Судова риторика: теорія і практика: навч. посіб. - Валеріан Васильович Молдован

бути й так, що кома між групами слів є, а паузи немає. Не відокремлюються, наприклад, паузою від попередніх слів вставні слова і звертання, які стоять у середині або в кінці речення, їх виділяють іншими інтонаційними засобами — темпом, голосом.

Логічно-граматична пауза з’являється як результат збігу логічної і граматичної пауз і позначається графічно двома вертикальними лініями. За тривалістю часу вона довша від логічної і граматичної пауз удвічі. Найчастіше логіко-граматична пауза зберігається в кінці речення, а також між складними конструкціями.

Ритмічна пауза зберігає ритмічну організацію мови. Ритмічною одиницею є віршований рядок. У поезії ритмічна пауза в кінці рядка часто збігається з граматичною чи логічною паузами, тоді ритмічна пауза графічно не позначається, оскільки її тривалість коротша від інших пауз.

Психологічна пауза — це пауза почуттєва. Психологічна пауза не знімає логічну паузу, а, по суті, часто замінює її завдяки своїй тривалості.

Психологічна пауза допомагає передати схвильованість, радість, несподіваність, сумніви, здивування, страх тощо. Часто автор тексту для передачі подібних емоційних станів героя ставить три крапки. За своєю тривалістю психологічна пауза може бути довгою — на письмі позначається трьома вертикальними лініями.

Психологічні паузи часто не піддаються синтаксичним законам, а, спричиняються конкретною ситуацією.

Важливим засобом логічної виразності є темп. Темп — ступінь швидкості читання, мовлення. Він може бути уповільненим, швидким і середнім (нормальним). Це зумовлюється змістом монологічного мовлення або читання. У межах фраз і періодів повільніше читаються й вимовляються найбільш значущі слова для підкреслення найголовнішого і, навпаки, швидше вимовляється все те, що становить доповнення, пояснення, уточнення. Це можуть бути підрядні речення і звороти (дієприкметникові, дієприслівникові), вставні слова й речення.

Не справляє враження як швидкий темп, так і занадто повільний, коли мовець безперервно робить паузи нічим не вмотивовані, заповнює їх словами-паразитами (знаєш, ну, та, о, а).

Одноманітні інтонації теж шкодять красі та чіткості мови, збіднюють враження і вплив на слухачів.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Підберіть крилаті вирази мислителів стародавнього і сучасного світу про ораторське мистецтво, які можна використати в науковій доповіді на студентській конференції, науковому гуртку.

2. Вкажіть на ті риси красномовства класичного періоду, які можуть бути прийняті сучасними риторами.

3. Перерахуйте відомих вам риторів стародавнього світу.

4. Назвіть основні риси ораторського мистецтва мислителів стародавнього світу.

5. Дайте характеристику риторам сучасного світу.

6. Які правила з техніки мовлення ви запам’ятали?

7. Розкажіть про умови правильного дихання ритора.

8. Які з рекомендацій щодо техніки мовлення вам подобаються і чому?

9. Що таке паралінгвістичний канал мовленнєвого впливу?

10. Що таке евфонія мовлення?

11. Що таке звуконаслідувальний метод декламації?

12. В чому заключається ораторський метод декламації?

13. Що таке ситуативний метод вимови?

14. Дайте характеристику мікрофонному методу вимови.

15. Як зняти емоційне напруження?

16. З чого починається оволодіння технікою дихання?

17. Які вправи на розвиток голосу вам подобаються і чому?

18. Які вправи па розвиток дикції вам подобаються і чому?

19. Який засіб у процесі поліпшення техніки виразного читання є ефективним?

20. Які ви знаєте засоби емоційно-образної та логічної виразності?

Глава 12 КРИЛАТІ ЛАТИНСЬКІ ВИСЛОВИ ТА АФОРИЗМИ
12.1. Крилаті латинські вислови про слово[139]

1. Alia commitenda, alia coelanda.

Про одне слід говорити, а про інше — мовчати.

Пор,: Про одне хоч сім кіп, а про інше заціп.

Ця думка вперше зафіксована в «Одіссеї».

2. Audi, sile.

Слухай і мовчи.

Пор.: Мовчи, глуха, менше гріха.

Хто мовчить, той трьох навчить.

Вислів зустрічається у Софокла і Лукіана.

3. Clavis in lingua.

Язик під замком.

Пор.: Язик за зубами.

Цей фразеологізм зустрічається ще в Есхіла («Наш язик потребує замка»). Подібний вислів знаходимо в Софокла — «Золотий ключ стримує язик» і в Лукіана — «На язик слід накласти печать, щоб він міг приховувати таємниці». Відома також настанова Ямвліха (одного з піфагорійців): «Передусім стримуй язик». Зовсім в іншому, політичному плані звучить цей вислів у «Персах» Есхіла: «І вже не буде більше у людей язик під замком». Тут великий трагік пов’язує свободу слова з демократизацією політичного устрою в Афінах.

4. Cujus regio, ejus lingua.

Чия країна, того й мова.

Пор.: Чий обід, того й пісня. Чий край, того й звичай.