Дмитро Байда-Вишневецький - Юрій Володимирович Сорока
Не припинилась зі смертю Дмитра Вишневецького й ворожнеча козаків з Оттоманською Портою і Кримським ханством. Вже за часів Стефана Баторія, тобто у 70–80–тих роках XVI століття, Османська імперія зазнала численних нападів, здійснених українськими козаками. Деякі з них, а саме походи запорожців 1574–го та 1577–1578 років проти турецьких ставлеників у Молдавії, цілком вірогідно, несли значно більшу небезпеку для Туреччини й мали на порядок більшу кількість учасників, аніж виступи князя Вишневецького, про які писалося вище. Та все ж жоден із них, якщо вірити документам турецьких архівів, не викликав такої широкої мобілізації турецьких збройних сил, як то траплялось за часів Дмитра Вишневецького. Тому імена ватажків цих походів — отамана Свірговського у 1574 році або Івана Підкови у 1577–1578 роках — фактично залишилися поза увагою оттоманських властей, які боролися з козаками. Чому ж так бурхливо реагувала влада Порти на дії князя Вишневецького під Азовом і у Молдавії?
На наш погляд, це сталося тому, що козацький гетьман був першим з тих, хто потривожив спокій могутнього султана. Дмитро Вишневецький став предтечею запорозьких відчайдухів, про яких спадкоємець Сулеймана І Пишного скаже: «Вуха падишаха закриті для ревіння гармат європейських володарів і лише швидкі наскоки козаків з пониззя Дніпра тривожать його сон». Іншою причиною вкрай ворожого сприйняття Дмитра Вишневецького в Стамбулі стало те, що дії князя були чимось більшим, аніж агресивними спробами захистити інтереси своїх сюзеренів — Сигізмунда Августа й Івана Грозного. Скоріш за все, в Порті розуміли: проти них діє незалежна військова сила, котрій рано чи пізно знадобиться територія, на якій вона зможе утвердитися й розбудовувати власну державу. І такими територіями, з огляду на дії Дмитра Вишневецького, мали стати саме землі півночі Османської імперії й Кримського ханства. Мова йшла про побудову козацької держави. І якщо у Стамбулі звикли домовлятися з Москвою й Краковом, часом застосовуючи силу, а часом ідучи на певні поступки, то появи нового гравця на полі Османська імперія терпіти не хотіла.
Окрім боротьби з турками й будівництва фортеці, яку деякі з дослідників вважають першою Запорозькою Січчю, Дмитро Вишневецький залишив по собі ще один символ, котрий ми звикли ототожнювати з козацтвом і Січчю, а саме — малиновий прапор зі срібним мальтійським хрестом, а також золотими півмісяцем і зіркою у центрі поля. Особистий штандарт князя, під котрим він, згідно лицарських звичаїв свого часу, йшов у бій, з часом перетворився на хоругву Війська Запорозького. Саме під малиновим стягом запорожці здійснили за період існування Січі й гетьманського війська сотні й сотні походів проти ворогів українського народу, отримали десятки перемог і осяяли себе славою непереможних воїнів, котрі відстоювали православну віру й українську державність. Навіть через чотириста п'ятдесят років по смерті першого козацького гетьмана, кольори його штандарту домінують серед знамен армії України. З цих знамен він і промовляє до нас крізь віки. З десятків картин і сотень книжок відкриває перед нами свою душу, душу справжнього воїна й великого українця.
Примітки[1] Відомо що у 1537 році Бона Сфорца за дозволом короля викупила цей феод у магнатів Одровонжів. Тоді місто носило назву Рів. Було перейменоване у Бар на честь італійського міста, в якому вона народилася.
(обратно)[2] Бюлюк (тур.) — загін.
(обратно)[3] Аекер (тур.) — солдат.
(обратно)[4] Вілаєт (тур.) — провінція.
(обратно)[5] Акче — турецька срібна монета, карбована до 1836 року.
(обратно)[6] Назва яничарського корпусу пішла від сполучення слів «єні чері», що у перекладі з турецької означає «нове військо».
(обратно)[7] Розкопки, на жаль, не були закінчені з об'єктивних причин.
(обратно)[8] Топкапи — палац у Стамбулі, який протягом чотирьохсот років (з 1478 року) слугував місцем проживання османських імператорів.
(обратно)[9] Вавельський замок — у XVI сторіччі резиденція польських королів.
(обратно)[10] Капудан — паша (тур.) — адмірал, командуючий флотом.
(обратно)[11] Фірман — таємний наказ султана про військові походи на певну країну.
(обратно)Оглавление Пролог Чи був Дмитро Вишневецькии тим самим Байдою? Перші документальні згадки про Дмитра Вишневецького Поява козацтва на землях України Козацькі ватажки, попередники Дмитра Вишневецького Османська імперія і Кримське ханство у XVI сторіччі Перші походи Вишневецького Співпраця з Бернардом Претвичем Поїздка до Туреччини Повернення до Литви і поновлення на королівській службі Перші згадки про Запорозьку Січ Спорудження Дмитром Вишневецьким фортеці на острові Хортиця Боротьба Московської держави з татарами Передумови союзу Дмитра Вишневецького
