Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів
Так, у виховних колоніях і виправних колоніях мінімального рівня безпеки засудженим дозволяється витрачати до 100% мінімального розміру заробітної плати на місяць (ч. 1 ст. 143, ч. 1 ст. 138 КВК); у виправних колоніях середнього рівня безпеки — до 80% мінімального розміру заробітної плати (ч. 1 ст. 139 КВК); у виправних колоніях максимального рівня безпеки — до 70% мінімального розміру заробітної плати (ч. 2 ст. 140 КВК), а засудженим до довічного позбавлення волі — до 50% мінімального розміру заробітної плати на місяць (ч. 5 ст. 151 КВК).
Окремим категоріям працюючих засуджених, згідно з ч. 4 ст. 108 КВК України, дозволяється витрачати додаткові кошти на придбання продуктів харчування та предметів першої потреби:
— 30% мінімального розміру заробітної плати — засудженим, які перевиконують норми виробітку або сумлінно виконують встановлені завдання;
— 50% мінімального розміру заробітної плати — засудженим, перевиконують норми виробітку або сумлінно виконують встановлені завдання на важких роботах чи роботах із шкідливими умовами праці.
3. Окремим категоріям непрацездатних засуджених, незалежно від виду виправної колонії, дозволяється витрачати такі суми грошей на місяць на придбання продуктів харчування і предметів першої потреби:
— інвалідам першої групи, вагітним жінкам, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, — мінімальний розмір заробітної плати (ч. 5 ст. 108 КВК);
— інвалідам другої групи і засудженим, які перебувають у лікувально-профілактичних закладах місць позбавлення волі, — 60% мінімального розміру заробітної плати (ч. 6 ст. 108 КВК).
4. За сумлінну поведінку і ставлення до праці, навчання, за активну участь у роботі самодіяльних організацій засудженим може бути дозволено додатково витрачати гроші на придбання продуктів харчування і предметів першої потреби в сумі до 15% мінімального розміру заробітної плати (ч. 1 ст. 130 КВК).
5. Засуджені, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання чи в дільницях соціальної реабілітації, користуються грішми без обмеження і витрачають їх на придбання продуктів харчування та предметів першої потреби теж без обмеження суми (ч. 2 ст. 99, ч. 3 ст. 138 КВК).
6. Засудженим, які прибули до виправної колонії, дозволяється в перший місяць роботи, до нарахування заробітку, за умов сумлінного ставлення до праці і відсутності порушень режиму придбавати продукти харчування та предмети першої потреби за рахунок коштів, з їх особових рахунків. У разі відсутності таких коштів їм може бути нарахований аванс у розмірі 50 відсотків дозволеної для цих витрат суми в рахунок майбутнього заробітку. Наданий аванс утримується із заробітку засудженого за той місяць, в якому він був нарахований. Надання права користуватися коштами з особових рахунків як авансом здійснюється за письмовою заявою засуджених начальником виправної колонії (п. 70 ПВР УВП).
7. Порядок придбання засудженими продуктів харчування і предметів першої потреби та їх асортимент встановлений п. 37 та додатком 7 до ПВР УВП).
Для придбання засудженими продуктів харчування і предметів першої потреби в установах організовуються ларьки, які працюють щоденно.
У ларку можуть продаватися будь-які продукти харчування (за винятком продуктів з простроченим терміном реалізації, консервованих продуктів із м’яса, риби, овочів, фруктів, виготовлених у домашніх умовах, продуктів, що потребують додаткового приготування шляхом термічної обробки та тих, що необхідно зберігати при температурі 2—4 °С протягом 72 год., а також спиртних напоїв і пива), тютюнові вироби фабричного розфасування, сигарети, сірники, чай тощо.
Асортимент предметів першої потреби, які пропонуються засудженим у ларках, значно звужений порівняно з цивільним оборотом, оскільки певну частину предметів, виробів і речовин, вказаних у додатку 9 до ПВР УВП, засудженим у виправних колоніях зберігати заборонено.
З предметів першої потреби у ларках дозволяється продавати засудженим одяг, головні убори, взуття, відповідну фурнітуру й засоби догляду за ними; постільні речі; натільну білизну, панчохи, шкарпетки, рукавиці, поясні ремені, носові хусточки, нитки та вироби з них; годинники ручні або кишенькові з не- коштовних металів, дзеркала, бритви електричні або механічні, запальнички разового використання; засоби особистої гігієни (мило, зубний порошок чи пасту, зубні щітки, гребінці, креми до та після гоління, шампуні); спеціальні засоби гігієни для жінок; учбове приладдя, письмовий папір, зошити, олівці, авторучки, конверти, листівки; шашки, шахи, доміно, нарди тощо.
8. Адміністрація виправної колонії повинна забезпечити можливість кожному засудженому відвідати ларьок не менш як 3—4 рази на місяць у час, відведений розпорядком дня.
Засудженим, які перебувають на стаціонарному лікуванні й потребують постійного догляду, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби з дозволу лікаря через начальника відділення або особу, яка виконує його обов’язки.
Засуджених, які тримаються у камерах виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки, дільницях посиленого контролю, засуджених до довічного позбавлення волі, виводити для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби забороняється. Для таких осіб продукти харчування і предмети першої потреби придбавають начальники відділень за заявою засудженого, погодженою з начальником установи. З цією метою кожному засудженому, який має право на придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, видаються для заповнення бланки-заяви (додаток 12 до п. 37 ПВР УВП). Придбаний товар видається засудженому під його особистий підпис на заяві. Придбання продуктів харчування і предметів першої потреби для таких осіб провадиться два рази на місяць.
9. Засудженим, які відбувають дисциплінарне стягнення у ДІЗО, ПКТ (ОК), карцері, придбання та зберігання продуктів харчування і предметів першої потреби Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань заборонено.
Стаття 109. Придбання засудженими до позбавлення волі літератури і письмового приладдя1. Засуджені мають право одержувати в бандеролях, посилках і передачах,