Системне тлумачення кримінального закону - Тетяна Сергіївна Коханюк
Щодо кримінального закону, то видається, що основними для встановлення його зв'язків є: 1) стаття кримінального закону та її структурні частини; 2) інститут кримінального закону; 3) безпосередньо кримінальний закон; 4) галузь кримінального права.
З іншого боку, із вказаними елементами перебувають у взаємодії такі складові системи законодавства: 1) стаття закону чи іншого нормативно-правового акта та її структурні частини; 2) структурна частина законодавства (галузь).
З огляду на існування зв'язків усередині кримінального закону (які ми називаємо системоутворюючими) та таких зв'язків, які виходять за його межі (які ми називаємо системними), існує декілька позицій науковців. Відтак частина науковців поділяє такі зв'язки залежно від об'єкта, з яким взаємодіє та чи інша норма, на галузеві та міжгалузеві[234].
Є. Васьковський такі зв'язки закону називає близькі та віддалені[235]. До близьких системоутворюючих зв'язків кримінального закону в такому разі можна віднести зв'язки всередині самої норми або всередині цілого кримінального закону.
На думку О. Черданцева, таке розмежування, яке проводить Є. Васьковський на близькі та віддалені норми, не має практичного значення. Тут йдеться про «територіальні» та «просторові» зв'язки. «Просторові» зв'язки між нормами права він виявляє з огляду на системність законодавства і систему права.
Відповідно до системності права, це можуть бути зв'язки норм, які перебувають: а) в одній статті; б) в одному нормативному акті, в одному розділі, главі кодифікаційного акта; в) в різних розділах, главах тощо. нормативного акта; г) в різних нормативних актах, прийнятих одним і тим же державним органом; д) в різних нормативних актах, прийнятих різними державними органами. Відповідно до системи права, це можуть бути зв'язки норм: а) одного інституту; б) різних інститутів, але однієї галузі; в) різних галузей[236]. За яким принципом здійснюється розподіл на просторові та територіальні зв'язки, нам незрозуміло, адже навіть сама назва одного з видів зв'язків — «територіальні» — походить від поняття «територія», що позначає «простір, на якому поширені певні явища»[237].
У цьому разі не бачимо ґрунтовних аргументів на підтримку тієї чи іншої позиції, адже суть зводиться до такого: в одному разі йдеться про зв'язки всередині кримінального закону, в іншому — про зв'язки кримінального закону чи його приписів з елементами структур інших галузей законодавства.
Отже, видається правильним наведений нами раніше поділ зв'язків кримінального закону залежно від меж їхнього поширення на системні та системоутворюючі. Системоутворюючі, своєю чергою, слід поділити на близькі та віддалені, а системні зв'язки — на безпосередні та опосередковані.
До близьких системоутворюючих зв'язків доцільно віднести зв'язки усередині статті кримінального закону; зв'язки в межах одного інституту. До віддалених системоутворюючих зв'язків пропонуємо віднести зв'язки між приписами кримінального закону, що знаходяться у різних частинах КК України. Якщо говорити про системні безпосередні зв'язки, то вважаємо, що до них слід віднести зв'язки між приписом кримінального закону, його інститутом та нормативно-правовим документом, який пов'язаний з ними без необхідності використання для тлумачення інших нормативно-правових документів. Відповідно, до опосередкованих системних слід віднести такі зв'язки, коли приписи кримінального закону тлумачаться з урахуванням положень інших нормативно-правових актів, які, своєю чергою, потребують тлумачення з урахуванням приписів інших нормативно-правових актів.
Крім цього, у дослідженні пропонуємо здійснити поділ зв'язків кримінального закону за критерієм врахування форми чи змісту правових категорій:
1. Структурні зв'язки правових категорій (діють із врахуванням складових системи та їх взаємного розташування і взаємодії).
2. Функціональні зв'язки правових категорій (діють із врахуванням змісту правових категорій).
3. Логічні зв'язки правових категорій (діють із врахуванням форми правових категорій).
Структурні зв'язки правових категорій. Як зауважує Л. Тіунова, під час вивчення системи та структури системи найбільше зауважують на структурно-функціональні моменти, характер існуючих у правовій системі взаємозв'язків, взаємодій їх елементів[238].
Для того, щоб правильно дослідити структурні системоутворюючі зв'язки, найперше необхідно встановити, що розуміють під структурою.
На думку О. Старіша, під структурою системи розуміють сукупність внутрішніх сталих та істотних зв'язків між елементами, яка визначає основні властивості системи. Водночас акцентується на тому, що структуру утворюють найсуттєвіші та найякісніші зв'язки між об'єктами.
Ці зв'язки формують саме ті системні властивості, які задають закони існування та функціонування системи, забезпечують збереження її основних властивостей за різноманітних зовнішніх і внутрішніх змін.
Як пояснює О. Старіш, необхідно чітко розуміти відмінність між поняттями «структура» та «система». Під структурою розуміють мережу взаємопов'язаних елементів, якісна природа яких не враховується, а в основному беруть до уваги їх зв'язки. Система ж виражає об'єкт одним цілим зі всіма характерними для неї внутрішніми та зовнішніми зв'язками і властивостями, акцентуючи водночас на якісній специфіці елементів, які задають цілісність об'єкта
