– Нас попереджали, що шанси незначні, – сказала вона. – Тепер потрібно думати про те, чи вистачить в нас сил, ба навіть грошей, спробувати ще раз. У них ще є ембріони в морозильній камері. Може, я й справді холодна… там вони будуть як вдома.

Гелен вважала, що безпліддя спричинено браком тепла; отже, щоб його вилікувати, потрібно знайти спосіб зігріти органи тазу. Цього можна досягти завдяки еротичному стимулюванню або «сороміцьким розмовам», а також завдяки натиранню геніталій травами, що спричиняють почервоніння й подразнення шкіри. Арабський лікар ХІ століття Авіценна, який повернув ці тези в Західний дискурс, погоджувався, що слід посилити сексуальне задоволення жінки: «Якщо потяг [жінки] не задоволено… це не приносить плоду»,[101] – писав він. Водночас надмірне тепло вважалось шкідливим: існувала думка, що повії рідко вагітніють через свою жагу сексу – їхнє насіння згоряє через непомірну хтивість.

Один із перших англійських гінекологів Джон Седлер у своїй книзі «Приватне дзеркало хворої жінки» 1636 року писав, що проблема часто полягає в тому, «що чоловік швидкий, а жінка надто повільна, тому їхнє насіння не сполучається, як того вимагають правила зачаття».[102] Замість того щоб звинувачувати жінок у безплідді, Седлер покладав відповідальність на чоловіків, яким слід вдосконалювати свої «схиляння до близькості… щоб жінка загорілась і відчула бажання».

Уявлення про те, що жінка вагітніє під дією оргазму, існувало ще від часу перших письмових згадок, але воно нарешті почало втрачати свої позиції 1843 року, коли німецький лікар Теодор Бішофф довів, що овуляція в собак відбувається, навіть якщо в них не було статевого акту. Цього ж року в медичному журналі «Лансет» було опубліковано статтю, яка містила хибне припущення про те, що цикл «тічки» тварин «дуже схожий з фізіологічної точки зору на менструації жінки».[103] У медицині сформувалось уявлення, що овуляція в жінок має циклічний характер, а не виникає під час сексу. Це не лише посилило соромливе вікторіанське ставлення до жіночої сексуальності (якщо задоволення необов’язкове, навіщо звертати на нього увагу?), а й викликало помилкову думку про те, що фертильний період збігається в часі з менструацією, яка є аналогом тічки в тварин. Ця ідея існувала впродовж майже ста років: у бестселері Марі Стоупс «Подружня любов» 1920 року повідомляється, що максимальна фертильність настає за кілька днів до кінця менструації.[104] Ця рекомендація випереджає фактичний цикл на більше ніж десять днів. На думку Стоупс, у середині циклу ймовірність завагітніти низька, хоча зараз нам відомо, що в цей час вона найвища.

Через кілька місяців Гелен і Роб спробували ще раз, використавши другого ембріона «високої якості», але на них знову чекало розчарування.

– Можливо, це звучить безглуздо, – сказала Гелен, коли вона прийшла обговорити провал другої спроби, – але я дуже сильно хочу дитину. Щоразу, коли я на вулиці проходжу повз дитину або беру її на руки, у мене в животі перевертається матка. Я не впевнена, що зможу далі працювати в дитячому садку.

– Ви допускаєте можливість третьої спроби? – запитав я.

– Ми не зможемо, – зітхнула вона. – Ми вже витратили всі наші заощадження на другий курс. Поки ми назбираємо грошей, напевно, уже буде запізно.

Якийсь час ми мовчали.

– А як ваші стосунки із Робом?

– Добре, навіть дуже. Дивно, але… – вона зробила паузу, ніби обдумуючи, скільки інтимних подробиць можна розповісти. – Ми обоє дуже засмучені, але в чомусь ми стали ближчими, ніж будь-коли. Як кажуть в прислів’ї: «Якщо не можеш змінити вітер, пристосуй вітрила». Справи йдуть набагато краще в нас обох.

Гелен зашарілася:

– Коли ми припинили спроби завагітніти, ми ніби знову змогли займатись коханням.

Певні аспекти будови тіла залишаються незрозумілими навіть у ХХІ столітті. Лише 1960 року було виявлено зв’язок фертильності з делікатною мережею гормонів, що існує між мозком, гіпофізом і яєчниками, і лише наприкінці 1970-х років народилась перша «дитина з пробірки». Незважаючи на досягнення наступних десятиліть, багато речей нам поки що невідомо.

Я знаю жінок, імунітет яких постійно сприймав ембріон в утробі як інфекцію і знищував його. Після численних викиднів їм вдавалось завагітніти лише після пригнічення імунної системи ліками, схожими на хіміотерапію.

Я знаю одну пару, у якої протягом десяти років траплялись викидні, поки в них не лопнула труба і вони не викликали сантехніка, – той повідомив їм, що їхня вода забруднена свинцем. Коли вони замінили застарілі труби і цистерну, проблема зникла. Також я знаю пари, у яких обоє вважались «безплідними», поки вони не розійшлись і не знайшли собі інших партнерів – після цього обом вдавалось зачати.

Уже за кілька місяців я знову помітив Гелен і Роба в списку записів на консультацію. Я пішов запросити їх до кабінету з думкою про те, що, можливо, вони передумали й знайшли гроші на третій курс ЕКЗ.

Зазвичай з порога зали очікування я бачив, як вони кивають, збирають сумки й похмуро встають. Однак цього разу вони поводились інакше: коли Гелен підвела очі, її обличчя сяяло. Ми пройшли кілька кроків до мого кабінету, і вона пробігла повз останню пару біля дверей.

– Ви не вгадаєте, – сказала вона ще до того, як ми сіли, – я вагітна!

Без лабораторій і сімейних консультантів вони самостійно знайшли баланс між еросом і логосом.

15. Матка: поріг між життям і смертю

Я бачу, як старіша рука тисне, приймає, підтримує.

Я лежу біля порогу витончених і гнучких дверей

І помічаю вихід, помічаю звільнення і порятунок.

Волт Вітмен, «Пісня про себе»

Телевізор займав більше місця, ніж камін, але його ніхто не дивився. У темному заглибленні в стіні у двох нагрівачах горів електричний вогонь. Попільничка у формі пекінеса була переповнена, і конфеті із сигарет сипалось на килим. Килим між входом у кімнату і кріслом пацієнта протерся; сліди від їжі і капців утворили на ньому масну доріжку.