Українська література » Наука, Освіта » Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів

Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів

Читаємо онлайн Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів
довічним позбавлен­ням волі; чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в пе­ріод відбування покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, які раніше були засуджені до позбавлення волі за будь-який з таких злочинів: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; захоплення заручників; зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслід­ки, а також зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього, малолітньої чи малолітнього; розбій, вчинений організованою групою або поєднаний із запо­діянням тяжких тілесних ушкоджень; вимагання, вчинене організованою гру­пою або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; посягання на життя пра­цівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; пося­гання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяль­ністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адмі­ністрації виправної установи; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, переведені із колоній серед­нього рівня безпеки на підставах, передбачених цим Кодексом.

2. У виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені мають право:

витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів пер­шої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до сімдесяти відсот­ків мінімального розміру заробітної плати;

одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення;

одержувати посилки (передачі) і бандеролі.

Засудженим, які тримаються в приміщеннях камерного типу, надається що­денна прогулянка тривалістю одна година.

3. При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше половини строку покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалі­зації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі тридцяти відсот­ків мінімального розміру заробітної плати.

1. Виправні колонії максимального рівня безпеки є установами з найбільш суворими умовами для тримання найнебезпечнішої категорії злочинців.

В установах цього рівня безпеки в умовах суворої ізоляції засуджені мо­жуть перебувати як у звичайних житлових приміщеннях, так і у приміщеннях камерного типу. Порівняно зі ст. 18 КВК України дана стаття розширює пере­лік категорій засуджених, які утримуються в приміщеннях камерного типу чи звичайних житлових приміщеннях колоній максимального рівня безпеки (про додаткові категорії, визначені відомчими актами, див. коментар до ст. 18 КВК).

2. У виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені мають право: витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до 70% мінімаль­ного розміру заробітної плати; одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення, мають право на щоденну прогулянку тривалістю одна година. Засудженим, які тримаються у приміщеннях камерного типу, тривалі побачення не надаються.

Засуджені, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі у виправних колоніях максимального рівня безпеки, тримаються окремо від ін­ших засуджених (ст. 150 КВК). Сума грошей, яку вони можуть витрачати на придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, у них наймен­ша — до 50% мінімального розміру заробітної плати. Можуть мати один раз на шість місяців лише одне короткострокове побачення, тривалі побачення їм не надаються взагалі (ч. 5 ст. 151 КВК).

При зразковій поведінці і сумлінному ставленні до праці після відбуття не менш як половини строку покарання засуджені, які тримаються у звичайних житлових приміщеннях дільниці ресоціалізації виправної колонії, мають пра­во на поліпшення умов тримання, додатково їм дозволяється витрачати на мі­сяць гроші в сумі 30% мінімального розміру заробітної плати для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби.

3. Особливості має обладнання цих установ (п. 8 розділу ІІ ПВР УВП). На території тримання засуджених у ПКТ розміщуються камери для праці за­суджених, карцер, одиночні камери, обладнуються дворики для прогулянки засуджених. Створені спеціальні ізольовані приміщення для надання засудже­ним телефонних розмов, побачень з адвокатами, іншими особами й особисто­го прийому, проведення соціально-виховної та психологічної роботи. Примі­щення медичної частини відгороджується парканом суцільного заповнення. Обладнання цього приміщення і надання медичної допомоги засудженим здійс­нюються з додержанням спеціальних правил безпеки.

Виправні колонії максимального рівня безпеки з триманням засуджених у звичайних житлових приміщеннях обладнуються відповідно до загальних правил.

Глава 21 ОСОБЛИВОСТІ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ЗАСУДЖЕНИМИ ЖІНКАМИ І НЕПОВНОЛІТНІМИ
Стаття 141. Відбування покарання засудженими вагітними жін­ками, матерями-годувальницями і жінками, які ма­ють дітей віком до трьох років

1. При виправних колоніях, в яких відбувають покарання засуджені до по­збавлення волі жінки, у разі необхідності організовуються будинки дитини. Засуджені жінки, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п’яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, можуть поміщати в будинки дитини своїх дітей віком до трьох років. У будинках дитини забезпечуються умови, необхідні для нормальної життєдіяльності та розвитку дитини. Засуджені жінки можуть спілкуватися із своїми дітьми у вільний від роботи час без обмежень.

2. Матері-годувальниці і вагітні жінки можуть одержувати продуктові по­силки (передачі) у кількості й асортименті, які визначаються медичним ви­сновком.

3. Засуджені жінки з вагітністю понад чотири місяці або які мають при собі дітей віком до трьох років у випадках, коли до них не застосовується звіль­нення від відбування покарання відповідно до статті 83 Кримінального кодек­су України направляються адміністрацією виправної колонії для дальшого від­бування покарання у виправну колонію, при якій є будинок дитини.

4. Діти засуджених жінок за згодою матері можуть передаватися її роди­чам чи за згодою матері та за рішенням органів опіки і піклування —

Відгуки про книгу Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: