Загублений світ - Майкл Крайтон

— Безсумнівно, були, — відповів Малкольм. — Їх неможливо було уникнути. Але питання в тому…

Він замовк, читаючи наступну записку, що була значно довша.

«ОНОВЛЕННЯ ПРОДУКЦІЇ „ІН-ДЖЕН“ 10/10/88

Від кого: Лорі Руссо

Кому: Усім співробітникам

Як виявило обстеження, останні смерті малюків у період 24–72 годин після народження викликані зараженням бактеріями кишкової палички. Вони скоротили виробництво на 60 %, і причиною є недотримання стерильності робочим персоналом, особливо під час процесу Г (фаза догляду за яйцями, збільшення гормонів 2G/H).

Механічні маніпулятори „Комера“ були замінені на роботів 5А та 7Д, але заміна голок повинна відбуватися, як і раніше, щодня у стерильних умовах (Загальний посібник, параграф 5–9). Протягом наступного виробничого циклу (10 / 12–10 / 26) ми будемо жертвувати кожним десятим яйцем на стадії Г, щоб перевірити його на інфекцію. При виявленні відразу ж відділяйте кладку від решти. Повідомляйте про усі помилки. Зупинить лінію, коли це необхідно, поки ситуація не прояснилася».

— У них були проблеми з інфекцією та забрудненнями на виробничій лінії,— сказав Малкольм. — І, можливо, були інші джерела зараження. Глянь на це.

Він подав Торну наступну записку.

«ОНОВЛЕННЯ ПРОДУКЦІЇ „ІН-ДЖЕН“ 12/18/88

Від кого: Г.Ву

Кому: Усім співробітникам

Тема: Етикетки

Живі новонароджені будуть оснащені новими польовими мітками „Грумбах“ на ранній стадії розвитку. Потрібно припинити годування їх молочними сумішами або іншою їжею у лабораторних умовах. Програма звільнення повністю функціонує і активована для відстежування у мережі.»

Торн сказав:

— Це означає те, що я думаю?

— Так, — відповів Малкольм, — у них були проблеми з утриманням новонароджених тварин, тож вони позначили їх і відпустили.

— І могли відстежувати їх за допомогою якоїсь мережі?

— Так.

— Вони відпустили динозаврів на цьому острові? — перепитав Едді.— Вони, мабуть, здуріли.

— Скоріше, просто втратили надію, — відповів Малкольм, — просто уяви собі: такий величезний, дорогий, високотехнологічний процес, а тварини у підсумку хворіють і вмирають. Геммонд, мабуть, лютував. Тож вони й вирішили випустити тварин з лабораторій у дику природу.

— Але чому вони не виявили причину захворювання, чому…

— Комерційний процес, — відповів Малкольм. — Все заради результатів. І я впевнений, що вони думали, ніби відстежуючи тварин, зможуть повернути їх назад, якщо захочуть. І не забувайте, що це таки спрацювало. Вони випустили усіх тварин на волю, потім за якийсь час зібрали, коли вони підросли, і перевезли їх до зоопарку Геммонда.

— Але ж не всіх…

— Ми ще не все знаємо, — сказав Малкольм. — Нам не відомо, що тут сталося.

Вони увійшли у наступні двері і опинилися у маленькій порожній кімнаті, де посередині стояла лавка, а на стінах висіли шафки з замками. І табличка: «ДОТРИМУЙТЕСЯ СТЕРИЛЬНОСТІ ТА СТАНДАРТІВ СК4». В кінці кімнати стояла шафа зі стосами пожовклих халатів та шапок.

— Це роздягальня, — сказав Едді.

— Схоже, що так, — погодився Малкольм. Він відчинив шафку; вона була порожня, якщо не рахувати пари чоловічих черевиків. Він відчинив кілька інших шафок. Усі були порожні. Всередині однієї лежав аркуш паперу, де було надруковано:

«Безпека — справа кожного!

Повідомляйте про генетичні аномалії!

Правильно утилізуйте біовідходи!

Спинімо поширення ДК зараз!»

— Що таке ДК? — спитав Едді.

— Думаю, — сказав Малкольм, — це назва цієї таємничої хвороби.

В дальньому кінці роздягальні було двоє дверей. Праві були пневматичними і керувалися за допомогою гумової ножної панелі, встановленої на підлозі, але були замкнені, тож вони пройшли у ліві двері, які відчинялися вільно, і опинилися в довгому коридорі. Праворуч від них були скляні панелі від стелі до підлоги. Скло було подряпане й брудне, але вони роздивилися крізь нього кімнату, що була несхожа на все, що Торну доводилося бачити до того.

Простір був величезний, завбільшки з футбольне поле. Конвеєрні стрічки перетинали кімнату на двох рівнях: одна дуже високо, інша — на рівні талії. У різних місцях по всій кімнаті поруч зі стрічками стояли групи величезних механізмів з хитромудрими трубами та маніпуляторами.

Торн посвітив ліхтариком на конвеєрні стрічки.

— Збиральна лінія, — сказав він.

— Але вона має такий вигляд, ніби її й не торкалися, і вона все ще готова до роботи, — сказав Малкольм. — На підлозі лише пара рослин, але в цілому тут напрочуд чисто.

— Занадто чисто, — додав Едді.

Торн знизав плечима.

— Якщо тут стежили за чистотою, то, мабуть, очищували повітря. — Я припускаю, що вона просто залишилася такою, як кілька років тому.

Едді похитав головою.

— Кілька років? Доку, я так не думаю.

— Тоді як ти це поясниш?

Малкольм нахмурився, вдивляючись крізь скло. Як могла кімната такого розміру стільки років залишатися чистою? Тут немає…

— Агов! — вигукнув Едді.

Малкольм теж це помітив. У дальньому кутку кімнати по центру стіни висіла маленька синя коробка, у яку заходили кабелі. Мабуть, це була якась електрична розподільча коробка. На ній був крихітний червоний індикатор.

Він світився.

— Тут є струм!

Торн підійшов до скла ближче, і подивився разом з ними.

— Це неможливо. Це якийсь накопичений заряд або батарея…

— Після п’яти років? Жодна батарея стільки не витримає,— сказав Едді.— Кажу вам, Доку, у цьому місці є струм.

Арбі дивився на монітор, коли на екрані з’явилися білі літери:

ВИ ВПЕРШЕ КОРИСТУЄТЕСЯ МЕРЕЖЕЮ?

Він набрав:

ТАК.

Знову пауза.

Він почекав.

На екрані повільно з’являлися нові літери:

ВАШЕ ПОВНЕ ІМ’Я?

Він набрав власне ім’я.

ЧИ СТВОРИТИ ДЛЯ ВАС ПАРОЛЬ?

Жартуєте, подумав він. Це буде нескладно. Це було майже розчарування. Він справді думав, що доктор Торн буде розумнішим. Він набрав:

ТАК.

За мить на екрані висвітилося:

ВАШ НОВИЙ ПАРОЛЬ VIG/ атр;*849/. БУДЬ ЛАСКА, ЗАПИШІТЬ ЙОГО.

Ясна річ, подумав Арбі. Зараз запишемо. На столі не було паперу; він поплескав себе по кишенях, знайшов клаптик паперу і записав.

БУДЬ ЛАСКА, ВВЕДІТЬ ВАШ ПАРОЛЬ.

Він набрав низку символів та цифр.

Знову пауза, потім на екрані почали з’являтися слова. Швидкість набору була на диво низькою, часом текст «зависав». Можливо, за довгі роки система…

ДЯКУЄМО. ПАРОЛЬ ПІДТВЕРДЖЕНО.

Екран заблимав і раптом став темно-синім. Пролунав електронний передзвін.

А потім в Арбі відвисла щелепа, коли він глянув на екран і прочитав:

ІНТЕРНЕШНЛ ДЖЕНЕТІК ТЕКНОЛОДЖІЗ

ОБ'ЄКТ Б

СЛУЖБА ЛОКАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ

Це було якесь безглуздя. Звідки тут могла взятися мережа об’єкта Б? «ІнДжен» закрила об’єкт Б багато років тому. Арбі вже прочитав документи. І «ІнДжен» вже не працювала, відколи була оголошена банкрутом. «Яка мережа?» — подумав він.