Крутість тобі личить: як перестати сумніватися в собі й почати жити на повну - Джен Сінсеро
4. ПРИКЛЕЙСЯ, ЯК КЛЕЙ
Колись я дописувала в журнал для підприємців, і тоді мені доводилося брати інтерв’ю в багатьох успішних бізнесменів. І на запитання про секрет їхнього успіху більшість із них завжди відповідала: це наполегливість. Тримайся до останнього і залишайся на ногах. Здолай усі свої відмовки, страхи та сумніви, поки вони врешті почнуть тебе сахатися зі словами: «Це знову ти? Забирайся з наших очей!»
Досягти мрії — це те саме, що… народити дитину. Розуміння ідеї — це цікаво (сподіваюся), потім ти проходиш через нездоровий страх і задоволення, мрієш, плануєш, тебе нудить, ти розвиваєшся, думаєш, що ти божевільний, що ти чудовий, напружуєш нерви, змінюєш форми, аж поки стаєш практично невпізнаваним для кожного, навіть для самого себе. І дорогою, поки ти витираєш своє блювотиння, масажуєш свою болючу спину і просиш пробачення в усіх, чиї голови ти розтрощив під час убивчої гормональної гулянки, ти все ж дотримуєшся обраного курсу, адже ти знаєш, що ця дитинка стане справжньою бомбою. І коли ти врешті бачиш світло в кінці тунелю, починається робота. Твої нутрощі викручуються, тиснуть, змушують тебе йти далі, шкутильгаючи і скарлючившись буквою зю. І поки ти дихаєш, молишся, проклинаєш і просто думаєш, що так не може далі тривати, твоя нерозсудлива, сповнена болю гігантська дитяча голова протискається у малесеньку шпарину у твоєму тілі.
А потім з’являється диво в усій своїй красі.
Щоби змінити своє майбутнє і почати жити новим життям — таким, якого в тебе ніколи не було, — твоя віра в дива і в себе самого має бути більшою, аніж твій страх. Незважаючи на те, легкий чи складний процес народження, ти не маєш боятися впасти, підвестися, видаватися дурним, плакати, сміятися, наробити безладу чи прибрати його. Не зупиняйся, поки не досягнеш бажаного. Будь-якими зусиллями.
5. ЛЮБИ СЕБЕ
Ти здатен досягти будь-чого.
Розділ 24. Гроші — твої нові найкращі друзі
Я працював прислужником
Лише для того, щоби навчитися, боячись,
Що зарплатню, яку я попрошу в життя,
Воно мені залюбки заплатить.
Анонім
Багато років тому на Лос-Анджелес налетіла страшна злива з ураганом. Нічого подібного я не бачила у своєму житті. Здавалося, дощ лив сорок днів і сорок ночей, не зупиняючись і навіть не зменшуючись. Річки були переповнені. Будинки сповзали вниз із пагорбів. Хаос панував на вулицях міста.
Був такий дощ, що не хотілося сідати за кермо. Я навіть забула про свій двадцятитрьохрічний кабріолет, який стояв у дворі, і через його дірявий дах лилася вода. Я не звертала уваги та не, що на ньому немає решітки, заднє вікно заліплене скотчем, а переднє колесо спускає що три дні.
Я вже тривалий час вибирала новий автомобіль, та все не могла знайти нічого, що мені дійсно сподобалося б чи що я могла б собі дозволити. Але коли їхала в супермаркет і змушена була сидіти в калюжі, підмостивши під сідниці пакет для сміття і використавши стару футболку, щоби зачинити двері та принаймні мінімізувати протікання води в салон, тоді до мене дійшло, що таки потрібно пришвидшити пошуки.
Тоді я не мала всієї суми, але в мене був бізнес і я намагалася його розширити. Проблема полягала в тому, що я відчувала, ніби застрягла на одному місці, але водночас хотіла стати заможнішою й почуватися сильнішою та самореалізованою людиною. Я хвилювалася, що, якщо підвищу ціну, то втрачу своїх клієнтів. І самоповагу. Чи що почну вважати себе користолюбною. Або шахрайкою, позаяк не маю права загинати таку ціну. Я також була наляканою, що, якщо розширю свій бізнес, то не зможу його втримати, що мені доведеться найняти багато людей, і тоді я витрачатиму свій час на те, що просто ненавиджу робити, стану такою зайнятою, що вже не матиму змоги вільно подорожувати, і врешті змарнію й помру перед комп’ютером. Веселощі і свобода зникнуть у дзеркалі заднього огляду, і я їх більше ніколи не побачу. Я могла б написати ще чотири сторінки причин, чому я залишалася на тому ж самому місці і не рухалася вперед, але буде достатньо сказати, що я фактично робила те ж саме, що робить людина, коли їде машиною в нікуди.
І найболючішим було те, що, хоча все вказувало, що я — банкрут, нетяма і причепа, у глибині душі я знала, що могла б зробити все ЗНАЧНО краще. Ось чому попри те, що мій банківський рахунок був таким порожнім, що крізь нього можна було почути відлуння співу цвіркунів, я попхалася в салон «Ауді», вибрала нову Q5 на тест-драйв і дозволила собі побазікати з продавцем про шкіряні сидіння та особливості авто преміум-класу. А водночас думала: «Я хоч уявляю собі, хто я взагалі? Чи я просто роблю перерву перед тим, як купити “хонду”?» Але в душі я знала краще. І йшлося не просто про цю кляту машину.
Це засвідчило: я більше не була тією людиною, яка бере лише те, що може взяти. Урешті-решт я стала людиною, яка створює саме те, що вона хоче.
Вибір був непростим, бо одна частина мене боялася вирости, а інша хотіла вибухнути й багато досягти. А ще я більше люблю ганяти на машині, ніж їсти, і просто катувала себе кілька тижнів сумнівами, яке ж авто купити.
І нарешті обмежилася двома варіантами:
«Хонда CRV», чудовий позашляховик, який має такі характеристики:
• нормальні витрати пального
• люк на даху
• достатньо місця для друзів
• комфортне пересування
• посередня стереосистема
• нею доволі цікаво керувати
• цілком нормальна ціна
Чи:
«Ауді Q5», розкіш на чотирьох колесах і такі характеристики:
• нормальні витрати пального
• люк на цілий дах
• великий та високий салон
• шкіряні сидіння, де ти можеш навіть дозволити собі зайнятися сексом
• досконала стереосистема
• коли відчиняєш дверцята, співають ангели
• сексуальна, кричуща, дорога, претензійна, страхітлива
Я уже вирішила, бува, купити «хонду», але коли сіла в неї, попросившись на тест-драйв, мабуть, уже вдесяте, і намагалася переконати себе, що це Вона, я не могла позбутися думки, що насправді мені подобається щось інше. Обрати «хонду» було б практично і розсудливо, але я знала, що пригоди, справжнє кохання і геть новий спосіб життя чекають мене на іншому боці зони комфорту.
Як прорватися через цю зону комфорту — ось про що я хочу тут поговорити. Купивши «ауді», я мала б прокидатися посеред ночі в роздумах, що ця автівка коштує таку суму, яку можна витратити хіба що на невідкладну операцію на серці, але точно не на таку несерйозну річ, як машина. Але після того як я її купила, я заснула, мов дитина. Бо як тільки вирішила її придбати, я також прийняла рішення викинути з голови всі свої дурні думки і стати саме тією людиною, яка може заробити стільки грошей, щоби купити саме таку машину, чи взагалі може досягти всього, чого захоче.
Я майже одразу
