Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів
4. У разі систематичного або злісного порушення встановлених правил поведінки право на проживання за межами колонії скасовується за постановою начальника виправної колонії, погодженою із спостережною комісією, і засуджені жінки повертаються в колонію для подальшого відбування покарання.
1. У даній статті реально знаходять своє втілення принципи гуманізму та індивідуалізації покарання в процесі його відбування-виконання, які надають засудженим жінкам можливість проживати за межами виправної колонії на час звільнення від роботи у зв’язку з вагітністю й пологами, а також до досягнення дитиною трирічного віку. Дозвіл на проживання за межами колонії надається не всім вагітним жінкам, а лише тим, хто сумлінно ставиться до праці й додержує вимог режиму. Такий дозвіл є правом, а не обов’язком адміністрації, оформлюється він мотивованою постановою начальника колонії, узгодженою зі спостережною комісією, порядок його надання регулюється п. 52 розді- луХ ПВР УВП.
2. Жінки оселяються поблизу виправної колонії і перебувають під наглядом адміністрації, їм видаються спеціальні посвідчення встановленого зразка, зі складу відділень вони не виключаються, з ними здійснюється повний розрахунок по заробітній платні, видаються на руки гроші, що є на особових рахунках, та особисті речі. За межами колонії вони можуть носити одяг, прийнятий у цивільному вжитку, мати при собі гроші та цінні речі, можуть без обмеження листуватися, одержувати грошові перекази, посилки (передачі) й бандеролі, витрачати гроші, мати побачення з родичами та іншими особами, користуватися правом вільного пересування по території, межі якої визначаються начальником виправної колонії, у разі пологів, хвороби засуджених або їхніх дітей вони можуть поміщатися в місцеві лікувальні заклади охорони здоров’я.
Самі жінки, які проживають за межами виправної колонії, та їхні діти віком до трьох років забезпечуються харчуванням, речовим майном за нормами, встановленими для вагітних жінок і матерів-годувальниць, які перебувають в будинку дитини при виправних колоніях. За бажанням засудженої на період звільнення її від роботи може видаватися грошова компенсація за харчування і речове майно в установленому у виправній колонії розмірі.
3. Після закінчення післяпологової відпустки адміністрація колонії влаштовує засуджених жінок, які проживають за межами колонії, на роботу на підприємстві виправної колонії або на контрагентських об’єктах, на них поширюються спеціальні правила, встановлені Кодексом законів про працю України для матерів-годувальниць.
Адміністрація виправної колонії сприяє жінкам у влаштуванні дітей в ясла. На період робочого дня матері діти можуть перебувати в будинках дитини при виправних колоніях. Таким чином, засуджені жінки, яким дозволено проживання за межами виправної колонії, користуються більш широкими (порівняно з іншими засудженими жінками) правами, які за своїм обсягом і змістом можна прирівняти до прав засуджених у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації.
4. У подальшому застосування до засуджених жінок умовно-дострокового звільнення або заміни не відбутої частини покарання більш м’яким розглядаються адміністрацією колонії на загальних підставах (див. коментар до статей 130, 154 КВК), за певним винятком: не пізніше як за три місяці до досягнення дитиною трирічного віку адміністрація установи зобов’язана розглянути питання про доцільність застосування до засудженої жінки умовно-дострокового звільнення, за умови відбуття частини строку покарання, визначеного у ст. 81 КК України, або помилування.
5. Якщо жінка систематично або злісно порушує встановлені правила поведінки, право на проживання за межами колонії скасовується за постановою начальника виправної колонії, погодженою із спостережною комісією, і вона повертається в колонію для подальшого відбування покарання.
Стаття 143. Особливості відбування покарання у виховних колоніях1. У виховних колоніях засуджені мають право:
витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені в колонії, в сумі до ста відсотків мінімального розміру заробітної плати;
одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення;
одержувати посилки (передачі) і бандеролі.
2. При сумлінній поведінці і ставленні до праці та навчання після відбуття не менше однієї четвертої частини строку покарання засуджені мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено:
додатково витрачати на місяць гроші в сумі шістдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати;
додатково одержувати один раз на три місяці короткострокове побачення, яке за постановою начальника виховної колонії може проходити за межами виховної колонії;
додатково одержувати протягом року три посилки (передачі) і чотири бандеролі.
1. Для засуджених неповнолітніх діюче законодавство передбачає єдиний вид установ, в яких вони відбувають покарання у виді позбавлення волі — спеціальні виховні колонії. На відміну від виправних колоній, виховні колонії не поділяються за рівнями безпеки, в них встановлені однакові умови відбування-виконання покарань. На сьогоднішній день їх 11. Ліміт наповнення кожної виховної колонії, в середньому, складає 200—300 засуджених. Саме в них відбувають покарання особи, які не досягли 18-річного віку на момент вступу вироку в законну силу. Ті, хто вчинили злочин у неповнолітньому віці, а до набрання вироком законної сили стали повнолітніми, направляються до виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.
2. Правила тримання засуджених, визначені у ст. 92 КК України, передбачають, що неповнолітні, вперше засуджені до позбавлення волі, відбувають покарання окремо (в різних колоніях) від тих, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі.
У різних виховних колоніях відбувають покарання неповнолітні засуджені за одним вироком суду.
3. Особливостей у просторовій структурі виховних колоній не спостерігається, вони так само, як і виправні колонії, збудовані за типовими проектами, обладнані сучасними інженерно-охоронними засобами, їх територія розмежована на дві ізольовані зони: 1) житлову, 2) виробничу та структурних дільниць. Дільниць три — карантину, діагностики й