Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів
19. Перелік заборон для засуджених до позбавлення волі розширений і доповнений у Правилах внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Так, згідно з п. 29 ПВР УВП, засудженим також забороняється: 1) завішувати чи міняти без дозволу адміністрації спальні місця, обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях; 2) перебувати без дозволу адміністрації у гуртожитках і відділеннях, в яких вони не проживають, або на виробничих об’єктах, на яких вони не працюють; 3) грати в гральні карти взагалі; 4) відправляти листи, в яких є нецензурні або інші неприпустимі вислови; 5) мати при собі предмети й речі в асортименті та кількості, що виходять за межі, установлені переліком додатком № 7 до ПВР УВП; 6) курити в не відведених для цього місцях, а у виховних колоніях — курити взагалі; 7) направляти й отримувати кореспонденцію всупереч порядку, встановленому ПВР УВП; 8) наносити собі або іншим особам татуювання; 9) тримати тварин, займатися городництвом (за виключенням виховних колоній, де можуть організовуватися куточки живої природи); 10) вивішувати фотографії, репродукції, листівки, вирізки з газет і журналів на стінах, тумбочках, ліжках і робочих місцях; 11) самовільно переплановувати, змінювати конструктивні елементи будівель і споруд установ виконання покарань, споруджувати на виробничих об’єктах різні будови (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення і т. ін.); 12) користуватися заточувальним обладнанням, інструментом, електроенергією, механізмами та іншими матеріалами з особистих мотивів; 13) придбавати, зберігати будь-яку вогнепальну чи холодну зброю, а також транспортні засоби і користуватися ними.
20. За невиконання засудженими своїх обов’язків вони притягуються до дисциплінарної, матеріальної чи кримінальної відповідальності.
Стаття 108. Придбання засудженими до позбавлення волі продуктів харчування і предметів першої потреби1. Засуджені мають право придбавати за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби на гроші, зароблені в колоніях, а засуджені чоловіки віком понад шістдесят років, жінки — віком понад п’ятдесят п’ять років, інваліди першої та другої груп, вагітні жінки, жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, неповнолітні, а також засуджені, які перебувають у лікувально-профілактичних закладах місць позбавлення волі, — також на гроші, одержані за переказами, за рахунок пенсій та іншого доходу.
2. Засудженим, які з незалежних від них причин не працюють чи завантажені роботою лише частково, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на гроші, одержані за переказами.
3. Сума грошей, що дозволена до витрачання, встановлюється цим Кодексом.
4. Засудженим, які перевиконують норми виробітку або сумлінно виконують встановлені завдання, може бути додатково дозволено витрачати на місяць гроші в сумі тридцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати; засудженим, які перевиконують норми виробітку або сумлінно виконують встановлені завдання на важких роботах чи роботах із шкідливими умовами праці, — п’ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати незалежно від відбутого строку покарання.
5. Інвалідам першої групи, вагітним жінкам, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на суму мінімального розміру заробітної плати.
6. Інвалідам другої групи і засудженим, які перебувають у лікувально-профілактичних закладах місць позбавлення волі, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на суму, що становить шістдесят відсотків мінімального розміру заробітної плати.
7. Перелік і кількість продуктів харчування і предметів першої потреби, що дозволяються до продажу засудженим, визначається нормативно- правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.
1. Згідно з положеннями ст. 115 КВК України, адміністрацією установи надається засудженим відповідне матеріально-побутове забезпечення, яке включає створення необхідних житлово-побутових умов, надання індивідуального спального місця, постільних речей, забезпечення харчуванням, одягом, білизною, взуттям, іншими речами й засобами, які необхідні для підтримання нормальної життєдіяльності людини, з наступним відшкодуванням із заробітку або іншого доходу засудженого.
Крім цього, за загальним правилом на гроші, зароблені у виправних колоніях, засудженим надається право придбавати собі додатково продукти харчування та предмети першої потреби. За гроші, одержані за переказами, придбавати продукти харчування та предмети першої потреби можна лише у випадках, коли засуджені не працюють або завантажені роботою лише частково з незалежних від них причин.
Певні категорії засуджених можуть придбавати продукти харчування та предмети першої потреби як за гроші, зароблені у виправних колоніях, так і за гроші, одержані за переказами, за рахунок пенсій та іншого доходу. Це: 1) пенсіонери (чоловіки віком понад шістдесят років, жінки — віком понад п’ятдесят п’ять років); 2) інваліди першої та другої груп, 3) вагітні жінки та жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях; 4) неповнолітні; 5) засуджені, які перебувають у лікувально-профілактичних закладах місць позбавлення волі.
Придбання продуктів харчування та предметів першої потреби здійснюється тільки за безготівковим рахунком, оскільки, згідно з ч. 7 ст. 102 КВК
України, зберігання засудженими при собі готівкових грошей не допускається.
2. Сума грошей, що дозволена до витрачання, залежить від виду виправної колонії, стану здоров’я та інших обставин, вказаних у