Історія війни козаків проти Польщі - П'єр Шевальє
40
Див. даний переклад, стор. 32.
41
Боплан, Описание Украины, стор. 6.
42
Grand dictionnaire universel du XIX siecle… par Pierre Larousse, t. IV, Paris, стор. 136.
43
П. Симоновський повідомляє (див. згадану працю, стор. 20), що Шевальє «на той саме час», тобто на початку визвольної війни українського народу, був секретарем французького посольства в Польщі. Хоч джерело цієї звістки ним не вказано, але вона є цілком імовірною.
44
Див. даний переклад, стор. 127.
45
Буквально: де їх коси часто косили.
46
Автор командував 2400 польських піхотинців під час першої облоги Дюнкерка. – Примітка автора.
47
Див. вступну статтю до цього видання, стор. 5.
48
Тобто української.
49
Тобто кримських татар.
50
У тексті «Натолі».
51
У тексті «Требізонд».
52
У тексті «Павлюкус».
53
Тобто Старець.
54
У тексті «генерала».
55
Буквально: Переяславську, Корсунську та Вишні- вецьку території.
56
Це ім’я означає Теодор. Теодор – божий дар. – При- мітка автора.
57
Буквально: служити війні.
58
Буквально: в цих місцях і заворотах.
59
У тексті «адмірал».
60
Саме це і називається табором. – Примітка автора.
61
Тобто Азовського моря.
62
У тексті «Нєпер».
63
У тексті «Бог».
64
У тексті «Нєстер».
65
У тексті «Чегрин».
66
У тексті «Сіркасії».
67
[Plica polonica або гостець – колтун. Див. подібну згадку у Боплана].
68
Буквально: зменшувальностей.
69
Тобто українці.
70
Тобто церковного обряду під час літургії.
71
Тобто патріарха.
72
У тексті помилково «або».
73
Татари вірять, що вони є залишками обраного богом народу, араби ж переконані, що походять від Ізмаїла, сина Авраама. – Примітка автора.
74
Орда означає зборище. – Примітка автора.
75
У тексті «імператор».
76
Див. примітку на стор. 38.
77
Тобто Євпаторія.
78
Буквально: шкіри.
79
Буквально: влаштовували собі бенкет.
80
Див. вступну статтю.
81
У тексті «галга».
82
Підстароста – це заступник старости, а староста в Польщі є тим самим, чим колись у Франції був граф до того, як ленне володіння почало успадковуватися. Воєводи – це те саме, що герцоги. – Приміт- ка автора.
83
Буквально: генералів.
84
Буквально: капітана.
85
Буквально: з заздрістю.
86
У тексті «Сапіга».
87
Скелі чи камінне громаддя на цій ріці. – Примітка автора.
88
Це рід укріплення з возів. – Примітка автора.
89
Так називають татарських коней. – Примітка автора.
90
У тексті «породжений».
91
Буквально: викласти всі несправедливості, яких зазнали вони і він зокрема.
92
Це те саме, що генерал-лейтенант або бригадний генерал у Франції. – Примітка автора.
93
Тобто шляхти Руського воєводства.
94
Тобто короля Франції.
95
Буквально: всупереч будь-якому іншому міркуванню.
96
Буквально: спроба.
97
Це польський су, який приблизно дорівнює одному каролюсу.{76} 20 півтораків дорівнює одному флоринові. – Примітка автора.
98
У тексті «Вітуський».
99
У тексті «Вітуський».
100
Її виплачувано почасти грішми, а почасти овечими смушками, з яких татари роблять свої кожухи. – Примітка автора.
101
У тексті «Сюлімаз».
102
У тексті «Череську».
103
У тексті «Прінсько».
104
У тексті «Гансковський».
105
Тобто до Литви.
106
У тексті «Подобайла».
107
У тексті помилково «Сулою».
108
У тексті «Лойовогрод».
109
У тексті «Гозєвський».
110
У тексті «Гонзєвський».
111
Буквально: навпаки.
112
У тексті «генералісимуса».
113
Звичайний напій для цього народу, як і для московитів. – Примітка автора.
114
У тексті «Кравченського».
115
Буквально: ярма.
116
Тобто Турецької імперії.
117
У тексті «генерал-майорів».
118
Буквально: на сусідньому полі.
119
Тобто від посла германського імператора.
120
Буквально: в п’ятистах кроках.
121
В тексті «Лігеза».
122
Так називають татарських коней. – Примітка автора.
123
У тексті: «Переяславський».
124
Буквально: подвоїти кількість батарей.
125
Буквально: новий козак.
126
Як ті, яких право називає servi glebae (раби землі. – Упорядники). – Примітка автора.
127
У тексті «Лойовогрод».
128
У тексті «Гонсєвському».
129
У тексті помилково «Фронцкевича».
130
У тексті «Оркюса».
131
У тексті «цього».
132
У тексті «Гонзевського».
133
Буквально: території Черкас і Боровиці.
134
Тобто великих коронних гетьманів.
135
Буквально: для охорони литовських кордонів.
136
У тексті помилково «Жолкєвича».
Комментарии
1
Питання про службу українського козацтва у французькому війську і про перебування Богдана Хмельницького у Франції можна вважати розв’язаним історичною наукою. Французький посол при польському королі граф де Брежі в 1644 р. порадив кардиналу Мазаріні взяти на службу до французької армії запорозьких козаків, які мають дуже здібного полководця Хмельницького, який при польському дворі користується повагою. Переговори де Брежі з Богданом Хмельницьким тривали досить довго і закінчилися лише в березні 1645 р. Хмельницький разом з старшинами Сірком і Солтенком через Гданськ морем поїхав до Франції. Мабуть, у Фонтенебло 19 квітня 1645 р. Хмельницький особисто вів переговори з французьким командуванням, внаслідок чого близько 2500 українських козаків вступили на службу у французьку армію. У жовтні 1645 р. запорозьких козаків перевезли морським шляхом з Гданська до Кале. Козаки брали участь у війні Франції проти іспанців за Фландрію, зокрема при облозі французькими війська Дюнкерка в 1646 р. вони виступали як самостійна військова частина. Козаки, всупереч сумнівам французького командування, виявили себе здатними для штурму фортеці, де вони
