Новітнє вчення про тлумачення правових актів - Колектив авторів
Виникає питання про те, із яких же основних принципів Цивільного кодексу РФ виходила президія Вищого господарського суду РФ? А. В. Слєсарєв пояснює, що президія, на його думку, виходила із закріплених у ст. 1 ЦК РФ принципів необхідності безперешкодного здійснення цивільних прав, забезпечення поновлення порушених прав і свободи договору. Трудно збагнути, як перші два принципи дали підставу для висновку про те, що вони перешкоджають за одне правопорушення застосовувати два заходи відповідальності. Що стосується принципу свободи договору, то в договорі між сторонами, що сперечалися про право цивільне, прямо була передбачена пеня за прострочення платежів. Цей досвід здійснення правосуддя більше нагадує спробу внести невизначеність у правовідносини, які самі по собі були досить визначеними. Нагадує цей досвід і спробу органу правосуддя свідомо втрутитись у прерогативи законодавчої влади. Ми невипадково зазначили і на боржника — споживача електроенергії, який здійснював діяльність щодо постачання теплової енергії (це для Росії є досить болючою проблемою), і на суми пені і відсотків, що підлягали стягненню і разом перевищували суму основного боргу. Ці обставини свідчать про те, що судовий орган прийняв доцільне рішення як справжній законодавець.
Чи могло бути прийняте таке рішення в Україні? Абстрактно розмірковуючи, могло. Але в Україні для цього є правова підстава. Навряд чи можна визнати розумним стягнення пені і відсотків в сумі, що перевищує основний борг, а тому зменшення розміру відповідальності боржника можна було б мотивувати посиланням на принцип верховенства права, закріплений у частині першій ст. 8 Конституції.
Нарешті, звернемо увагу і на ту обставину, що у наведеному випадку індуктивно виведений із законодавства основний принцип (чи індуктивно виведені із законодавства основні принципи) був використаний (були використані) не для заповнення прогалин у законодавстві, не для застосування в порядку аналогії права, а для застосування усупереч конкретній правовій нормі, що встановлюється ст. 395 ЦК РФ і дає право кредитору на отримання від боржника відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами.
Отже, досвід індуктивного виведення основних принципів із конкретних положень цивільного законодавства РФ виявився невдалим, а подальші пошуки у цьому напрямку можна було б і припинити. Не тільки при здійсненні судочинства, а й в науці. Не тільки в Росії, а й в Україні.
Примечания1
Малая Советская энциклопедия: В 10 т. — М.: Советская Энциклопедия, Т. 5. — 1959. с. 623.
(обратно) 2Алексеев С. С. Структура советского права. Юридическая литература, 1975.
(обратно) 3Муромцев С. Гражданское право Древняго Рима. — М., 1883. с. 239.
(обратно) 4Там же, с. 250.
(обратно) 5Васьковський Е. В. Цивилистическая методология. Учение о толковании и применении гражданских законов. — М.: АО «ЦентрЮрИнфоР», 2002.
(обратно) 6Головатий С. П. Верховенство права: Монографія. У 3-х кн. Книга 1. Верховенство права: від ідеї до доктрини; Книга 2. Верховенство права: від доктрини до принципу; Верховенство права: український досвід — К.: Фенікс, 2006.
(обратно) 7История политических и правовых учений: Учебник для вузов // Под ред. В. С. Нерсесянца. — М.: НОРМА-ИНФРА*М, 1999. с. 1.
(обратно) 8Там же.
(обратно) 9Головатий С. П. Верховенство права: Монографія. У 3-х кн. Книга 1. Верховенство права: від ідеї до доктрини; Книга 2. Верховенство права: від доктрини до принципу; Верховенство права: український досвід — К.: Фенікс, 2006.
(обратно) 10Малая Советская энциклопедия. Том 5. — M.: Советская энциклопедия, 1959. с. 63.
(обратно) 11Васьковський Е. В. Цивилистическая методология. Учение о толковании и применении гражданских законов. с. 307.
(обратно) 12Там же, с. 107.
(обратно) 13Муромцев С. Гражданское право Древняго Рима. с. 465.
(обратно) 14Малинова И. П. Философия права (от метафизики к герменевтике). — Екатеринбург, 1995. с. 82.
(обратно) 15Шевчук С. В. Судовий захист прав людини: Практика Європейського Суду з прав людини у контексті західної правової традиції. — К.: Реферат, 2006. с. 40.
(обратно) 16