Precedent UA — 2015 - Колектив авторів

Представник заявника в Суді: адвокат Аркадій Бущенко

Суд визнав наявність порушень статті 3, статті 5 §§ 1, 3 Конвенції

Норми національного законодавства, що пов’язані із рішенням: статті 28, 29 Конституції України 1996 року, статті 127, 364, 365, 366, статті 364, 371 Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року (в редакції, що діяла у відповідний час), статті 4, 99, 106, 217 Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 (в редакції, що діяла у відповідний час), статті 44, 263 Кодексу України про адміністративні порушення від 07 грудня 1984 року.

Основні тези:

«…Для того, аби розслідування було ефективним, особи, відповідальні за проведення слідства, мають бути незалежні від осіб, причетних до подій, які розслідуються. Мається на увазі ієрархічна або інституційна незалежність, а також незалежність на практиці…» (§ 66)

«…за обставин цієї справ адміністративне затримання було засобом продовження позбавлення заявника свободи без санкції суду…» (§ 87)

«…Стаття 5 параграф 1 Конвенції гарантує кожному, кого заарештовано або затримано за підозрою у вчиненні злочину, право на захист від свавільного чи безпідставного позбавлення волі…» (§ 89)

Посилання:

Текст рішення ЄСПЛ (англ.) — http://hudoc.echr.coe.int/eng? i=001–99626

Переклад рішення ЄСПЛ (рос.) — http://precedent.in.ua/index.php? id=1278333986

Рішення національних судів із вдалим застосуванням рішення ЄСПЛ:

1) рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суді від 14 березня 2013 року, справа № 676/692/13-к, суддя Воєвідко Я.І.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30003381

Тези із рішення: «…коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана поганому поводженню зі сторони суб'єктів владних повноважень у порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це положення, якщо його тлумачити у світлі загального обов’язку держави відповідно до статті 1 Конвенції, вимагає за своїм змістом, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування….Розслідування за скаргами заявника про погане поводження є неефективним у зв'язку зі значною затримкою при порушенні кримінальної справи, нехтуванням твердження заявника щодо незабезпеченості безсторонності розгляду його скарги внаслідок їх розгляду прокуратурою області, де працювали відповідні працівники міліції, що основною підставою для висновку щодо необґрунтованості скарги є невизнання оскаржуваного поводження особами, на яких вказував заявник. З огляду на викладене, в розумінні вимог Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розслідування обставин застосування незаконних методів слідства не можна вважати ефектними…»

2) рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2011 року, судді: Британчук В. В., Єленіна Ж. М. та Марчук Н. О.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/19508821

Тези із рішення: «… для забезпечення ефективності розслідування особи, які відповідають за розслідування і проводять його, повинні бути незалежними та неупередженими за законом і на практиці. Це означає не тільки відсутність ієрархічних або інституційних зв’язків із причетними до подій особами, але також фактичну незалежність. Поняття ефективного захисту права стосовно твердження про погане поводження також зумовлює ефективний доступ позивача до процедури розслідування…»

3) рішення Івано-Франківського міського суду від 27 вересня 2011 року, справа № 0907/1–113/11, суддя Кишакевич Л. Ю.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/19523356

Теза із рішення:

«Більше того, …саме невиконання слідчими органами вказівок суду по даній справі стало причиною неодноразових направлень судом справи на додаткове розслідування…»

4) рішення Івано-Франківського міського суду від 03 жовтня 2013 року, справа № 0907/1–808/2011, суддя Лазарів О. Б.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33903106

Тези із рішення: «… Однією із основоположних позицій Європейського суду з прав людини полягає у тому, що коли особу взято під варту в поліції здоровою, але на час звільнення з-під варти ця особа має ушкодження, у держави виникає обов’язок забезпечити достовірне пояснення причин таких ушкоджень, а в разі неспроможності зробити це виникає питання про порушення статті 3 Конвенції… Відповідно, якщо особа, яка перебувала під контролем держави небезпідставно (при наявності тілесних ушкоджень) скаржиться на погане поводження з боку представників держави, тягар спростування скарг на таке поводження та обов'язок надання пояснень щодо походження тілесних ушкоджень у такої особи повністю покладається на державу».

5) рішення Вищого спеціалізованого суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, рішення від 28 листопада 2013 року, судді: Орлянська В.І., Суржко А. В. та Кравченко С.І.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37097560

Тези із рішення: «…У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що «явка з повинною» не може вважатись належним та допустимим доказом у справі, а тому посилання судів першої та апеляційної інстанцій у своїх рішеннях на цей доказ підлягає виключенню із вироків…»

Фактичні обставини справи: вранці 9 червня 2004 року наглядачі провели профілактичний огляд камери та особистий огляд довічно засуджених. Заявник попросив наглядача навести лад в камері після обшуку. У відповідь заявникові надягнули наручники, вивели в коридор та вдарили ним об стіну декілька разів. Після чого другий наглядач почав бити заявника. Наглядачі били його руками та ногами навіть після того як він упав. Пізніше заявника привели до оперативного підрозділу, де його побила невизначена кількість наглядачів. Заявника залишили лежати на підлозі. Два фельдшери оглянули його поверхнево, встановили що стан задовільний. Заявника відвели до камери. Він дуже погано себе почував, але спроби отримати медичну допомогу зустріли лише байдужість та насмішки медичного персоналу колонії. 15 червня начальник колонії наклав дисциплінарне стягнення на заявника за вищеназваний інцидент у вигляді письмового попередження, вказавши, що заявник заважав проведенню обшуку того дня. Мати заявника 25 серпня подала до прокуратури