Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська - Олександр Віталійович Красовицький

«18 квітня, в Донецькій області, в рамках антитерористичної операції, військовослужбовці Високомобільних десантних військ Збройних Сил повернули дві із шести одиниць бронетехніки, яка була захоплена екстремісти 16 квітня, в місті Краматорськ», — сказано в повідомленні.

• Командувач Об’єднаними силами НАТО в Європі американський генерал Філіп Брідлав розповів, що поведінка бойовиків на Сході України вказує на їх зв’язок з російською армією. Про це він написав у своєму блозі. «Важко уявити, що великі групи озброєних людей в масках раптом з’явилися у Східній Україні і систематично почали захоплювати державні установи. Це важко зрозуміти, тому що це просто неправда», — зазначив він.

За його оцінкою, те, що відбувається в Східній Україні є добре спланованою і організованою війською операцією. На підтвердження своєї думки Брідлав наводить деякі спостереження експертів НАТО:

— проросійські «активісти у Східній Україні демонструють очевидну наявність військової підготовки та мають військове спорядження. Вони діють скоординовано як війська, які є частиною давно сформованого підрозділу, а не як ополченці;

— за навичками поводження зі зброєю ці люди відповідають рівню тренованих військових. Стволи спрямовані вниз, пальці не на гачках, а радше лежать на спусковому механізмі;

— скоординоване використання газових та світло-шумових гранат під час штурму будівель демонструє рівень підготовки, недоступний нещодавно сформованій міліції;

— з відео цих бійців на блокпостах видно, що вони зосереджені, на ногах, сфокусовані на своїх обов’язках і явно виконують вказівки одного лідера. Це не співпадає з поведінкою типових ополченців або простих активістів на блокпостах, які там часто сидять, курять і так далі;

— те, як ці сили націлюються на урядові будівлі, скоординовано атакують їх та швидко закріплюються на території, блокуючи дороги та споруджуючи барикади, схоже на дії загарбників в Криму. Знову ж таки, це вказує на те, що ці люди є професійними військовими.

— врешті-решт, зброю та обладнання, які у них є, використовують переважно у російській армії. Це не те екіпірування, яке мирні громадяни змогли б отримати у великих кількостях.

Брідлав також нагадав, що Путін раніше заперечував, що «зелені чоловічки» в Криму є російськими військовими, але нещодавно він це визнав.

«Я прошу вас мати це на увазі, коли ви думає над відповіддю на питання «Хто ховається за масками в Східній Україні сьогодні?» — підкреслив він.

• Сепаратисти в Слов’янську оголосили полювання на людей, які говорять українською. Про це заявив лідер сепаратистів Слов’янська В’ячеслав Пономарьов. Він попросив місцевих жителів повідомляти «народній дружині» про всі підозрілі особистості в місті, «особливо тих, які розмовляють українською мовою», повідомляє кореспондент «Української правди» з місця події.

Пономарьов також пообіцяв, що в місцевих ЗМІ опублікують телефонний номер для повідомлень про «підозрілих особистостей».

19 квітня 2014 року

• Зведення новин

Шість українських кораблів відпустили з Донузлаву до Одеси.

Більшість кораблів та суден Військово-Морських Сил ЗСУ, що раніше базувалися на озері Донузлав, підняли українські прапори та взяли курс до порту Одеси. Про це повідомляє видання Мін­оборони «Флот України».

• Над Слов’янськом обстріляли вертоліт.

Про це пише у своєму «Фейсбук» керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук. За його інформацією, з обстріляного вертольота розкидалися листівки з текстом Женевських угод від 17 квітня.

«Вертоліт був цивільним (приналежність — Україна) і пофарбований у білий колір. Сплутати його з військовим було вельми проблематичним», — повідомляє журналіст. За його даними, обстріл був проведений зі стрілецької автоматичної зброї калібру 7,62 мм.

• Російське МЗС звинуватило Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ в упередженості в зв’язку з тим, що воно не спромоглося засудити обмеження на в’їзд до України для російських чоловіків у віці від 16 до 60 років, які російська сторона називає «забороною».

• Росія визнала, що посилила свої війська на кордоні з Україною. Про це заявив у суботу прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, передає «Німецька хвиля». Він повідомив, що додатково до частин, які постійно дислокуються у західному регіоні Росії, через події в Україні до кордону з нею передислоковано додаткові сили. Однак дат передислокації, а також місць розташування російських військових, він не уточнив.

20 квітня 2014 року

• Артем Шевченко «Слов’янськ. Початок війни»

Перша атака.

Візитка Яроша

20 квітня 2014 року сталася перша поява зведених сил Антитерористичної операції під Ізюмом за 40 км від Слов’янська: рота десантників 80-ї оамбр ВДВ під командуванням В. Сухаревського на БТР-80, два вертольоти Мі-8 і загони спецпризначенців Нацгвардії МВС «Омега» і «Вега», кадрові частини Внутрішніх військ і спецпідрозділ СБУ («Альфа»). Усе це строкате воїнство загальною чисельністю до батальйону стояло на видноті в полі відразу за першим постом ДАІ після спуску з гори Кременець на виїзді з Ізюма в напрямку Слов’янська. Під нею й облаштували перший табір зведених сил АТО під кодовою назвою «Луна».

Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ України:

— Вот здесь и была первая база Антитеррористической операции, где располагались сразу национальные гвардейцы, военнослужащие Вооруженных сил и Службы безопасности Украины. В основном это была база Нацгвардии, но потом к ней присоединились уже и военные. Здесь, где летом сейчас пасутся коровы, у нас была площадка, на которую приземлялись вертолеты. Тут вокруг все поля были заминированы, и это было, конечно, необычно. И необычно это было не только для меня. Также с этим не могли смириться военные. Почему, собственно, Национальная гвардия взяла тогда лидирующий руль? Они смогли первыми перестроиться. А военным понадобилось время.

Десантники обвішували борти бронетранспортерів ящиками з-під патронів, посилюючи захист від кумулятивних зарядів ворожих гранатометів. Спецпризначенці метушливо гуртувалися окремо від армійців, вочевидь не розуміючи, з чим їм невдовзі доведеться зіткнутися. Незважаючи на свій ззовні загрозливий вигляд, це збройне угрупування тоді, 20 квітня 2014 року, було позбавлене єдиного командування й точних розвідувальних даних про ситуацію в захопленому Слов’янську. Натомість противник, навпаки, мав повні дані про сили й засоби нашого угруповання сил АТО, бо численні журналісти й просто випадкові зіваки хіба що всередину бронетехніки не залазили, розглядаючи таку дивину, як демонстрація сили українськими силовими структурами — ЗСУ, СБУ і МВС.

Дмитро Ярош, командир Української добровольчої ­армії, у квітні 2014-го — лідер «Правого сектору» і кандидат у Президенти України:

— Ми ухвалили рішення про проведення цієї операції 19 квітня 2014 року. Була потреба у виведенні зі строю трансформатора на Карачуні біля Слов’янська, який обслуговував телевізійну вежу, якою могли скористатися терористи. Через обласну нашу Дніпровську держадміністрацію поступило таке прохання: якщо особовий склад готовий