Третя світова: Битва за Україну - Юрій Георгійович Фельштинський
Кравченко: Це зачепе, я думаю, інтереси і нинішнього губернатора, ну в якійсь…
Кучма: Ну і хуй с ним.
Кравченко: В якійсь мірі. Но, такі кримінальні справи порушені і на великий сумнів. Тому зараз в Дніпропетровську в мене працює, ви мені говорили тоді, група відтіля. Із підрозділів по організованій тоже там Москаль задьоргався, сказав, шо на нього там тисне, та я от. Ну, не на мене особисто, а тиснуть на співробітників, які ведуть розслідування, зустрічають немовби з адміністрації, кажуть: «Вам джипи». То маю направить 6 чоловік відтіля і вони займаються. Так шо по Дніпру воно, так сказать, почало трошки там їх…
Кучма: Шуровать.
Кравченко: Да. Значить, в цілому сітуація, ну, я скажу, за півроку вона стабільно залишається на рівні минулого року. Оці всі зміни, шо ми проводимо, воно не впливає на ситуацію, ну, я думаю, шо скоро ми…
Кучма: [перебиває] Так ми ж з Іваном Степановичем проїхали все-таки, блядь. Настрій в людей інший счас [два слова нерозбірливо].
Кравченко: Я вам скажу, шо сьогодні…
Кучма: Якшо мінтопенергетики, блядь, шо довели до ручки, блядь, шоб…
Кравченко: Я вам скажу, шо сьогодні єсть одна річ отака. Я спілкувався із деканом. В Харкові відбуло, ми випускали 700 працівників органів внутрішніх справ і тисяч десь три було. Люди просто приходили: «Передайте президенту подяку за те, шо зрозуміло, куди ми йдемо». Я це від ним уловив по настрою, шо нема сьогодні такого навіть, як було перед виборами.
Кучма: Да.
Кравченко: Вони бачать, шо єсть стабільність, вони… Тепер, дивіться який показник, значить, я вам десь, якшо вам попала доповідна по шахтарським страйкам. Були максимальні роки, коли в шахтарських страйках приймали до 70 тисяч чоловік. Зараз за 5 місяців ми зробили 14. Ну, от зараз 42 шахтаря біля Дніпропетровська там з Луганська ідуть. Я вже так розумію, шо це в них стало як хобі, знаєте, пройти, полежати.
Кучма: Прийти, полежать, [слово нерозбірливо] зупиняють, палатки ставлять…
Кравченко: Да, да. Ну, я не знаю, чи вони дійдуть, це вже справа така.
Кучма: Волинець голова незалежних [два слова нерозбірливо] отримує там до 9 % десь в Павлограді.
Кравченко: Ну, от і все, от і це показує… Тому, якшо навіть хай ми помиляємся там в підрахунках, якшо 14 тисяч і взять 69 тисяч минулого року? Це свідчить про те, шо гострота цієї проблеми вже трошки спадає. Вона, значить, мабуть, находять десь робочі місця, десь приходять. Тому оця стабільність, яка наступає, вона повинна бути закріплена…
Кучма: Закріплена, да, абсолютно точно.
Кравченко: Закріплена єкономічними оцими важелями, і воно все буде. Тому я не бачу сьогодні от якихось таких, знаєте, ну, навіть два роки тому назад ці гострі виступи були такі злі. Я кажу, шо в основному і цей лівий рух, він якось розповзається.
Кучма: Ну, да, Грач не приїхав на з’їзд.
Кравченко: Грач не приїхав на з’їзд, а я ж якраз з Оболоні їхав, вони стояли, свій підклали. Я не знав, шо з’їзд, я зупинився, думаю, що старики тут дєлают, біля Леніна, думаю, шо смерть, дата смерті, народження, вроді все відомо, нічого ж…
Кучма: [хіхікає].
Кравченко: Подивився, ну, одні пожилі люди, там нема. Значить, по Морозу ми продовжуємо.
Кучма: Мороза [декілька слів нерозбірливо].
Кравченко: Мороз в суботу виходив на мене. Значить, звоне, це ж з виборів він взагалі ніколи не звонив: «Юрій Федорович, це Мороз». Кажу: «Слухаю». «В Чернівецькій області є село Атаки». «Може, єсть, — кажу, — а в чому справа?» «Там працівники ДАІ затримали автобус з дітьми, які їдуть на конкурс в Одесу чи шо…» Кажу: «Ну, так чого вони затримали, може, автобус несправний, це одна справа того, шо гинуть люди, да». «Нє, це адміністрація дала команду того, шо там хтось в конфлікті з кимсь». Ну, я конєчно, оце все послухав, кажу: «Олександре Олександровичу, ви мені скажіть, у вас в кінці кінців колись нормальні розмови взагалі будуть, чи ви думаєте, шо ні у кого ніяких завдань нема, тільки дивитися за Морозом, де Мороз там має якісь зв’язки і таке інше». «Чого це ви так на мене? Я ніде». «Да я ваших публічних виступів стільки наслухався, шо якби ми всі працювали за Морозом, вже за Мороза забули». Але отака розмова була. Я позвонив туди в Чернігівську область, да, дійсно часний автобус, посадили 40 дітей плюс 10 дорослих, тєхосмотр не пройдений. Зупинили сказали: «Як ти? Міняй автобус, ми не випустим його з області того, шо не знаєм, шо буде з цими дітьми». Тому отака може бить, шо воно там в кулуарах така розмова пройде. А так, в цілому, Лєонід Даніловіч, ситуація, в цілому, я хочу сказати, ну, стабільна [стукає по столу].
Кучма: Хорошо.
Кравченко: Я чесно докладаю і воно більш-менш стабілізується. Трошки ми… Я ремонтую міністерство, якшо будуть доповідати, не за бюджетні кошти, значить, я ремонтую за…
Кучма: Я кабінєт хочу ремонтувать [хіхікає].
Кравченко: Ну, в мене буде нормальна територія, така вона буде відповідати.
Кучма: Ох-ох-ох. В відпустку в цьому ж році я раніше іду, блядь.
Кравченко: Якшо дозволите, шоб я…
Кучма: Я всьо тобі намьокую.
Кравченко: Дякую [виходить із кабінету].
Запис розмови Леоніда Кучми з Іваном Плющем, Володимиром Литвином, Євгеном Марчуком та Віктором Ющенком
27 червня 2000 р.
[Запис почато в ході розмови. В приміщенні, окрім Кучми, ще четверо чоловіків, установлені по голосу як Марчук, Плющ, Ющенко і Литвин. Розмова проходить в їдальні, добре чути дзвін посуду, який іноді робить незрозумілими деякі слова та фрази.]
Ющенко: Львів, Харків і Полтава, першу категорію [декілька слів нерозбірливо], десь приблизно у них на 127 мільйонів [слово нерозбірливо].
Кучма: А скільки осталось? Я маю на увазі областей.
Ющенко: Значить, було в нас вісім, одинадцять, чотирнадцять областей, [слово нерозбірливо] боржники. Десь [декілька слів нерозбірливо] числа двадцятого липня ще три [декілька слів нерозбірливо].
Плющ: [розмовляє з повним ротом] Я сказав 62 % [слово нерозбірливо].
Ющенко: 62 %.
Плющ: Правильно?
Ющенко: 62 % з учорашнього дня. 62 % пенсіонерів…
Плющ: Регулярно оце, да?
Ющенко: Регулярно.
Литвин: [декілька слів нерозбірливо].
Ющенко: Одинадцять областей і всі обласні центри. А там зарплата іще таких [декілька слів нерозбірливо].
Плющ: Ну, шо ж.
Кучма: А шо [декілька слів нерозбірливо]