Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів
4. Якщо засуджений захворів, має тимчасову непрацездатність і потребує спеціального медичного втручання, він може бути переведений до загальної клінічної лікувальної установи, яка діє на правах міжобласної і обслуговує хворих кількох областей. Після одужання він повертається в колонію, де перебував раніше. При захворюванні на туберкульоз або загостренні інших хронічних захворювань засудженого переводять в спеціалізовану установу, де хворий може одночасно з відбуванням покарання одержувати необхідну медичну допомогу.
5. Порядок вирішення питань переводу засудженого до іншої установи залежить від того, здійснюється він у межах однієї області чи носить характер міжобласного. У першому випадку питання вирішується Регіональною комісією територіального управління ДДУПВП після всебічного вивчення підстав, думки адміністрації та характеристики засудженого; у другому — Апеляційною комісією ДДУПВП.
6. Підстави переведення засуджених з однієї установи виконання покарань до іншої, іншого рівня безпеки, передбачені статтями 100, 101 КВК України.
Стаття 94. Структурні дільниці виправних і виховних колоній1. У виховних колоніях створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; соціальної адаптації.
У виправних колоніях мінімального і середнього рівня безпеки створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю; соціальної реабілітації.
У виправних колоніях максимального рівня безпеки створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю.
Вказані дільниці ізолюються одна від одної.
2. У дільниці карантину, діагностики і розподілу тримаються всі новоприбулі до колонії засуджені.
3. У дільниці ресоціалізації тримаються засуджені, які направлені з дільниці карантину, діагностики і розподілу, а також переведені з інших дільниць у порядку, встановленому цим Кодексом.
4. У дільниці посиленого контролю тримаються засуджені, які під час перебування в дільниці карантину, діагностики і розподілу виявили високий ступінь соціально-педагогічної занедбаності і потяг до продовження протиправної поведінки, а також засуджені, які не проявили готовності до самокерова- ної соціально-правомірної поведінки і переведені з інших дільниць у порядку, встановленому цим Кодексом.
5. У дільниці соціальної адаптації тримаються засуджені, які правомірно себе поводять і сумлінно ставляться до навчання та праці і яким до звільнення залишається не більше шести місяців.
6. У дільниці соціальної реабілітації тримаються засуджені, які направлені з дільниці карантину, діагностики і розподілу, а також переведені з дільниці ресоціалізації в порядку, встановленому цим Кодексом.
7. Організація роботи дільниць виправних і виховних колоній регламентується цим Кодексом і нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.
1. Важливими принципами кримінально-виконавчого законодавства України є диференціація та індивідуалізація виконання покарань, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки засуджених, поєднання покарання з виправним впливом. Кримінально-виконавчим кодексом України впроваджено прогресивну систему виконання та відбування кримінальних покарань, яка дозволяє ефективно використовувати засоби виправлення і ресоціалізації, створювати умови для повернення засуджених після звільнення до самостійного соціально-нормативного життя. Новою сферою діяльності персоналу установ виконання покарань є робота, пов’язана зі зміною умов тримання засуджених в межах однієї колонії шляхом переведення до різних структурних дільниць. Зазначені положення відповідають Європейським тюремним правилам (пункти 12 та 67.1), в яких рекомендується мати в установах виконання покарань гнучку систему розподілу засуджених.
2. Стаття, що коментується, передбачає створення в колоніях таких структурних дільниць: а) у виховних колоніях — карантину, діагностики і розподілу (далі — КДіР); ресоціалізації; соціальної адаптації; б) у виправних колоніях мінімального та середнього рівнів безпеки — карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю; соціальної реабілітації; в) у виправних колоніях максимального рівня безпеки — карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю.
3. Засуджені, поміщені в дільницю КДіР, піддаються первинному психолого-педагогічному та іншому вивченню, за результатами якого готуються пропозиції розподільчій комісії (або адміністративній комісії) установи щодо їх подальшого розподілу до дільниці ресоціалізації або посиленого контролю.
До дільниці ресоціалізації направляються засуджені, які не виявили стійкої схильності до порушення установленого порядку відбування покарання.
До дільниці соціальної реабілітації направляються засуджені за злочини, вчинені з необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості, які не виявили стійкої схильності до порушення установленого порядку відбування покарання.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КВК України, до дільниці посиленого контролю направляються засуджені, які під час перебування в дільниці КДіР виявили високий ступінь соціально-педагогічної занедбаності і потяг до продовження протиправної поведінки. Також у дільниці посиленого контролю тримаються засуджені жінки, яким за вироком суду (за встановленим до 2001 р. порядком) було призначено відбувати частину строку покарання на тюремному ув’язненні.
4. Основними критеріями для направлення засуджених до дільниці посиленого контролю, відповідно до Методичних рекомендацій ДДУПВП щодо організації роботи, пов’язаної із забезпеченням прогресивної системи відбування покарання в кримінально-виконавчих установах, є такі.
А. Поведінка засудженого під час перебування у дільниці КДіР (вона виступає основним критерієм для клопотання про направлення засудженого до дільниці посиленого контролю): а) свідома відмова виконувати вимоги установленого порядку відбування покарання; б) допущення злісних порушень установленого порядку відбування покарання; в) фізичний опір представникам адміністрації; г) приниження людської гідності інших засуджених; ґ) створення конфліктних ситуацій із застосуванням фізичної сили; д) нав’язування та пропаганда серед засуджених злочинних традицій.
Б. Відомості щодо поведінки засудженого до прибуття в колонію, особистісна та кримінально-правова характеристика під час вивчення та спостереження у дільниці КДіР: а) систематичні порушення режиму під час перебування у слідчому ізоляторі, неодноразові поміщення до карцеру (два та більше разів), перебування на профілактичному обліку (наприклад, як схильний до нападу на адміністрацію, до членоушкодження тощо); б) переведення до колонії більш високого рівня безпеки або повернення з колонії нижчого